про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2022 року м. Київ № 320/7306/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Служби судової охорони, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- визнати протиправною бездіяльність центрального органу управління Служби судової охорони щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- стягнути додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 від 28 лютого 2022 р. в розмірі 203 993 грн. на користь ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з вимогами пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Отже, суд звертає увагу, що адміністративний позов має письмову форму, містить вимоги щодо предмета спору, тобто прохальну частину позову та їх обґрунтування, які є підставою позову.
Так, у п. 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 від 28 лютого 2022 р. в розмірі 203 993 грн. на користь ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивачем наведено розрахунок суми додаткової винагороди в розмірі 203 993 грн. відповідно до Постанови №168, а саме:
з 24 лютого 2022 р. по 24 червня 2022 р. - додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. щомісячно загальною сумою - 150000 грн.
з 24 лютого 2022 р. по 24 червня 2022 р. збільшеної винагороди з розрахунку відпрацьованого часу в районах проведення бойових дій шляхом ділення 70000 грн. на 30 відпрацьованих днів, що становить 2333 грн. за кожне залучення до виконання покладених обов'язків відповідно до інформації, наданої ТУ ССО:
- лютий - 5 виходів на службу (5*2333 грн.), що становить - 11 665 грн.;
- березень - 7 виходів на службу (7*2333 грн.), що становить - 16 331 грн.;
- квітень - 7 виходів на службу (7*2333 грн.), що становить - 16 331 грн.;
- травень - 11 виходів на службу (11*2333 грн.), що становить - 25 663 грн.;
- червень - 8 виходів на службу (8*2333 грн.), що становить - 18 664 грн.
Враховуючи зміни, внесені до Постанови №168 від 7 липня 2022 р. за №793 розрахунок винагороди до 30000 грн. з 24 червня 2022 р. по 24 липня 2022 р. визначити наступним чином - шляхом ділення 30000 грн. на 30 відпрацьованих днів, що становить 1000 грн. за кожне залучення до виконання покладених обов'язків: липень - 7 виходів на службу (7*1000 грн.), що становить 7000 грн.;
З огляду на викладене загальна сума стягнення становить 245 664 грн.
У той же час, виходячи з наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми додаткової винагороди, загальна сума стягнення складає 245 664 грн., а не 203 993 грн.
Отже, наявні суперечності між розрахунком суми додаткової винагороди у мотивувальній частині позовної заяви та сумою додаткової винагороди, яку просить стягнути позивач у прохальній частині позову.
Таким чином позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити мотивувальну та прохальну частину позову, а саме необхідно уточнити позовні вимоги та вказати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині стягнення загальної суми додаткової винагороди та навести обґрунтований розрахунок додаткової винагороди, яку позивач просить стягнути.
Крім того, позивачу слід обґрунтувати у позовній заяви приписку, зазначену у п. 4 прохальної частини позову, а саме щодо стягнення додаткової винагороди в розмірі 203 993 грн. "в межах суми стягнення за один місяць".
Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Крім того, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень).
Позовна заява містить 1 вимогу майнового характеру та 2 вимоги немайнового характеру.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що ОСОБА_1 долучив квитанцію про сплату судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
Суд зазначає, що за звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4024 грн. 73 коп. (203 993 грн. 00 коп./1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу = 2039 грн. 93 коп. + 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (992 грн. 40 коп.) + 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (992 грн. 40 коп.) = 4024 грн. 73 коп.).
Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3032 грн. 33 коп. (4024 грн. 73 коп. - 992 грн. 40 коп. = 3032 грн. 33 коп.).
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- надати уточнену позовну заяву із обґрунтуванням розрахунку додаткової винагороди, а також із обґрунтуванням позовних вимог в частині стягнення вказаної суми "в межах суми стягнення за один місяць" (із примірником для направлення відповідачам та третім особам);
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 3032 грн. 33 коп.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Служби судової охорони, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - залишити без руху.
2. Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.