24 серпня 2022 року № 367/9449/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви від 24.09.2021;
- зобов'язати Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви від 24.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її чоловіку на праві приватної власності належить садовий будинок, в якому вони з липня 2019 року постійно проживать, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідач протиправно відмовив їй у цьому, що стало підстиавою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.12.2021 адміністративну справу №367/9449/21 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі приписів пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.05.2022 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , якому на праві приватної власності належить садовий будинок загальною площею 107,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями документів: свідоцтва про одруження, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
24.09.2021 позивач звернулась до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області із заявою про реєстрацію її місця проживання в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаній заяві наявна згода ОСОБА_2 на реєстрацію дружини у садовому будинку.
Також до заяви додані всі документи, передбачені пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постаново КМУ від 02.03.2016 №207.
З пояснень позивача, вказаних у позові, вбачається, що відповідач в усному відмовив їй у здійсненні реєстрації її місця проживання у садовому будинку.
Не погоджуючись з рішенням і діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 Протоколу №4 Європейської конвенції з прав людини, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
В преамбулі Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
У відповідності до ст.2 Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
У ст.3 цього ж Закону визначено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Питання реєстрації місця проживання особи регламентовані ст.6 Закону, відповідно до якої громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
Аналогічний вичерпний перелік необхідних документів для реєстрації місця проживання передбачено Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207.
Разом з тим, як слідує зі змісту ст.4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
З наведених законодавчих норм вбачається, що відповідно до Житлового кодексу Української РСР садовий будинок не зазначений в переліку об'єктів, які не входять до житлового фонду.
В силу приписів ст.29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
В свою чергу, ст.379, 380 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Таким чином, вирішуючи даний спір, слід виходити з таких характеризуючих ознак об'єкту нерухомості, як пристосування та придатність будинку для постійного проживання.
Відповідність садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , державним стандартам, будівельним нормам і правилам, які пред'являються до житлових будинків, і придатність для постійного (всесезонного) проживання, підтверджується наданим технічним паспортом.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону України Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", Цивільного кодексу України, Житлового кодексу УРСР, Верховний Суд висловив правову позицію, за якою реєстрація місця проживання фізичної особи здійснюється за наявності в особи житла.
Під житлом необхідно розуміти - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Отже, для цілей реєстрації місця проживання будинок або інше приміщення мають відповідати таким ознакам житла, як пристосування та придатність для постійного проживання в них.
Суд звертає увагу на правову позицію викладену у Постанові КАС ВС від 29.07.2020 у справі № 826/1081/16:
«Житлом, у розумінні наведених вимог законодавства, є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Отже, для цілей реєстрації місця проживання будинок або інше приміщення мають відповідати таким ознакам житла як пристосування та придатність для постійного проживання в них.
Вказаний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах №183/4661/16 (2-а/183/10/17) від 21 серпня 2019 року, №2340/4673/18 від 10 жовтня 2019 року, №826/12955/18 від 31 березня 2020 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, садовий будинок, який належить на праві приватної власності позивачу, має присвоєну поштову адресу, знаходиться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зареєстрований як об'єкт нерухомого майна, призначений та придатний для постійного проживання у ньому, відповідає встановленим технічним вимогам та є постійним місцем проживанням позивачів.».
З урахуванням наведеного правового регулювання, судової практики Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 27.11.2021 №11294.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 908,00 грн.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання на підставі заяви від 24.09.2021, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заяви від 24.09.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 05408846).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.