23 серпня 2022 року Справа 160/12656/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.08.2022 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради,від 10.05.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до моєї заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 21.04.2022;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до моєї заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 21.04.2022;
- зобов'язати відповідача, Лівобережному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до моєї заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 21.04.2022.
Згідно з ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону УкраїниПро Державний бюджет України» на 2022 ріквстановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір'за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, до позову не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову немайнового характеру, сплаченого в установленому порядку та розмірі з урахуванням кількості заявлених позовних вимог майнового характеру.
Позивачем одночасно з поданням адміністративного позову було заявлено клопотання про звільнення, або відстрочення від сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання позивачем було зазначено про те, що вона є внутрішньо переміщеною особою та єдиним джерелом доходу є соціальні виплати, а саме пенсія. Окрім наведеного вказує, що потребує значного лікування внаслідок пережитого емоційного потрясіння, що було спричинено бойовими діями.
На підтвердження заявленого клопотання позивачем надано до матеріалів справи довідку від 21.04.2022 року № 1243-5001265018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
До заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору для визначення матеріального стану позивача було надано довідку від 21.04.2022 року № 1243-5001265018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
При цьому, з наданих до матеріалів справи позивачем документів не можливо визначити дохід позивача за попередній календарний рік.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Звернення до суду з позовною заявою про захист своїх соціальних прав не позбавляє права особи на отримання доходу, а також при вирішенні такого клопотання судом оцінюються докази на підтвердження усіх отриманих доходів позивача за попередній рік у сукупності, а не лише соціальні виплати.
Також Суд зауважує, що позивач, звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, не надав достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору, зокрема інформація з органів податкової служби про отримані ним доходи.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн., або надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, шляхом надання суду:
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (зокрема, довідку органу доходів і зборів про доходи за попередній календарний рік), або:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець