Справа № 378/260/22
№ апеляційного провадження: 33/824/2164/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Скороход Т.Н.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
22 серпня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив, скасувати оскаржувану постанову та стягнути на його користь сплачену суму судового збору в розмірі 744,30 грн. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що відеозаписи з бодікамери поліцейського не підтверджують його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Звертає увагу на те, що ним заперечувався факт керування транспортним засобом. Вважає, що матеріали, надані інспекторами поліції не відповідають реальним обставинам справи. Суд першої інстанції помилково вказував, що в протоколі про адміністративне правопорушення ним зазначено про відмову їхати до лікарні для огляду, оскільки протокол не містить такого запису від його імені. Також на відеозаписах відсутні відомості щодо оголошення та вручення йому протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейськими не було надано йому можливості записати свої заперечення щодо складеного протоколу, не було роз'яснено порядку проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі, а також не роз'яснено його права та обов'язки. Пояснення свідків були записані за вказівками працівників поліції, тому такі пояснення не можуть вважатися належними доказами. Також звертає увагу на те, що в направленні на огляд водія транспортного засобу зазначено, що воно оформлене о 10 год. 15 хв., тоді як у відеозаписі простежується, що воно оформлене о 10 год. 20 хв.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, 09 серпня 2022 року направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №292028, в якому зазначено, що 08 червня 2022 року 10 год. 13 хв. на 138 км. А/Д М-05 Київ-Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в яких засвідчено, що огляд ОСОБА_1 не проводився, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , рапорт працівника поліції та CD диск із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 2, 3, 6-8).
Також до протоколу долучено письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4, 5).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції були викликані та допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що 08 червня 2022 року, близько 10 год. 30 хв., на автодорозі Київ-Одеса, перед поворотом на с. Винарівка Білоцерківського району, їх було зупинено працівниками поліції і запропоновано бути свідками освідування ОСОБА_1 на стан сп'яніння. Працівники поліції пояснили, що ОСОБА_1 був зупинений ними, оскільки, керуючи автомобілем, петляв по дорозі, тому у них виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. В їх присутності працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, проте останній відмовився. Також в їх присутності ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним автомобілем.
Під час розгляду справи судом досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності свідків була пред'явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, проте, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що відеозаписи з бодікамери поліцейського не підтверджують його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та на розбіжності в зазначенні часу оформлення поліцейськими направлення на огляд водія транспортного засобу, зазначеного в направленні та на відеозаписі.
На відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано факт пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, та факт відмови останнього у проходженні такого огляду. Розбіжності в зазначенні часу оформлення поліцейськими направлення на огляд водія транспортного засобу, зазначеного в направленні та на відеозаписі, не свідчать про те, що наданий відеозапис є неналежним доказом. ОСОБА_1 не спростовував того, що це саме він зображений на відеозаписі.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, поліцейськими не було надано йому можливості записати свої заперечення щодо складеного протоколу, не було роз'яснено порядку проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі, а також не роз'яснено його права та обов'язки, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи. ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та зазначив в ньому пояснення, при цьому ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що він не керував транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ставищенського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська