Єдиний унікальний номер справи: 356/311/21 Головуючий у суді першої інстанції - Капшученко І.О.
Номер провадження: 33/824/2077/2022. Головуючий у суді апеляційної інстанції - Дзюбін В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Іменем України
23 серпня 2022 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1
захисника - адвоката Гонтар Г.Д.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Березанського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року,
Цією постановою судді місцевого суду в адміністративній справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився в сел. Чистопалівка Чорнобильського району Київської області, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КпАП України з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, адміністративне правопорушення вчинене за таких обставин.
13 липня 2021 року о 02:08 годині по вул. Набережній, 2 в м. Березань Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки "Skoda Octavia", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , порушивши вимоги п. 2.9 "а" ПДР України, в стані алкогольного сп'яніння (1,21 проміле).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову судді місцевого суду незаконною та необґрунтованою, просить: поновити йому строк на апеляційне оскарження; постанову судді Березанського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року - скасувати та провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
На обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зважає на те, що дана постанова винесена з порушенням норм як процесуального адміністративного закону так і неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно та однобічно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, а також не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, внаслідок чого безпідставного та незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вислухавши його пояснення та захисника - адвоката Гонтар Г.Д., які підтримали подану апеляційну скаргу за викладених у ній обставин; вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши доводи скарги, - суд апеляційної інстанції вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за фактичних обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано об'єктивну оцінку.
При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 "а" ПДР України, згідно яких водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України, - є правильною.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 наведені ним за її змістом, суд апеляційної інстанції вважає об'єктивно необґрунтованими, надуманими та неспроможними, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх достовірності не викликають, а, навпаки, спростовуються ними.
Між тим, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Цих вимоги закону при розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_1 суддя місцевого суду належно не дотримався, з огляду на таке.
Так, адміністративну справу суддею місцевого суду розглянуто з істотними порушеннями процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 268, ч. 1 ст. 271 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, користуватися юридичною допомогою адвоката, який діє в якості захисника, має право знайомитись з матеріалами справи, брати участь у її розгляді, заявляти клопотання, а також - інші права, передбачені законами України. Але, незважаючи на ці вимоги закону, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гонтар Г.Д., чим порушив його права надавати пояснення, подавати докази та користуватися послугами захисника.
Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV, є джерелом права в Україні.
Зокрема, ЄСПЛ наголошує на тому, що "принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 року у справах "Авотіньш проти Латвії", заява №17502/07, п. 119, а також "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів", п. 33. До того ж, що "кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною... Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи" (п. п. 17, 18 рішення від 06.02.2001 року у справі "Беер проти Австрії", заява №30428/96).
Фактично суддею місцевого суду було обмежено право на доступ до правосуддя, що є грубим порушенням п. 1 "С", п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У національному законодавстві право на доступ до правосуддя також закріплено на конституційному рівні (ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України).
Отже, постанова судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.
За таких обставин, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, - суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на законі.
З огляду на викладене, апеляційні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КпАП України, провадження у ній підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд, -
На підставі ч. 2 ст. 294 КпАП України поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Березанського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Березанського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України - закрити в зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н