11.08.2022 Справа № 363/1954/21
Іменем України
11 серпня 2022 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., при секретарі судових засідань Андрєєвій О.А., за участі представника позивачів адвоката Скочиляс І.М. в режимі відеоконференції поза межами суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування,-
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивачів адвоката Скочиляс І.М. надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ України» про стягнення страхового відшкодування, після чого позовні вимоги були збільшені. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 квітня 2020 року о 16:50 год по автодорозі Київ-Іванків-Овруч у напрямку с. Нові Петрівці, ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 на заокруглені дороги праворуч, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із автомобілем марки «MERCEDES», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджені» померла у Вишгородській центральній районній лікарні. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 , як володільця транспортного засобу, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ПрАТ «СК «П3У Україно» згідно Полісу № ЕР 188722582. 26 червня 2020 року па адресу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування матері, батькові та сестрі загиблої - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Загальна сума вимоги страхового відшкодування, заподіяного смертю ОСОБА_6 становить 97 815,73 грн. з яких для матері ОСОБА_1 - 28338,00 грн. моральної шкоди, для батька ОСОБА_2 - 28338,00 грн. моральної шкоди, для сестри ОСОБА_3 - 41 139,73 грн. витрат на поховання. 08 липня 2020 року Відповідачем було направлено запит в якому просили надати перелік документів та після чого по справі буде прийнято рішення. 21 серпня 2020 року на адресу Відповідача було скеровано заяву про долученим довідки з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану правління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.08.2020 року. 01 березня 2021 року відповідачу було направлено копію вироку Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року. Вирок набрав законної сили. 02 березня 2021 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було прийнято рішення про часткову виплату страхового відшкодування. Загальна сума страхового відшкодування складає 48 907, 87 грн. Вказані кошти перераховані 09 березня 2021 року, що підтверджується квитанцією № 1639. Зазначена сума становить 50% від заявленої суми страхового відшкодування. 15 березня 2021 року на адресу відповідача скеровано заяву про виплату страхового відшкодування, матері загиблого ОСОБА_1 , а саме 15 536, 27 грн. витрат на виготовлення пам'ятника. 25 березня 2021 року відповідачем на підставі вищевказаної заяви проведено часткову виплату страхової о відшкодування, а саме виплачено 50% витрат на виготовлення пам'ятника, у розмірі 7 768,14 грн. для матері загиблої ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 1996. 08 квітня 2021 року на адресу відповідача скеровано Досудову вимогу про виплату страхового відшкодування, в якій просили невідкладно протягом 7-ми календарних днів з дня отримання провести виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 56 676,00 грн. Станом на день подачі позову відповідачем не надано жодної відповіді та досудова вимога також не виконана, а також невиплачена сума страхового відшкодування складає: матері ОСОБА_1 - 14 169,00 грн. моральної шкоди, 7 768,14 грн. витрат на виготовлення пам'ятника; батька ОСОБА_2 - 14 169,00 грн. моральної шкоди; сестри ОСОБА_3 - 20 569,87 грн. витрат на поховання. В обґрунтування відмови у виплаті іншої частини страхового відшкодування за заподіяну шкоду страховик посилається на те, що шкоду пасажиру автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , яка загинула внаслідок ДТП, було завдано внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, а саме автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 (забезпечений за полісом №188722582 в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ), та автомобіля марки «MERCEDES», р.н. НОМЕР_2 . У зв'язку із наведеним ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вважає, що завдана потерпілим шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, та керуючись п.36.3 Закону прийнято рішення про виплату відшкодування у розмірі 50 %. Однак, відмову ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у виплаті 1/2 розміру страхового відшкодування вважають неправомірною та такою, що не ґрунтується на нормі закону, оскільки відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у даній дорожньо-транспортній пригоді покладається на водія ОСОБА_4 , а у даному випадку на страховика забезпеченого транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, посилаючись на обґрунтування позову та збільшивши позовні вимоги просить стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивачів страхове відшкодування з урахуванням суми нарахованої пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, а також понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі по 10 000 грн. кожному.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
23.06.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернулось ТЗОВ «Центр Автовиплат Поліс» на підставі довіреностей із вимогою щодо проведення виплати страхового відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілої ОСОБА_6 . З урахуванням приписів ст. 1187,1188 ЦК України, у завданні шкоди життю потерпілої вбачається вина обох учасників події, оскільки володільці джерела підвищеної небезпеки несуть майнову відповідальність навіть за відсутності вини у вчиненні ДТП. За таких обставин, керуючись положеннями ст. 27, ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було встановлено, що розмір шкоди завданої внаслідок ДТП становить 48907,37 грн. (28338,00 грн. + 20569,37 грн.). Оскільки відповідальність за відшкодування завданої шкоди покладається обох учасників події, розмір страхового відшкодування, відповідно до вимог законодавства, було визначено шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних осіб: (4723*12) : 2 = 28338,00 моральна шкода заподіяна смертю фізичної особи, яка становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку; 41138,73:2=20569,37 грн. - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Страхове відшкодування, було виплачене відповідачем на рахунок ТЗОВ «Центр Автовиплат Поліс» відповідно до наданих довіреностей у відповідній частці, що встановлена чинним законодавством, що підтверджується і самими позивачами. Вищенаведене свідчить про те, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в повному обсязі виконало свої зобов'язання за Полісом ЕР. 188722582. Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що вказаний розрахунок здійснено окремо на кожного позивача, хоча подану одну позовну заяву, відповідно не зрозумілим є такий підхід до визначення витрат. Представник позивачів не обґрунтовує ринкову вартість таких послух, яка є явно завищеною. Розрахунок штрафних санкцій було здійснено з-за допомогою інтернет ресурсу, що також не потребує спеціальних знань, а також великої затрати часу. Таким чином, витрати в сумі 30000, 00 грн. є несумісними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи), не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу витрат. Вважає безпідставною вимогу щодо стягнення штрафних санкцій. На підставі вище зазначеного просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в повному обсязі.
03.09.2021 року до суду від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що вважає, що аргументи відповідача, наведені у відзиві, є необгрунтованими і непереконливими, відповідач безпідставно не виконує свої зобов'язання, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Доводи, викладені у відзиві, спрямовані лише на те, щоб уникнути законної виплати страхового відшкодування і жодним чином не спростовують доводів позивача. Відповідачем при здійсненні страхового відшкодування незаконно відмовлено у виплаті 50% суми відшкодування шкоди, що стало підставою звернення до суду. В обгрунтування відмови у виплаті іншої частини страхового відшкодування за заподіяну шкоду страховик посилається на те, що шкоду пасажиру автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , яка загинула внаслідок ДТП, було завдано внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, а саме автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 (забезпечений за полісом №188722582 в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ), та автомобіля марки «MERCEDES», р.н. НОМЕР_2 . Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди згідно вироку Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2021 року стало порушення водієм автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 (забезпечений за полісом №188722582 в ПрАТ «СК «ПЗУ У країнам ), ОСОБА_4 Правил дорожнього руху. При цьому порушень правил дорожнього руху з боку іншого учасника дорожньо- транспортної пригоди, а саме водія автомобіля марки «MERCEDES», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , вироком суду не встановлено. Вирок не оскаржений та набрав законної сили. Вказане положення щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб. Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Проте у даній справі відсутні взаємопов'язані, сукупні дії декількох осіб, внаслідок яких заподіяно шкоду. Згідно вироку Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року відповідальний лише один водій транспортного засобу марки «HYUNDAI ACCENT», р. н. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 . З огляду на вище наведене, відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у даній дорожньо-транспортній пригоді покладається на водія автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 , а у даному випадку - на страховика забезпеченого транспортного засобу - ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в повному обсязі. Щодо витрат на надання правничої допомоги зазначив, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із позовного заявою долучено договори про надання правової допомоги від 26 березня 2021 року (з фіксовано сумою. вартості послуг за надання правової допомоги), ордери на надання правничої (правової) допомоги, попередні (орієнтовні) розрахунки сум витрат на надання правничої допомоги. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також зазначила, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відтак, вимога про стягнення коштів на правничу допомогу є обґрунтованою та підтвердженою належними до допустимими доказами, в зв'язку з чим просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачі в судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
У судовому представник позивачів позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити, також просила стягнути з відповідача по 10 000 грн. на користь кожного позивача за правничу допомогу.
Суд, вислухавши думку представника позивачів дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.04.2020 року о 16 год. 30 хв. на 18 км. +850 м. автодороги сполученням Київ-Іванків-Овруч, в смузі руху в бік с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів, а саме: транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «MERCEDES», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 .
В результаті дорожньо-транспортної пригода пасажиру транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження від яких вона померла у Вишгородській ЦРЛ Київської області. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок зазначеного зіткнення транспортних засобів та від закритої травми грудної клітки та живота ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Допущені водієм ОСОБА_4 грубі порушення вимог п.п. 2.3 б, д, 2.9 а, 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та призвели до загибелі потерпілої ОСОБА_6 .
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 286 КК України і за цим законом призначено йому покарання 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів на 3 роки.
Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № ЕР.188722582 від 25.09.2019 року (т.1 а.с.38).
Судом при розгляді справи встановлено той факт, що представник позивачів директор ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» в інтересах матері - ОСОБА_1 , батька - ОСОБА_2 , та сестри - ОСОБА_3 , заявою від 26.06.2020 року повідомив відповідача про настання страхового випадку та надіслав заяву на адресу відповідача про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с. 12).
Листом Прат СК «ПЗУ Україна» від 02 березня 2021 року ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» повідомлено, що керуючись п. 36.3 ЗУ ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з урахуванням ч.2 ст. 1188 та ч.1 ст. 1190 ЦК України Прат СК «ПЗУ Україна» прийнято рішення про виплату відшкодування шкоди у розмірі 50 %. Відшкодування моральної шкоди, нараховано в розмірі 28338,00 грн., відшкодування витрат на поховання в розмірі 20569,87 грн. (Т.1 а.с. 59-60)
09.03.2021 року відповідач, здійснив виплату страхового відшкодування ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» у розмірі 48 907, 87 грн., а саме моральної шкоди та витрат на поховання. ( Т.1 а.с. 61).
15.03.2021 року представник позивачів директор ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» в інтересах матері - ОСОБА_1 , надіслав заяву на адресу відповідача про виплату страхового відшкодування, а саме витрат на виготовлення пам'ятника - 15 536,27 грн. (Т.1, а.с.62-64)
25.03.2021 року відповідач, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 7 768, 14 грн., а саме витрат на виготовлення пам'ятника (Т.1 а.с. 70).
08.04.2021 року представник позивачів директор ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» в інтересах матері - ОСОБА_1 , батька - ОСОБА_2 , та сестри - ОСОБА_3 звернувся до відповідача з досудовою вимогою, в якому просив виплатити на користь позивачів недоплачену суму страхового відшкодування. В якому зазначив, що загальний розмір страхової суми відшкодування, по даному страховому випадку, становить 113 352, 00 грн. Відповідачем сума страхового відшкодування виплачена позивачам не в повному обсязі, а в розмірі 56 676, 00 грн. з чим позивач не погоджується та вважає, що виплата відшкодування здійснена з порушенням норм.
За загальними правилами відшкодування заподіяної джерелом підвищеної небезпеки матеріальної шкоди, відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно п. 36.3 ст. 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Як передбачено ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор , який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).
Правовідносини у сфері страхування регулюються главою 67 Цивільного кодексу України та Законом України «Про страхування» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.27.3 Закону страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "г" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до пункту 27.4. статті 27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4 723 гривні.
Отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди загальний розмір відшкодування стосовно одного померлого відповідно до п. 27.3 Закону а також максимальний розмір відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника відповідно до п. 27.4 Закону складав 12*4 723 грн. = 56 676 грн.
Як вбачається із товарного чеку № 4/29, договору- замовлення № 9.33091 П, договору № 81-077 про виготовлення та встановлення надмогильної споруди та додатку № 1 до договору № 81-077, внаслідок смерті ОСОБА_7 її сестрі ОСОБА_3 було завдано шкоди пов'язаної із витратами на поховання у розмірі 41 139,73 грн. та її матері ОСОБА_8 - із витратами на виготовлення пам'ятника у розмірі 15 536,27 грн. з урахуванням максимального розміру відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника відповідно до п. 27.4 Закону (Т.1 а.с. 27,33,64, 65,66).
09.03.2021 року та 25.03.2021 року відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивачів, однак виплачена сума не відповідала заявленим у заяві на виплату страхового відшкодування та доданих до неї документів (фіскальних чеків) вимогам. Замість113 352,00 грн. розміру належної виплати страхового відшкодування відповідач виплатив позивачам лише 56 676,00 грн.
Застосовуючи положення ч.2 ст. 188 ЦК України суд доходить висновку, про те що страховик безпідставно зменшив розмір страхового відшкодування, оскільки позивачі мають право вимагати виконання обов'язку частково, або в повному обсязі як від усіх винних у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди осіб, так і від будь-кого з них окремо.
Зазначена правова позиція у схожих правовідносинах була викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №274/4882/17-ц.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума недоплаченого страхового відшкодування становить 56 676, 00 грн. (113 352,00-56 676, 00=56 676, 00).
Пунктом 36.5 статті 36 Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
Суд визнає, що у зв'язку із невиконанням ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» зобов'язань щодо виплати позивачам страхового відшкодування, з огляду на положення статті 36 Закону № 1961-IV та статті 625 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню пеня, три проценти річних, а також інфляційні втрати, пов'язані з несвоєчасністю виплати страхового відшкодування.
Згідно наданих представником позивачів розрахунків, враховуючи суму страхового відшкодування, що підлягала виплаті на користь ОСОБА_1 у розмірі 21937,14 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування підлягає стягненню: 1741,96 грн. - пені, 348,59 грн. - трьох відсотків річних, 754,37 - інфляційних втрат; ОСОБА_2 у розмірі 14169 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування підлягає стягненню: 1153,71 грн. - пені, 231,75 - трьох відсотків річних, 574, 51 грн. - інфляційних втрат; ОСОБА_3 у розмірі 20569,87 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування підлягає стягненню: 1674,89 грн. - пені, 336,44 грн. - трьох відсотків річних, 834,04 грн. - інфляційних втрат.
Оскільки розрахунки проведені представником позивачів відповідно до вимог чинного законодавства, вони приймаються судом до уваги та враховуються при вирішенні спору.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договорів з позивачами про надання правової допомоги від 26 березня 2021 року, детальні описи наданих послуг позивачам від 09.09.2021 року, та квитанції прибуткового касового ордера № 42, № 43 та №44 про сплату позивачами на підставі договорів з позивачами про надання правової допомоги від 26 березня 2021 року витрат на правову допомогу по 10 000 грн. кожний.
Враховуючи, що надання адвокатом послуг позивачам, відповідно до детальних описів наданих послуг, здійснювалось одночасно щодо всіх позивачів, а саме була написана одна позовна заява від трьох позивачів, та усі подальші заяви по суті справи, клопотання та участь у судових засіданнях відбувались в рамках розгляду однієї справи, а також враховуючи складність справи, тривалість затраченого представником відповідачів часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн., тобто по 3 333 грн. кожному позивачу.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 21 937 (двадцять одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) гривень 14 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 96 копійок, три відсотки річних у розмірі 348 (триста сорок вісім) гривень 59 копійок, інфляційні витрати у розмірі 754 (сімсот п'ятдесят чотири) гривні 37 копійок, а всього - 2844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 92 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривень 33 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 14169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1153 (одна тисяча п'ятдесят три) гривні 71 копійку, три відсотки річних у розмірі 231 (двісті тридцять одну) гривню 75 копійок, інфляційні витрати у розмірі 574 (п'ятсот сімдесят чотири) гривні 51 копійку, а всього - 1959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 97 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривень 33 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 20 569 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 87 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі у розмірі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) гривні 89 копійок, три відсотки річних у розмірі 336 (триста тридцять шість) гривень 44 копійки, інфляційні втрати у розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 04 копійки, а всього - 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 37 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривень 33 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Повне судове рішення складено протягом 22 серпня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ: 20782312, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62.
Суддя Д.А.Свєтушкіна