м. Вінниця
25 серпня 2022 р. Справа № 134/395/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області у якому просить визнати дії відповідача щодо вилучення транспортного засобу протиправними та просить зобов'язати відповідача повернути вказаний вилучений транспортний засіб без оплати часу за його зберігання.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо затримання транспортного засобу та передачу його на зберігання без відома власника такого транспортного засобу.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 19.05.2022 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.
Ухвалою від 20.06.2022 року задоволено заяви сторін та замінено первісного відповідача управління патрульної поліції у Вінницькій області належним відповідачем - головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог. Крім іншого зазначає, що поліцейським офіцером громади складено протокол про адміністративне правопорушення на водія, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та якого було відсторонено від керування автомобілем. При цьому за відсутності водія, який міг би під розписку доставити транспортний засіб до місця стоянки, такий було тимчасово доставлено на спеціальний майданчик.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником автомобіля марки BMW модель 5201 тип загальний легковий-загальний седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 дата реєстрації 21.05.2019 року.
01.04.2022 року близько 20:00 години поліцейським офіцером громади Тульчинського РВП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 321904 відносно ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки "BMW" НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
В подальшому, відповідно до ст. 265-2 КУпАП поліцейським складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 661 від 01.04.2022 року, відповідно до якого вилучено транспортний засіб марки "BMW" НОМЕР_2 та доставлено на спеціальний майданчик головного управління Національної поліції у Вінницькій області, що розташований за адресою м. Немирів вул. Горького, 8 для подальшого зберігання,
Відповідно до акту приймання-передачі тимчасово затриманого засобу від 02.04.2022 року фахівець 1 категорії по ЗРСМ ЦЗ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 прийняв затриманий автомобіль.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 321904 відносно ОСОБА_2 скеровано до Крижопільського районного суду Вінницької області.
За результатом розгляду протоколу районним судом 28.04.2022 року у справі 134/366/22 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, позивач не погоджується з діями управління щодо затримання транспортного засобу та поміщення його для зберігання на спеціальний майданчик, у зв'язку з чим звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності дій головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо тимчасового затримання шляхом евакуації автомобіля на спеціальний майданчик для зберігання транспортних засобів 01.04.2022 року.
Частиною 5 статті 14 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Судом встановлено, що відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.04.2022 року о 20.00 год. здійснено огляд та тимчасове затримання т/з марки "BMW" за реєстраційним номером НОМЕР_2 для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку м. Немирів, вул. Горького, 8.
Огляд та тимчасове затримання т/з здійснено у зв'язку з ст.ст. 130 та 265 КУпАП.
Таким чином, щодо позовних вимог про визнання протиправними дії головного управління Національної поліції у Вінницькій області стосовно тимчасового затримання шляхом евакуації на спеціальний майданчик для зберігання транспортних засобів 01.04.2022 року автомобілю, суд зазначає наступне
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень, для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються тимчасове затримання транспортного засобу.
Частиною 1 статті 265-2 КУпАП України, встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.
Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу.
При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов'язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб'єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.
Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України. У відповідності до пункту 1 Розділу XII "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема, у разі коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Відповідно до статті 267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, утому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 265-2 КУпАП України транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
Як визначено підставою затримання транспортного засобу вказано частину 1 статтю 130 КУпАП, тобто за водіння транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 28.04.2022 року у справі № 134/366/22, водія який керував транспортним засобом марки "BMW" за реєстраційним за номером НОМЕР_2 , що належить на праві реєстрації ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавлено права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.
Досліджуючи обставини у цій справі суд зауважує, що подія відбулась у вечірню пору року о 20:00 року, крім того враховано, що водій транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп'яніння та у зв'язку із відсутністю іншого водія, який би міг під розписку доставити транспортний засіб до місця стоянки такий було поміщено на штраф майданчик, у відповідності вимог статті 265-2 КУпАП.
Що стосується оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу, то за подання звернення особи та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата, повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу.
Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Однак, як стверджує позивач, місце знаходження транспортного засобу їй не відоме, а на неодноразові звернення до працівників поліції щодо встановлення місця знаходження належного їй на праві реєстрації транспортного засобу відповідь управлінням не надавалися.
Як визначено нормами законодавства, що при тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов'язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено КАС України.
В розріз вказаних норм законодавства, позивачем не доведено її твердження належними та допустимими доказами, оскільки до суду не було надано будь-яких доказів щодо звернень позивачки до уповноважених органів/установ щодо встановлення місця знаходження транспортного засобу.
Крім того, про місце знаходження транспортного засобу позивач могла б дізнатися у належного користувача, тобто ОСОБА_2 , а також з матеріалів адміністративної справи.
У зв'язку з чим, зазначенні твердження позивачки суд до уваги не приймає та вважає їх способом ухилення від понесення витрат оплати часу зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович