25 серпня 2022 року м. Київ
Справа № 759/26606/21
Провадження № 22-ц/824/6093/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д ., Шкоріної О. І.
учасники справи:
позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі -
КП «Київтеплоенерго») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року позовну заяву КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення недоліків, який починає перебіг з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвала мотивована тим, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки додані до матеріалів позовної заяви документи не засвідчені належним чином, з урахуванням статті 95 ЦПК України та відповідно до вимог Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.
Таким чином, позивач мав долучити до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, або власноручно із зазначенням про наявність у позивача оригіналів таких документів, або у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - із зазначенням про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
Ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада
2021 року надіслано позивачу 30 листопада 2021 року на електронну пошту: energozdut@kte.kmda.gov.ua.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позовну заяву КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано такою, що не подана та повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач, станом на 16 грудня 2021 року, протягом наданого судом строку недоліки позовної заяви не усунув, позовну заяву у відповідність до статей 175, 177 ЦПК України не привів, що має наслідок визнання неподаною та повернення позовної зави, згідно правил частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
28 січня 2022 року КП «Київтеплоенерго» через засоби поштового зв'язку подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не отримував ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року за електронною адресою: energozbut@kte.kmda.gov.ua, а відповідно був позбавлений процесуального права на підготовку заяви про усунення недоліків позовної заяви та захисту своїх порушених прав та законних інтересів. При цьому, заявник вказує, що суд першої інстанції припустився надмірного формалізму.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року клопотання КП «Київтеплоенерго» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року задоволено та поновлено його.
Апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Заявнику необхідно було доплатити судовий збір в розмірі 211,00 грн.
21 лютого 2022 року КП «Київтеплоенерго» на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року надало заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Київтеплоенерго» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Витребувано із Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 759/26606/21 за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
26 травня 2022 року матеріали цивільної справи № 759/26606/21 за позовом
КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшли до Київського апеляційного суду.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, оскільки апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга стаття 369 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Позиція Київського апеляційного суду
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала місцевого суду не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Колегія суддів приймає аргументи апеляційної скарги з таких підстав.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до практики ЄСПЛ на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голднер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого
1975 року, серія A № 18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герен проти Франції» від 29 липня 1998 року, § 37, рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).
До Святошинського районного суду міста Києва КП «Київтеплоенерго» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада
2021 року позовну заяву КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та надано строк десять днів для усунення недоліків.
В ухвалі зазначено, що дана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки додані до матеріалів позовної заяви документи не засвідчені належним чином, з урахуванням статті 95 ЦПК України та відповідно до вимог Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року. Судом вказано, що позивач на виконання вимог ухвали має долучити до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, або власноручно із зазначенням про наявність у позивача оригіналів таких документів, або у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - із зазначенням про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
Ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада
2021 року надіслано позивачу 30 листопада 2021 року на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позовну заяву КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнано такою, що не подана та повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що протягом наданого строку позивач недоліки не усунув, позовну заяву у відповідність до статей 175, 177 ЦПК України не привів.
Колегія суддів не погоджується з висновком районного суду про повернення позовної заяви, виходячи з наступного.
За змістом пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною четвертою статті 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.
Згідно з пунктом 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня
2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18,
від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі
№ 916/2024/20.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня
1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
Повертаючи позовну заяву КП «Київтеплоенерго», суд першої інстанції припустився надмірного формалізму.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено пакет документів у копіях, які разом прошито та на зворотній стороні останнього аркушу проставлено посвідчувальний напис із зазначенням «Згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано», кількість аркушів, підпис уповноваженої особи, дата засвідчення та печатка позивача.
Таким чином, позивач долучив до позовної заяви копії документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року про залишення позовної заяви
КП «Київтеплоенерго» без руху, надіслано позивачу 30 листопада 2021 року на електронну пошту: energozdut@kte.kmda.gov.ua.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Наявна у матеріалах справи довідка згідно якої ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року буда направлена на електрону адресу КП «Київтеплоенерго» (energozdut@kte.kmda.gov.ua) не свідчить про належне повідомлення останнього про залишення позовної заяви без руху, оскільки електронне повідомлення було направлено на неправильну адресу, так як офіційна адреса КП «Київтеплоенерго» є energozbut@kte.kmda.gov.ua, така електронна адреса вказана у позовній заяві, що відчит про ненадіслання поштової кореспонденції позивачу.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених статтею 185 ЦПК України.
Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року скасувати, а справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна