Справа № 301/2002/22
2/301/653/22
"23" серпня 2022 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Балега Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності,-
12 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька - ОСОБА_4 Ѕ частка права власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташований в АДРЕСА_1 у порядку спадкування згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.1988 р. перейшла до дружини ОСОБА_5 та 4 дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом видане М.В. Дєнисовою державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори 08.07.1988 року за реєстровим номером № 1366.
Згідно реєстраційного посвідчення від 09.07.1988 року право власності на Ѕ частину вищенаведеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом було зареєстровано по 1/10 частині за ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Відповідно до їх домовленості 03 квітня 2018 року відповідачі по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подарували позивачці, належні кожному з них по 1/10 частці у праві власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташований в АДРЕСА_1 .
Подарунок - 2/10 частки у праві власності житлового будинку та надвірних споруд, які належали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та правовстановлюючі документи від них позивачка прийняла та одразу вступила в управління.
При досягненні домовленості відповідачі узгодили із позивачкою всі умови дарування згідно діючого чинного законодавства, однак сам договір не посвідчили нотаріально.
На даний час ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою зареєструвати укладений правочин нотаріально, але у реєстрації договору дарування їй було відмовлено, оскільки договір дарування є двостороннім договором, тому при укладанні цього правочину необхідна присутність всіх сторін.
Фактично умови договору дарування сторонами було виконані - позивачка, як обдарована, прийняла у дар 2/10 частки житлового будинку та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює всі права та обов'язки як власник цього нерухомого майна. Також відповідачі передали позивачці правовстановлюючий документ на будинок, тому ОСОБА_1 вважає, що цей договір можливо визнати таким, що відбувся, та визнати право власності за нею на 2/10 частини зазначеного об'єкта нерухомого майна.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, якою позов підтримала, просила задовольнити, справу розглянути в її відсутності (а. с. 35).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали заяву, в якій позов визнали, не заперечили проти визнання права власності за позивачем, справу просили розглянути в їх відсутності (а. с. 33).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 .
Після його смерті Ѕ частка права власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташований в АДРЕСА_1 у порядку спадкування перейшла до дружини ОСОБА_5 та 4 дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.07.1988 р., виданим державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Дєнисовою М.В. 08.07.1988 року за реєстровим номером № 1366 (а. с. 5).
Таким чином право власності на Ѕ частину вищенаведеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом було зареєстровано по 1/10 частині за ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що стверджується реєстраційним посвідченням від 09.07.1988 (а. с. 6).
Відповідно до їх домовленості 03 квітня 2018 року відповідачі по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подарували позивачці, належні кожному з них по 1/10 частці у праві власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташований в АДРЕСА_1 .
Подарунок у 2/10 частки у праві власності житлового будинку та надвірних споруд, які належали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та правовстановлюючі документи від них позивачка прийняла та одразу вступила в управління.
При досягненні домовленості відповідачі узгодили із позивачкою всі умови дарування згідно діючого чинного законодавства, однак сам договір не посвідчили нотаріально.
На даний час ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою зареєструвати укладений правочин нотаріально, але у реєстрації договору дарування їй було відмовлено, оскільки договір дарування є двостороннім договором, тому при укладанні цього правочину необхідна присутність всіх сторін.
Фактично умови договору дарування сторонами було виконані - позивачка, як обдарована, прийняла у дар 2/10 частки житлового будинку та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює всі права та обов'язки як власник цього нерухомого майна. Крім того, відповідачі передали позивачці правовстановлюючий документ на будинок.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України встановлює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно зі ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність вимог позивача, тому такі підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст. ст. 202, 220, 328, 392, 638 та 717 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір дарування 2/10 частин житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 03 квітня 2018 року між дарувальниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та обдарованою ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар