26 серпня 2022 року № 939/1639/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Міжрайонного управління у Бородянському районі та м.Буча Токаря Сергія Миколайовича про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Бородянського районного суду Київської області з позовом до начальника Міжрайонного управління у Бородянському районі та м.Буча Такаря Сергія Миколайовича про зобов'язанння кадастрової служби Міжрайонного управління у м.Буча виправити помилки у документації виконавців на місцевості в частині невірного зазначення координат зйомки спільної межі садової ділянки ОСОБА_1 №16 з №15 ОСОБА_2 в садовому товаристві "Металіст" біля с.Пороскотень, Бородянського р-ну.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що польовими виконавцями помилково вказані координати спільної межі продовження спільної межі ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по території позивача, що в свою чергу зменшує площу його земельної ділянки, збільшуючи площу сусідньої.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 14.07.2021 у справі №939/1639/21постановлено передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Міжрайонного управління у Бородянському районі та м.Буча Токаря Сергія Миколайовича про зобов'язання виправити помилки у документації виконавців на місцевості.
22.12.2021 матеріали адміністративної справи №939/1639/21 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , виданим 08.06.2021 органом 8032.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,077 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради, садове товариство "Металіст", що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 117236 виданим 01.07.1997.
У позовній заяві позивач зазначає, що польові виконавці допустили помилку в частині визначення координат поворотних точок меж садової ділянки ОСОБА_1 №16 з №15 ОСОБА_2 в садовому товаристві "Металіст" біля с. Пороскотень, Бородянського р-ну, внаслідок чого він неодноразово звертався до відподвіча із заявами про виправлення допущеної помилки для отримання у подальшому кадастрового номеру.
Однак, листом від 03.06.2021 №87/152-21, Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивача, що оскільки в поданих них документах не зазначено жодного кадастрового номеру спірних земельних дліянок, управління не має можливості розглянути по суті подану заяву.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України «Про Державний земельний кадастр України» від 07.07.2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI).
Статтею 1 вказаного закону визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Згідно статті 2 Закону №3613-VI Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.
Положеннями статті 3 Закону №3613-VI передбачено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно частини 4 статті 9 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 66 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно з пунктом 67 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.
Положеннями пункту 69 Порядку № 1051 передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник).
Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках:
отримання відомостей (змін до них) у порядку інформаційної взаємодії з кадастрами та інформаційними системами;
отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель;
зазначених у пункті 119 цього Порядку.
Відповідно до пункту 70 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє:
1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень;
4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об'єкт Державного земельного кадастру.
У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.
Згідно з приписами пункту 71 Порядку №1051 заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру обліковуються шляхом їх реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Заяви реєструються в день їх надходження в порядку черговості.
Дата реєстрації заяви у Державному земельному кадастрі є датою їх прийняття.
Пунктом 72 Порядку № 1051 передбачено, що під час прийняття заяв відповідно до пункту 70 цього Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі дані:
1) реєстраційний номер заяви;
2) дата реєстрації заяви;
3) відомості про особу, яка звернулася із заявою:
для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності); податковий номер (крім фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті) або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті); реквізити документа, що посвідчує особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що його видав, тощо);
для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи, податковий номер;
для територіальної громади - відомості про територіальну громаду міста, селища, села, району у місті, найменування та податковий номер органу місцевого самоврядування;
для органу державної влади - найменування та податковий номер органу державної влади;
4) кадастровий номер (за наявності) та місце розташування земельної ділянки або дані про інший об'єкт Державного земельного кадастру, щодо якого вносяться відомості згідно з відповідною заявою;
5) стислий зміст заяви;
7) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який прийняв заяву.
Згідно з пунктом 73 Порядку 1051 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:
1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:
відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;
електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;
2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.
Відповідно до пункту 87 Порядку № 1051 заявникові безоплатно надається витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей, в тому числі виправлення виявлених помилок відповідно до пункту 144 цього Порядку, про:
1) державну реєстрацію земельної ділянки;
2) обмеження у використанні земель;
3) межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
4) межі державного кордону;
5) межі адміністративно-територіальних одиниць;
6) нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць;
7) економічну оцінку земель.
За бажанням заявника йому безоплатно надається витяг з Державного земельного кадастру, відповідна довідка, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну відповідного документа, в якому виявлено помилку.
Витяг з Державного земельного кадастру формується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру одночасно з внесенням відповідних відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до пункту 176 цього Порядку та надається заявникові відповідно до пункту 178 цього Порядку.
З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у документації виконавців на місцевості.
Відповідно, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Міськрайонного управління у Бородянському районі та м.Буча Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 28.05.2021 та виправити помилку у документації виконавців на місцевості в частині невірного зазначення координат зйомки спільної межі садової ділянки ОСОБА_1 №16 з №15 ОСОБА_2 в садовому товаристві "Металіст" біля с.Пороскотень, Бородянського р-ну.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь 5000,00 грн. завданої моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З викладеного випливає, що сам факт визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Тобто моральна шкода, як і будь-яка інша позовна вимога, є предметом доказування, а тому обов'язок доказування моральної шкоди покладається саме на ту сторону, яка просить про її стягнення.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі № 822/3180/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90425178) та від 04.03.2020 у справі № 815/2215/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88027776).
При цьому Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі № 815/2215/15 зазначив, що доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували виникнення у неї розладів здоров'я, стресового стану тощо після направлення до відповідача заяв та отримання неповної відповіді на них, зокрема, доказів звернення до медичних установ та довідок з них з відповідними діагнозами, виписки з історії хвороби тощо.
На переконання суду не є достатнім лише тверджень позивача про завдання йому моральної шкоди для задоволення відповідної вимоги. Позивач обов'язково має надати суду докази наявності заподіяної йому відповідачем моральної шкоди, а також обґрунтувати її розмір, оскільки у протилежному випадку існує загроза зловживань процесуальними правами у вигляді заявлення позивачами безпідставних та необґрунтованих вимог про стягнення моральної шкоди лише з посиланням на допущення відповідачем протиправної бездіяльності, та без надання доказів завдання такою бездіяльністю втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань.
Наведене, у свою чергу, суперечитиме положенням частини першої статті 77 КАС України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому суд зауважує, що згідно з частиною другою цієї ж статті на відповідача лише покладено обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а тому саме позивач має довести суду факт заподіяння йому моральної шкоди поведінкою відповідача.
Суд також звертає увагу позивачки на положення частини першої статті 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Засади змагальності покладають на позивача обов'язок довести суду правомірність вимог, викладених у позовній заяві, зокрема, у даному випадку, щодо заподіяння моральної шкоди.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров'ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відсутні.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною у справі квитанцією.
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міськрайонного управління у Бородянському районі та м.Буча Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у документації виконавців на місцевості.
Зобов'язати Міськрайонне управління у Бородянському районі та м. Буча Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2021 та виправити помилку у документації виконавців на місцевості в частині невірного зазначення координат зйомки спільної межі садової ділянки ОСОБА_1 №16 з №15 ОСОБА_2 в садовому товаристві "Металіст" біля с.Пороскотень, Бородянського р-ну.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.