18 липня 2022 року Справа № 160/6650/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відмові ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за списком №1 з дати звернення, а саме з 21.04.2022, з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент вторгнення російськими військами на територію України з 24.02.2022, він фактично мешкав та працював в м. Вугледар, Донецької області. Проживав в даному місті до 16.04.2022, поки місце мешкання було не знищено після чергового ракетного удару, у зв'язку з чим, був вимушений переїхати до м. Дніпро та отримав статус внутрішньо переміщеної особи 21.04.2022. Пысля чого, він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, як шахтар. За результатами розгляду вказаної заяви рішенням про відмову у призначенні пенсії № 045550014950 від 24.04.2022 відповідач відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1, посилаючись на те, що позивачу не достатньо страхового стажу та не досягнутий мінімальний вік для призначення пенсії, тобто не виконано умови частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 керувалось лише частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не врахувавши інші законодавчі та правові норми. Позивач зазначає, що в нього наявний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що становить 25 років. Позивач вказує, що є деякі особливості обчислення пенсій шахтарям, а саме, статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, ще мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що при визначенні права та нарахування йому пенсії мають бути застосовані саме положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1, як шахтарю, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає необґрунтованою та такою, що порушує його конституційні права.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначає, що позивач звернувся 21.04.2022р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян з заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року No1058-IV. До пільгового підземного страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за нормами ч.3 ст.114 Закону №1058 Головним управлінням не враховано періоди роботи: - з 07.04.1997 по 31.12.1998 - учнем гірничним підземним робочим в ВП "шахта "Трудівська" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", з 01.01.1999 по 31.12.2002, з 06.04.2015 по 30.06.2016, з 01.07.2016 по 31.12.2021, оскільки за вказані періоди не надано, уточнюючих довідок та згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування пільговий стаж за зазначений період не визначено як підземний. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву та додані до неї документи, 24.04.2022р. прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за №045550014950 у зв'язку з відсутністю у позивача на дату звернення необхідного пільгового стажу роботи на провідних професіях.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 15.07.2022 - припадає на перебування судді у відпустці та вихідні дні, у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 18.07.2022р.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до довідки від 21.04.2022р. №1202-5001225854 позивач узятий на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що 07.04.1997р. позивач був прийнятий на посаду учня гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті уч. ШТ-1 на шахті «Трудівська» Донецького виробничого об'єднання по видобутку вугілля;
- 17.06.1997 переведений на посаду гірничого робітника 3 розряду підземним з повним робочим днем на тій же шахті;
- 03.04.2007 переведений на посаду гірничого майстра з повним робочим днем в шахті участку шахтного транспорту;
- з квітня 2015 по серпень 2016 працював на посаді гірничий майстром участку ВШТ та гірничим робітником підземним з повним робочим днем Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3 імені Миколи Сафоновича Сургая» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»;
- з серпня 2016 року до моменту евакуації (16.04.2022р.) пряцював на посаді гірничим робітником підземним з повним робочим днем Державного підприємства «Шахта ім.. М.С.Сургая».
У 2004 році закінчив Донецький гірничий технікум ім.. С.Т.Абакумова за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого техніка.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які були досліджені судом, а саме: - копія персональної електронної облікової картки застрахованої особи; - копія індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, ОК-7; - копія свідоцтва № 600258 від 29.05.1997р., копія диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_3 від 15.05.2004р.
21.04.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та доданими документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.
За результатами розгляду заяви та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії №045550014950 від 24.04.2022 року.
В рішенні зазначено, що: «Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 50 років.
Вік заявника 44 роки 2 місяці 9 днів.
Необхідний страховий стаж пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 25 років.
Страховий стаж особи становить 28 років 8 місяців 25 днів .
Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 10 років.
Пільговий стаж особи становить 22 роки 8 місяців 25 днів.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 13.02.2028 року.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1, як шахтарю протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, згідно зі ст. 3, ст. 19, ст. 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Так, згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Положеннями частини шостої ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб -члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 вказаної статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно пункту 1 частини 2 вищевказаної статті працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
В частині 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, -за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічні норми містяться і в Законі України «Про пенсійне забезпечення», а саме в статті 14 вказаного Закону. Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення, у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Судом встановлено, що в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову позивачу у призначенні пенсії №045550014950 від 24.04.2022 року зазначено, що: «Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 50 років. Вік заявника 44 роки 2 місяці 9 днів. Необхідний страховий стаж пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 25 років. Страховий стаж особи становить 28 років 8 місяців 25 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 10 років. Пільговий стаж особи становить 22 роки 8 місяців 25 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 керувалось лише частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не врахувавши інші законодавчі та правові норми.
