308/9800/22
15.08.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з ВП 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-
З протоколу серії ВАВ №450850 від 20.07.2022, вбачається, що 20.07.2022 р. о 10 год 20 хв. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, а саме за адресою АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме вдарив кулаком в область спини гр. ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , повторно не з'явився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. На адресу суду надійшла копія письмових пояснень від ОСОБА_1 .. У пояснювальній записці, вказується на те, що ОСОБА_2 нікого не бив. ОСОБА_3 підійшов до нього хотів щось розказувати, доказувати, однак ОСОБА_1 не хотів слухати та хотів піти. Вказує, що коли йшов, випадково зачепив ОСОБА_3 , рукою по спині, це не був удар. Чому ОСОБА_3 , вирішив, що він його вдарив не знає, почав кричати, на що ОСОБА_1 , також підняв тон розмови. Потерпілий викликав поліцію.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. ст. 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 20.07.2022 року вбачається що перебуваючи на роботі 20.07.2022 року близько 10 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_2 на стадіоні, побачив колишнього директора стадіона ОСОБА_1 .. Підійшов щоб привітатись, на що останній відповів нецензурною лайкою. Він пішов геть, і в цей момент ОСОБА_1 вдарив йому у спину кулаком і пішов. Направлення на сме не потребує.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.07.2022 року останній зазначив, що у нього склались неприязні відносини із гр.. ОСОБА_3 , жодних ударів не спричиняв йому, вищенаведені слова ОСОБА_4 є неправдивими.
Згідно рапорту інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лт. Поліції Стойка М. від 20.07.2022 року ним під час несення служби було отримано виклик по лінії 102 по факту бійки, прибувши на місце події відносно ОСОБА_1 було складено протокол по ст. 173 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце вчинення діяння, яким є виключно громадське місце.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Відповідно до вимог ст. 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Із змісту вказаної норми слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів та єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. А тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть, суддя при цьому при розгляді протоколу не в праві виходити за межі викладених в ньому обставин.
Згідно диспозиції статті 173 КУпАП відповідальність настає за вчинення: дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення устатті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV, де зазначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди проінформовані стосовно них.
Однак, суть правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, і даному випадку, не відповідає тим правовим нормам, які в ньому зазначені, а саме диспозиції ст. 173 КУпАП, тому при складенні протоколу щодо ОСОБА_1 вищезазначені вимоги КУпАП не дотримані.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, стаття 173 КУпАП визнає певні дії як дрібне хуліганство лише за умови, що вони були поєднані з порушенням громадського порядку та (або) спокою громадян.
Проте у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , фактично не зазначені не тільки конкретні дії правопорушника, які б підпадали під об'єктивну сторону та мали ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а й взагалі не вказано про те, що місце, де відбувались події, є саме громадським місцем, що є обов'язковою умовою об'єктивної сторони саме цього виду правопорушень. Зазначено лише адресу.
Крім того, у протоколі викладена лише диспозиція ст. 173 КУпАП, проте суть правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , залишилася невизначеною, а також не зазначені обов'язкові елементи об'єктивної сторони правопорушення громадське місце, та суб'єктивної сторони хуліганський мотив, що унеможливлює притягнення за ст. 173 КУпАП особи, відносно якої такий протокол складений.
Натомість з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слідує, що мали місце висловлювання нецензурною лайкою на їх адресу, однак не з мотивів явної неповаги до суспільства, а в ході взаємних претензій один до одного, які переросли в нетривалу сварку між ними. Тобто конфлікт між ними має приватний характер.
Обстановка й обставини події, динаміка їх розвитку свідчать про те, що сварка між вказаними особами була викликана причинами, які зумовили раптову неприязнь в учасників один до одного, тому дії особи, відносно якої складений протокол, були зумовлені вказаними мотивами, а не хуліганським мотивом, та не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому при розгляді справи не було встановлено, що висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_3 вплинули чи могли вплинути на громадський порядок.
Крім того, не зазначається чи були очевидці даної події, чи були перехожі чи випадкові свідками ззовні, а також перебували в той час за даною адресою вказаною в протоколі. Отже особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зібрані докази того, що особа, відносно якої такий протокол складений, діяла з метою порушення громадського порядку та що фактично вчиненні нею дію дійсно в даному випадку порушили громадський порядок.
Доказів, які б вказували на те, що дії гр. ОСОБА_1 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, які полягали у явній неповазі до моральних засад суспільства, демонстрації своєї зневаги до існуючих правил і норм поведінки при вчиненні правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і суддя не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Чинне адміністративне законодавство не передбачає можливості органу, який розглядає адміністративну справу, самостійно визначати правову кваліфікацію складу вчиненого правопорушення.
З комплексу наведених вище обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, а також у зв'язку з відсутністю у протоколі необхідних ознак об'єктивної сторони розглядуваного порушення (громадське місце) та хуліганського мотиву дій особи, відносно якої складено протокол, та недоведеності в її діях умислу на порушення громадського порядку, які є необхідними елементами суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, слідує те, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 252,280,283,284,285 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош