26 серпня 2022 року Справа № 280/1430/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Запорізькій області про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Запорізькій області, в якому просить:
визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 26 березня 2020 року по 14 березня 2021 року, виходячи із розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за період з 26 березня 2020 року по 14 березня 2021 року, виходячи із розміру заробітної плати, встановленої статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що у період з 08.07.2005 по 05.05.2021 працювала в органах прокуратури України та наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 30.04.2021 № 632к була звільнена з посади прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області з 05.05.2021. Стверджує, що за період роботи нарахування та виплата заробітної плати проводилася відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», внаслідок чого, їй була не повністю нарахована та виплачена заробітна плата, зокрема в частині: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень. Крім того, зазначає, що неправомірність виплати заробітної плати на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 підтверджена рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018 (2840/18), яким визнано неконституційні окремі положення Бюджетного кодексу України, в частині оплати праці прокурорів, тому з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», проте з липня 2015 року заробітна плата прокурорів місцевих прокуратур регулюється постановами Кабінету Міністрів України, тобто підзаконними нормативними правовими актами, що суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та нормами міжнародного права. Вважаючи, що дані дії відповідача порушують її право на оплату праці, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.01.2022 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою суду від 26.05.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначене підготовче засідання на 14.06.2022.
13.06.2022 від третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача надійшли пояснення на позовну заяву (вх. 21188) в яких зазначає, що відповідно до положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 124, він є територіальним органом Державної казначейської служби України, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Стверджує, що розрахунково-касове обслуговування відповідача здійснюється на підставі договору від 05.01.2015 № 51. Крім того, вказує, що оскільки він не володіє інформацією щодо взаємовідносин між позивачем та відповідачем по цій справі, то і не може надати будь-які дані, на підставі яких суд міг би встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Враховуючи наведене, просить повідомити про результати розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.06.2022 підготовче засідання відкладено на 01.07.2022.
Відповідач позов не визнав 20.06.2022 на адресу суду надіслав відзив (вх. № 22571), у якому, пояснює, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генеральної прокуратури. Стверджує, що з часу набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» розмір окладів працівників органів прокуратури регулювалися постановами Кабінету Міністрів України, серед яких постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», та Законами України «Про Державний бюджет України» і видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» не передбачались, у зв'язку із чим Запорізька обласна прокуратура не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірі інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України. Щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу в період з 26.03.2020 по 14.03.2021 зазначає, що дія статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній у вищезазначений період, поширюється виключно на прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, однак у період з 26.03.2020 по 14.03.2021 позивач не працювала на посаді прокурора окружної прокуратури, а обіймала посаду у місцевій прокуратурі Запорізької області, у зв'язку із чим на неї відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» не поширювалось положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» щодо розмірів посадових окладів прокурора окружної прокуратури. Враховуючи наведене, вважає, що у Запорізької обласної прокуратури відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 26.03.2020 по 14.03.2021 у інших спосіб, ніж встановлений пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у зв'язку із чим заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача.
Ухвалою суду від 01.07.2022 підготовче засідання відкладено на 15.07.2022.
Ухвалою суду від 15.07.2022 підготовче провадження у справі № 280/1430/22 закрито та призначено розгляд справи по суті на 02.08.2022.
Ухвалою суду від 02.08.2022 розгляд справи № 280/1430/22 відкладено на 05.08.2022 та витребувано від Запорізької обласної прокуратури докази по справі, а саме належним чином завірені копії документів, які підтверджують проходження ОСОБА_1 атестації та переведення її на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області.
На виконання ухвали суду від 02.08.2022 відповідачем 04.08.2022 клопотанням (вх. № 29946) додано до матеріалів справи копію наказу Запорізької обласної прокуратури № 384к від 12.03.2021.
Ухвалою суду від 05.08.2022 розгляд справи № 280/1430/22 відкладено на 26.08.2022 та витребувано від Запорізької обласної прокуратури докази по справі, а саме належним чином завірену копію рішення від 11.12.2020 № 1 кадрової комісії № 3, яке було підставою для прийняття Запорізькою обласною прокуратурою наказу № 384к від 12.03.2021 про переведення прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області з 15.03.2021.
На виконання ухвали суду від 05.08.2022 відповідачем 22.08.2022 супровідним листом (вх. № 32241) додано до матеріалів справи копію рішення від 11.12.2020 № 1 кадрової комісії № 3 про успішне проходження прокурором атестації.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду неодноразово звертався із клопотаннями про розгляд справи за його відсутності за наявними письмовими доказами.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В поданих поясненнях на позовну заяву просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання з'явився. Подав клопотання (вх. № 32826), в якому посилаючись на неявку позивача у судове засідання, просить розгляд справи провести у порядку письмового провадженням та відмовити у задоволенні позову із підстав викладених у відзиві, долученому до матеріалів справи. На фіксації судового засідання не наполягав.
Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 у період з 08.07.2005 по 05.05.2021 працювала в органах прокуратури (а.с. 15-17, 23-27).
Керуючись пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пунктом 6 розділу І, пунктом 16 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи результати проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, Кадровою комісією № 3 11.12.2020 прийнято рішення № 1 про успішне проходження прокурорам атестації, серед яких, зокрема, прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Ємельяненко Валентина Миколаївна (а.с. 130-131).
12.03.2021 Керівником Запорізької обласної прокуратури прийнято наказ № 384к, яким на підставі заяви позивача, рішення № 1 від 11.12.2020 Кадрової комісії № 3 та наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2, ОСОБА_1 переведено з 15.03.2021 на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області та встановлено оклад згідно із штатним розписом (а.с. 116).
За період з 01.07.2015 по 05.05.2021 відповідно до займаної посади позивачу були встановлені наступні посадові оклади:
- станом на 01.07.2015 - 1444,00 грн. (на посаді старшого прокурора Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»);
- з 01.12.2015 - 1804,00 грн. (на посаді старшого прокурора Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»);
- з 15.12.2015 - 2048,00 грн. (на посаді прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»);
- з 06.09.2017 - 5660,00 грн. (на посаді прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»);
- з 01.04.2020 - 5660,00 грн. (на посаді прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»);
- з 15.03.2021 - 32000,00 грн. (на посаді прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області (відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру») (а.с. 19-22).
Наказом Запорізької обласної прокуратури від 30.04.2021 № 632к позивача було звільнено з посади прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури за власним бажанням з 05.05.2021 (а.с. 18).
Вважаючи дії відповідача, щодо нарахування та виплати заробітної плати у період з 26.03.2020 по 14.03.2021, виходячи із розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
За приписами частин 1 та 2 статті 81 Закону № 1697-VII, заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно приписів частини 7 статті 81 Закону № 1697-VII, прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 89 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до статей 8, 13 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР), умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно з правилами частини 9 статті 81 Закону № 1697-VII, фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами частин 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень БК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, які набрали чинності з 01.01.2015 установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В подальшому Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова № 505), згідно з пунктами 1, 2 та 6 якої затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-7. До того ж, надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати, зокрема, працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів. Видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Зазначений Закон є чинним та неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Щодо посилань позивача на вищезазначене рішення Конституційного Суду України, як на право на отримання ним заробітної плати в розмірах, що визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», суд вважає за належне зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2022 у справі № 460/4351/20 висловив позицію стосовно застосування рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, зокрема зазначив наступне. Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому рішенні (абзаці одинадцятий підпункту 2.2 пункту), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом. Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р (II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя. Конституція України, як неодноразово зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 21.09.2021 у справі № 160/6204/20, від 13.10.2021 у справі № 560/4176/19, від 26.11.2021 у справі № 200/14545/19-а, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури. Тобто рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, на яке посилався позивач, стосується приписів статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов'язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону № 1697-VII зі змінами в редакції Закону № 113-ІХ без обмежень у цій справі, пов'язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ). Тож за висновком Верховного Суду у вказаних справах, до прокурора, який не пройшов успішно атестацію та не переведений за її наслідками на посаду в Офіс Генерального, обласної прокуратури, окружної прокуратури, застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови Кабінету Міністрів України № 505.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає про відсутність у відповідача права на здійснення перерахунку та виплату посадового окладу позивачу самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України у розмірі, іншому ніж встановлений Постановою № 505, до ухвалення 26.03.2020 рішення Конституційного Суду України від № 6-р/2020, оскільки воно не впливає на правовідносини, які виникли до його прийняття, останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Крім цього, зважаючи на обставини реформування органів прокуратури згідно із Законом № 113-ІХ та пов'язані з цим збільшення посадових окладів тих працівників, які переведені до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Відповідно до норм законодавства, яке регулює ці правовідносини прокурори, які не були переведені на посаду прокурора в новостворені органи прокуратури, отримували/отримують заробітну плату відповідно до Постанови № 505. Водночас, ті прокурори, які переведені на такі посади, отримують заробітну плату згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (далі - Постанова № 1155) та статті 81 Закону № 1697-VII.
Отже, виплата заробітної плати згідно з Постановою № 1155 і статті 81 Закону № 1697-VII пов'язувалася саме із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ). З набранням чинності Постанови № 1155 не всім прокурорам України воднораз збільшили посадові оклади, а тільки тим, кого після атестації перевели на посади прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур (відповідно до Закону № 113-ІХ). Цей процес був триваючим, тож вочевидь виникали ситуації, коли протягом одного періоду прокурори отримували заробітні плати відповідно до різних нормативно-правових актів (відповідно до Постанови № 505 і Постанови № 1155).
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 30.06.2021 у справі № 826/17798/14, від 30.06.2022 у справі № 120/1674/21-а.
Як встановлено судом вище, 11.12.2020 Кадровою комісією № 3 прийнято рішення № 1, відповідно до якого ОСОБА_1 як прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, успішно пройшла атестацію (а.с. 130-131).
В подальшому наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 визначено, що днем початку роботи окружних прокуратур є 15.03.2021.
На підставі вищезазначеного наказу та рішення № 1 Кадрової комісії № 3 від 11.12.2020, керівником Запорізької обласної прокуратури 12.03.2021 прийнято наказ № 384к, яким позивача переведено на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області з 15.03.2021 та встановлено оклад згідно із штатним розписом (а.с. 116).
Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 160/8181/21 зазначив, що після переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці має здійснюватися вже відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII у редакції Закону № 113-ІХ. Розмір заробітної плати відповідно до цієї норми є більшим порівняно з тим, який передбачено у Постанові № 505.
Таким чином, враховуючи те, що позивача на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області переведено з 15.03.2021, суд приходить до висновку про відсутність підстав для здійснення відповідачем нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 26.03.2020 по 14.03.2021, у розмірах встановлених статтею 81 Закону № 1697-VII у редакції Закону № 113-ІХ
Відтак, нарахування та виплата відповідачем заробітної плати позивачу у період з 26.03.2020 по 14.03.2021, виходячи із розміру посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, а також враховуючи те, що в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір позивачем не сплачувався, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, буд. 29А, код ЄДРПОУ 02909973) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997) про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич