Справа № 822/2140/17
іменем України
22 серпня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.
за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Ящишеної Т.Й. представника відповідача: Трасковської С.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ФОП ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0002711303\118 від 12.05.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, 11011000 на суму 6469,28 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1617,32 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0002721303\115 від 12.05.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, 11010500 на суму 77631,35 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 19407,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перевірки посадові особи податкового органу виключивши зі складу витрат вартість списаних товарів, при цьому не з'ясували, що така вартість до складу витрат не включалась. росить позов задовольнити.
У поданому відзиві відповідач зазначив, що на підставі Акту перевірки, відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали такі обставини: 1) до складу вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік платником включено вартість повернутих постачальникам товарів в розмірі 32105,55 грн., а саме: ПП "Санта-Україна", згідно видаткової накладної від 15.02.2016 №14300 на суму 1617,60 грн.; ТОВ "Ласунка", згідно видаткової накладної від 17.03.2016 №920 на суму 29652,50 грн.; ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань", згідно видаткової накладної від 28.03.2016 №20929 на суму 835,45 грн.; 2) до складу вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, платником включено загальну суму витрат без врахування списаних товарів, які не підлягають подальшій реалізації покупцям, а також не можуть бути використані в межах господарської діяльності в розмірі 399179,75 грн. Внаслідок виявлення вказаних порушень, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, встановлено завищення на суму 431285,30 грн. за 2016 рік в результаті віднесення до складу вартості витрат суми коштів, яка документально не підтверджена використанням в межах господарської діяльності.
Відповідач вважає, що при проведенні документальної планової перевірки контролюючий орган діяв правомірно, відтак прийняті податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають. Просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаються на судове рішення у справі №822/2432/17, яким підтверджено, що позивач вартість списаних товарів до складу витрат не включав. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не погоджується з доводами позивача. Контролюючий орган зазначає, що у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, платником включено загальну суму витрат без врахування списаних товарів, які не підлягають подальшій реалізації покупцям, а також не можуть бути використані в межах господарської діяльності. Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку до податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлено його заниження у 2016 році. Відповідач вважає що, скасовуючи спірні вимогу та рішення в справі №822/2432/17, суд апеляційної інстанції прийшов до хибного висновку, що наявними в матеріалах справи первинними документами не підтверджується включення позивачем до документально підтверджених витрат вартості повернутих та списаних товарів у 2015 - 2016 роках. Позивач не надав суду копії вищевказаних листів, а також документального підтвердження того, що вартість товару, в оплату якого були зараховані кошти за повернутий товар, не була також включена ним до витрат, тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень не вбачається.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до ухвали від 14.08.2017 суд відкрив провадження у справі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.06.2022 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №822/2140/17 скасовано. Справу №822/2140/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 07.07.2022 суд прийняв до провадження справу №822/2140/17. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою від 14.07.2022 суд замінив Головне управління ДФС у Хмельницькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070171).
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатом перевірки складено Акт №0377/22-01-13-03/3009417818 від 18.04.2017, у висновках якого зафіксовано, що документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення суб'єктом господарювання:
- пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 ПК України зі змінами та доповненнями та п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 - порушено ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему;
- п. 44.1 ст. 44, п. 177.4 ст. 177 ПК України - підприємцем, в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 77631,35 грн. в 2016 році;
- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пп. 2 п. 5 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - позивачем занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 43564,31 грн., в тому числі в 2015 - 27614,31 грн., в 2016 році - 15950,00 грн.;
- п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України - позивачем в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов'язань з військового збору в розмірі 6469,28 грн.;
- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176, пп. 1.4, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - позивачем несвоєчасно перераховано до відповідного бюджету утриманих сум військового збору з виплачених та/або нарахованих доходів фізичним особам в сумі 2,15 грн., в т.ч. в лютому 2016 в розмірі 0,47 грн., в березні 2016 в розмірі 1,68 грн.;
- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.202.1 ст. 202 ПК України - позивачем несвоєчасно подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, а саме: граничний термін подання декларації 20.03.2015, фактично подано декларацію 21.03.2015.
На підставі Акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017:
№0002711303/118, яким за порушення пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 6469,28 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1617,32 грн.;
№0002721303/115, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування, на суму 77631,35 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 19407,84 грн.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини:
- до складу вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік платником включено вартість повернутих постачальникам товарів в розмірі 32105,55 грн., а саме:
ПП "Санта-Україна", згідно видаткової накладної від 15.02.2016 №14300 на суму 1617,60 грн.;
ТОВ "Ласунка", згідно видаткової накладної від 17.03.2016 №920 на суму 29652,50 грн.;
ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань", згідно видаткової накладної від 28.03.2016 №20929 на суму 835,45 грн.
- до складу вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, платником включено загальну суму витрат без врахування списаних товарів, які не підлягають подальшій реалізації покупцям, а також не можуть бути використані в межах господарської діяльності в розмірі 399179,75 грн.
Внаслідок виявлення вказаних порушень, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, встановлено завищення на суму 431285,30 грн. за 2016 рік в результаті віднесення до складу вартості витрат суми коштів, яка документально не підтверджена використанням в межах господарської діяльності.
Отже, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, встановленого його заниження на суму 431285,30 грн. в 2016 році.
Внаслідок цього, податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на суму 77631,35 грн. в 2016 році; з військового збору в розмірі 6469,28 грн. за 2016 рік.
Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Як встановлено підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Статтею 177 ПК України визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 177.2. статті 177 ПК України об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно з підпунктом 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно з підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем.
Суд зазначає, що визначальним у спірному випадку є формування витрат на підставі проведення операцій з відповідними товарами.
Дослідивши, матеріали справи, суд зазначає, що Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі №822/2432/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання скасування вимоги №0027871303 від 09.08.2017, якою збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного внеску та скасування рішення №0027881303 від 09.08.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції - у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 апеляційну скаргу задоволено. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційний суд у справі №822/2432/17 вказав, що враховуючи принцип роботи позивача з постачальниками та покупцями, обставини справи щодо повернення не реалізованого товару та списання певного товару, дослідивши копії книги обліку доходів і витрат, договори поставки, видаткові накладні, накладні на повернення від покупця, накладні повернення постачальнику, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивач не відносив спірні суми до витрат, а тому підстави для винесення податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкції були відсутні , у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
За наслідками касаційного перегляду судового рішення, постановою Верховного Суду від 14.01.2021 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №822/2432/17 залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, з аналізу наявних в матеріалах справи первинних документів, судом не встановлено включення позивачем до документально підтверджених витрат вартості повернутих та списаних товарів у 2015-2016 роках. Крім цього, включення вартості відповідних товарів до витрат не довела у судовому засіданні і представник відповідача.
Враховуючи принцип роботи позивача з постачальниками та покупцями, обставини справи щодо повернення не реалізованого товару та списання певного товару, дослідивши копії книги обліку доходів і витрат, договори поставки, видаткові накладні, накладні на повернення від покупця, накладні повернення постачальнику, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивач не відносив спірні суми до витрат.
Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього стаття 9 КАС України покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об'єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, пов'язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв'язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши комплексне дослідження доказів, надаючи оцінку доводам сторін з урахуванням принципу рівності та змагальності, повно встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що підстави для винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень були відсутні, а тому останні підлягають скасуванню.
Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1624,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0002711303\118 від 12.05.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, 11011000 на суму 6469,28 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1617,32 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0002721303\115 від 12.05.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, 11010500 на суму 77631,35 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 19407,84 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 серпня 2022 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.В. Матущак