Провадження № 2-а/933/1/22
Справа № 933/233/22
Іменем України
26 серпня 2022 р. смт Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області
у складі:
головуючого - судді Попович І.А.
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - Камака О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
15.08.2022 року позивач звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ № 859228 від 05.08.2022 року про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді від 16.08.2022 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 26.08.2022 року о 10 годині.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.08.2022 року інспектором відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області була складена постанова серії БАБ № 859228, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 1700 грн 00 коп за порушення п. 30.1 ПДР України, а саме: за встановлення на автомобілі газобалонної апаратури яка не зареєстрована у встановленому законом порядку.
Позивач не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки 05.08.2022 року був зупинений працівником поліції в с. Новополтавка Краматорського району Донецької області який без пояснення причини зупинки та почав вимагати документи на транспортний засіб. Позивач виконав вимогу та надав реєстраційний документ на ТЗ та посвідчення водія. Після чого на прохання поліцейського відкрив багажник та поліцейські, побачивши в автомобілі кнопку, яка з їх слів, є перемикачем ГБО, сказали, що будуть складати постанову, бо в нього встановлено ГБО, але не зареєстровано у встановленому законом порядку. Позивач заперечував встановлення ГБО на автомобіль, але інспектори проігнорували його заперечення та винесли постанову без будь-якого розгляду справи: підготовки до розгляду справи не було, клопотання не вирішувалися, особи, що беруть участь у розгляді справи не заслуховувалися. При цьому, інспектор не надав доказів вчинення правопорушення. Крім того, позивача притягнуто за ч. 6 ст.121 КУпАП за порушення п. 30.1 ПДР України, проте, ч. 6 ст. 121 КУпАП не передбачає відповідальність за переобладнання ТЗ, така відповідальність передбачена ч. 1 ст.121 КУпАП. Разом з тим, оскаржувальною постановою призначена санкція у вигляді штрафу 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн., але санкція ч. 6 ст. 121 КУпАП встановлює відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 грн., що вкотре доводить неправомірність винесеної постанови. Позивач вказує, що на автомобілі відсутнє газоболонне обладнання, тому він не міг порушити п. 30.1 ПДР України.
Просить скасувати постанову серії БАБ № 859228 від 05.08.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Представник відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи до суду не з'явився (а.с.11).
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк відповідач не надав, тому, враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, та пояснив, що у нього на автомобілі відсутнє газобалонне обладнання.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини, та відповідні ним правовідносини.
Поліцейським відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області Зайцевим Дмитром Олександровичем, була складена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 859228 від 05.08.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Fiat Croma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 05.08.2022 року о 20:20 годині, в с. Новополтавка по вул. Центральній, 33, на якому встановлено газобалонну апаратуру не зареєстровану у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР України, чим скоїв адміністативне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с. 4).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень, щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови, про адміністративне правопорушення відносно позивача, про визнання його винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень.
За змістом ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Як зазначено в ст. 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 30.1 ПДР України передбачено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення водієм правил керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим неосвітленим, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених частиною першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з п. 4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі частиною шостою статті 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Абзацом 4 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: по-перше, встановити склад правопорушення (стаття 9 КУпАП), по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
При цьому, виявлене правопорушення має бути зафіксовано у будь-який спосіб передбачений статтею 251 КУпАП, зокрема, фото або відеозаписом. Відсутність фото чи відеозапису або будь-якого іншого доказу не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Всупереч ст. 245 КУпАП, відповідач не вжив заходів для повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення по даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Викладені обставини вказують на необ'єктивний та формальний підхід відповідача до винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відповідач не навів жодного доказу правомірності прийнятої ним постанови.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» будь-які записи відсутні.
Доказів того, що порушник під час винесення постанови визнавав порушення ним Правил дорожнього руху, в справі також немає.
Всупереч даним вимогам, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної постанови та накладення штрафу не було в наявності та не долучено до матеріалів справи.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Таким чином, в даному випадку єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суду відповідачем не надано, відзив на позовну заяву не подано. Інформація щодо свідків події, які могли ствердити або спростувати доводи по справі, також відсутня. Під час розгляду справи в суді свідки не допитувалися, оскільки сторони не вважали за необхідне їх опитати.
Отже, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, крім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, диспозиція ч. 6 ст.121 КУпАП не відповідає обставинам, викладеним у суті правопорушення, як і п.30.1 ПДР України, який зазначено у постанові.
При накладенні стягнення поліцейським застосовано такий розмір адміністративного стягнення в виді штрафу, який не відповідає вимогам санкції ч. 6 ст.121 КУпАП.
Згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суть правопорушення зазначений в постанові та застосована санкція не відповідає диспозиції та санкції ч. 6 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 859228 від 05.08.2022 року не є правомірною, та підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, з відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 222, 258, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, ст. 9, 10, 73, 77, 139, 243-246, 286 КАС України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови БАБ № 859228 від 05.08.2022 року про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову серії БАБ № 859228 від 05.08.2022 року, винесену поліцейським відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області Зайцевим Дмитром Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , за ч. 6 ст. 121 КУпАП, - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь позивача ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 серпня 2022 року.
Повний текст рішення складено 26 серпня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Відділ поліції № 3 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, юридична адреса: вул. Пушкіна, 7, м. Селідове, Донецької області, ЄДРПОУ 40109058.
Суддя Олександрівського
районного суду І.А. Попович