з питань роз'яснення судового рішення
Справа № 500/1353/22
26 серпня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22 позов ОСОБА_1 задоволено:
- Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №60 від 31.01.2022 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 18.05.1994 по 29.02.2016 до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 26.01.2022.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22 - залишено без змін.
03.08.2022 на адресу суду від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду не містить додаткової регламентації порядку виконання задоволення позовних вимог, оскільки в резолютивній частині рішення суду не вказано які саме довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 повинні бути враховані для призначення пенсії як державному службовцю.
24.08.2022 справа повернулась з апеляційної інстанції до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Так, оскільки рішення у справі №500/1353/22 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою позивача про роз'яснення рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Суд наголошує, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області було задоволено, при цьому, в мотивувальній частині рішення на сторінці 6 тексу, судом було зазначено, що в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 26.01.2022, з врахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Головним управління ДПС у Тернопільській області, необхідно вказати, що у оскарженій відмові відповідача 1 відсутні зауваження до вказаних довідок, а тому додаткової регламентації порядку виконання задоволених позовних вимог резолютивна частина рішення не потребує.
Від так судом під час розгляду вказаної справи не досліджувались вказані довідки про складові заробітної плати видані Головним управління ДПС у Тернопільській області, оскільки в оскарженій відмові відповідача відсутні зауваження до вказаних довідок. При цьому, спосіб, яким відповідач фактично просить роз'яснити судове рішення, не узгоджується з судовим рішенням по справі.
Зокрема, розмір пенсії не був і не міг бути предметом розгляду судом, оскільки позивачу не була призначена пенсія державного службовця і будь яких зауважень з цього приводу (щодо довідок) відповідачем у відмові висловлено не було, що і вказано в мотивувальній частині рішення. Натомість предметом дослідження було зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби до стажу державної служби та, відповідно, переведення ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Що стосується врахування довідок про зарплату позивачки для призначення пенсії, які видані ДПС у Тернопільській області, то ці питання якраз і належать до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Оскільки судом вирішувалось лише правомірність зарахування стажу та підставність призначення/переведення позивача на пенсію державного службовця, і з цього приводу прийнято вказане рішення, а спору щодо форми чи змісту вказаних довідок (в тому числі числових значень), а також щодо можливості їх врахування не було, то Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повинно відповідно до своєї компетенції самостійно перевірити вказані обставини з врахуванням вимог чинного законодавства та прийнятого судом рішення.
Таким чином, судове рішення містить усі обставини справи та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права, а резолютивна частина рішення містить обґрунтований висновок суду по суті вимог. Відтак, рішення суду є зрозумілим.
Таким чином, на думку суду, у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 необхідно відмовити.
Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі № 500/1353/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.