Справа № 22-ц /824/4114/2022
Про відмову у відкритті апеляційного провадження
15 серпня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Суханової Є.М. (судді-доповідача), Сушко Л.П., Олійника В.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Буждиганчук Євдокії Юріївни, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Буждиганчук Євдокії Юріївни, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, апелянт, ОСОБА_1 , 10 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 наухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року - була залишена без руху. Апелянту було надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
На виконання вимог ухвали апелянт, ОСОБА_1 , подав до суду заяву про усунення недоліків.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до процесуального висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито у зв'язку із тим, що апелянтом безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду І інстанції.
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно положень ст. 354 ЦПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведені положення та правову позицію Верховного Суду, апелянт ОСОБА_1 , не був позбавлений права та можливості, враховуючи обізнаність з ходом даного судового провадження, самостійно ознайомитись з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на усе вищезазначене, у клопотанні про поновлення строку причина його поновлення на думку суду не є поважною в розумінні п.4, ч.1 ст. 358 ЦПК України.
Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.358 ЦПК України, скаржником у строк визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з - прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Законом, а саме ст.ст. 43, 44 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, та обов'язками, зокрема добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вище викладене, підстав для прийняття апеляційної скарги немає, у зв'язку з тим, що причини пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, які на думку апелянта є поважними, суд визначив не поважними.
За таких обставин, у відповідності до вимог п.4.,ч. 1 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року - відсутні.
Керуючись п. 4., ч. 1 ст. 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Буждиганчук Євдокії Юріївни, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Є.М. Суханова
Судді Л.П. Сушко
В.І. Олійник