Разом з тим, суд зазначає, що пенсійне забезпечення шахтарів та членів їх сімей здійснюється відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Так, призначення пенсії шахтарям здійснюється не лише на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а враховуються й положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI, передбачено підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Дія цього Закону поширюється на: - шахтарів які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди; - працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день; - працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та членів їх сімей.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, зараховується час проходження строкової військової служби, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Час навчання за спеціальністю в професійно-технічних навчальних закладах зараховується до пільгового стажу за умови, якщо протягом 3 місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою професією.
У будь-якому випадку час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, суд зазначає, що є особливості обчислення пенсій шахтарям. Так, статтею 8 Закону передбачено, ще мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Якщо розмір пенсії шахтаря, визначений з урахуванням норм Закону, не досягає трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, йому здійснюється доплата до зазначеного мінімального розміру.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, суд зазначає, що при визначенні права та нарахування пенсії позивачу, відповідач повинен був врахувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов, що ним не враховано періоди роботи позивача: - з 07.04.1997 по 31.12.1998 - учнем гірничним підземним робочим в ВП "Шахта "Трудівська" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", з 01.01.1999 по 31.12.2002, з 06.04.2015 по 30.06.2016, з 01.07.2016 по 31.12.2021, оскільки за вказані періоди не надано, уточнюючих довідок та згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування пільговий стаж за зазначений період не визначено як підземний, виходячи наступного.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що на підставі записів трудової книжки позивача, цей період роботи повинен зарахуватись до пільгового стажу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з частиною 1 статті 18 цього ж Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена у залежності від стажу і заробітку, які особа набула та отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де був набутий відповідний стаж роботи.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на особливі підстави неможливості надати позивачем трудову книжку (евакуація під час військового стану), відповідачем не заперечується наявність записів вказаного періоду роботи позивача в його трудовій книжці.
Крім того, судом встановлено, що період роботи на шахтах та повну зайнятість на підземних роботах позивача підтверджується Персональною електронною обліковою карткою застрахованої особи, копія якої наявна в матеріалах справи. В даній картці відображені записи трудової книжки позивача починаючи з 07.04.1997р., саме з початку трудової діяльності. Держателем даної інформації є Пенсійний фонд України та така інформація наявна у відповідача в електронному вигляді, що останнім не заперечується.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, що відображаються у формі ОК-5, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, підтверджується пільговий стаж позивача. А саме у розділі «Відомості по спеціальному стажу». У колонці «Код підстави для обліку спец стажу» зазначається саме яка підстава виникнення спец стажу. Держателем даної інформації є Пенсійний фонд України, тому зазначені дані наявні у відповідача. Також у даній формі ОК-5 підтверджується і наявний страховий стаж та сплата страхових внесків роботодавцем за позивача.
Не є обґрунтованими посилання відповідача про необхідність перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі за тих підстав, згідно п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993 року № 637, оскільки всі відповідні записи, які дають право позивачу на отримання пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні, про що міститься інформація у електронних базах Пенсійного фонду України та вказане відповідачем не заперечується.
Суд зазначає, що неможливість проведення перевірки деяких документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням відповідних підприємств на непідконтрольній українській владі території, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Оскільки надані позивачем документи підтверджують роботу позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд прийшов до висновку, що періоди роботи позивача: - з 07.04.1997 по 31.12.1998 - учнем гірничним підземним робочим в ВП "Шахта "Трудівська" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", з 01.01.1999 по 31.12.2002, з 06.04.2015 по 30.06.2016, з 01.07.2016 по 31.12.2021 повинні бути зараховані до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії.
До аналогічних висновків прийшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2018 по справі №235/2357/17.
Таким чином, позивач має наявний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що становить 25 років.
Крім того, суд акцентує увагу, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №045550014950 від 24.04.2022 року не містить зазначення періодів роботи позивача, які включено або не включено до пільгового стажу, конкретних підстав для не включення до пільгового стажу таких періодів, не зазначено, яких саме документів в підтвердження пільгового стажу не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.3 та п.5 ч.2 ст.2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1, суд зазначає наступне.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує не дії відповідача, а його рішення №045550014950 від 24.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії протиправність прийняття якого судом встановлено вище, у зв'язку з чим, належним способом захисту буде саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №045550014950 від 24.04.2022 року, що є достатнім для призначення позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію на пільгових умовах Список №1 підлягають задоволенню.
Дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 992,40грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактична адреса: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045550014950 від 24.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 21.04.2022, з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактична адреса: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні, 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова