Справа № 303/5810/22
2/303/884/22
про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Верхньокоропецької сілької ради Мукачівського району, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Верхньокоропецької сілької ради Мукачівського району, про позбавлення батьківських прав.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків, на, що вказує позивач в своєму позові, має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Поряд з тим, позивачем, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не зазначила, так і не подала докази, на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання ним батьківських обов'язків, тобто її винної поведінки, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи зверталася позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача. Крім того, не зазначено, як і не подано докази не прийняття відповідачем участі у витратах на утримання дитини, а також доказів того, що дитина проживає з позивачем та знаходиться виключно на її утриманні. Також до позову не подано акту обстеження умов проживання дитини, доказів звернення до служби у справах дітей Верхньокоропецької сілької ради Мукачівського району.
Також звертається увага на те, що відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 вказує, що є бабусею дитини. В той же час, жодних доказів на підтвердження зазначеного суду не представлено.
Таким чином, позивачу необхідно обґрунтувати наявність підстав для звернення до суду з позовом в такому вигляді з відповідним доказовим підтвердженням, як це передбачено ч. 5 ст. 175 ЦПК України.
Додатково звертається увага на те, що згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Так, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позивач зазначає службу у справах дітей справах дітей Верхньокоропецької сілької ради Мукачівського району, що не відповідає вказаній вище нормі Закону та потребує виправлення.
Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано висновку органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.
До того ж, звертається увага на те, що відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи вправі подати до суду клопотання про витребування доказів лише у разі неможливості самостійно надати цей доказ.
Разом з тим, будь-яких обставин щодо неможливості самостійно подати вказаний доказ суду, позивачем не зазначено, а виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, збирання доказів не є обов'язком суду, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
З наведеного вбачається, що встановлення опіки та піклування вирішується судом, коли під час розгляду інших спорів виявляється, що їх наслідком є залишення дітей без батьківського піклування, і лише за поданням органу опіки та піклування.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 також просить суд призначити її опікуном дитини.
Всупереч вищевказаних вимог, позовна заява взагалі не містить обґрунтування щодо можливості призначення позивача опікуном малолітньої дитини. До позовної заяви не додано подання відповідного органу опіки та піклування про доцільність призначення позивача опікуном дитини та характеризуючих документів стосовно опікуна, що підтверджували б доцільність призначення опікуном саме позивача. Позовна заява не містить відомостей щодо звернення позивача до відповідного органу опіки та піклування для отримання вказаного подання та/або неможливості його отримання , що в подальшому надавало б право позивачу звернутися з відповідним клопотанням до суду. Вказане також потребує виправлення.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Верхньокоропецької сілької ради Мукачівського району, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний