Справа № 308/10516/22
12 серпня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого у кримінальному провадженні №12022070000000199 від 20.07.2022 року - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням з Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що згідно наказу Головного лікаря Свалявської центральної районної лікарні №302-к від 01.02.2013 ОСОБА_5 призначено на посаду лікаря- невропатолога.
Проте, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , будучи лікуючим лікарем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зібрав останньому всі необхідні документи для того, щоб йому видали довідку про групу інвалідності, оскільки ОСОБА_6 важко хворий, та має паралізовану ліву частину тіла.
Зібраний пакет документів, ОСОБА_5 передав до Мукачівського МСЕК, де комісія повинна була прийняти відповідне рішення, в той же час ОСОБА_5 висловив зятю ОСОБА_7 про необхідність надання йому неправомірної вигоди для прийняття позитивного рішення комісією Мукачівської МСЕК щодо надання ОСОБА_6 безстрокової 1-ї групи інвалідності, при цьому наголосив, що без надання неправомірної вигоди таке рішення отримати не можливо.
На вказану вимогу ОСОБА_7 погодився, при цьому, розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинюваний злочин та у подальшому дія під контролем на викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 .
22.07.2022 за результатами розгляду поданих ОСОБА_5 медичних документів комісією Мукачівської МСЕК прийнято рішення, про надання ОСОБА_8 безстрокової 1-ї групи інвалідності.
Однак, 27.07.2022 близько 10:30 годин, ОСОБА_5 в приміщенні свого службового кабінету, розташованому в КНП «Свалявська міська лікарня», висунув вимогу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США, для передачі представнику Мукачівської МСЕК за прийняття позитивного рішення щодо надання групи інвалідності ОСОБА_6 .
Надалі, 28.07.2022 о 12:30 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на незаконне збагачення як себе так і невстановленої особи, знаходячись в приміщенні службового кабінету №310 КНП «Свалявська міська лікарня», що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Свалява, вул. Шевченка, буд. 22, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США, за сприяння у прийнятті рішення про видачу довідки про групу інвалідності його тестеві ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий зазначає, що одразу після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 був викритий та затриманий працівниками поліції, що мало місце 28.07.2022 о 12 годині 30 хвилин в приміщенні службового кабінету №310 КНП «Свалявська міська лікарня», що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Свалява, вул. Шевченка, буд. 22.
28.07.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Приймаючи до уваги викладене, та те що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, а тому зважаючи на обґрунтованість підозри, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та забезпечення відшкодування шкоди завданої діями ОСОБА_5 , завданої внаслідок кримінального правопорушення та подальшого забезпечення цивільного позову слідчий просить накласти арешт шляхом заборони відчуження на рухоме майно належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на: - транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter» 2008 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
В судове засідання слідчий не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду клопотання. Надав суд заяву відповідно до якої просить суд провести розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.
Власник вилученого майна ОСОБА_5 в судове засідання не зявився.
Представник власника вилученого майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання без його участі.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи припис ст. 107 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання без фіксації технічними засобами.
Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 20.07.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000199, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпе-чення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до витягу з ЄРДР сформованого 11.08.2022 року слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування - ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування, кримінального провадження, відомості про яке 20.07.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000199, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно отриманої відповіді на доручення, та наявної в ній реєстраційної картки ТЗ, згідно якої, ОСОБА_5 має у власності транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter» 2008 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1ст.173КПКУкраїни).
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту майна, та конкретизовано підстави та мета накладення на нього арешту.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує мету накладення арешту, тому слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Клопотання старшого слідчого у кримінальному провадженні №12022070000000199 від 20.07.2022 року - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт, на транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter» 2008 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 шляхом заборони його відчужування.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1