23.08.2022м. СумиСправа № 920/109/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/109/22
за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області
(вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834)
до відповідача Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства
“Кролевецький агролісгосп” (вул. Промислова, б.5, м. Кролевець,
Кролевецький район, Сумська область, 41500, код ЄДРПОУ 23825683)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача: 1. Кролевецька міська рада (площа Миру, буд. 1,м. Кролевець,
Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04388739)
2. Сумська обласна рада (площа Незалежності, 2, м. Суми, 40000)
про стягнення 557138 грн 77 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Матюха Д.М.,
від відповідача: Кандюков Г.Г.,
від першої третьої особи: не прибув,
від другої третьої особи: не прибув.
Фактичні обставини справи:
01.02.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства “Кролевецький агролісгосп” збитки в сумі 557138 грн. 77 коп., завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме : 167 141 грн. 63 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 111 427 грн. 75 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 278 569 грн. 39 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Кролевецької міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Кролевецької міської ради Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UA558999980333129331000018498, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України; а також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Сумської області про відкриття провадження у справі від 02.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.03.2022, 11:00.
15.02.2022 до суду надано пояснення Сумської міської ради від 11.02.2022 № 01-24/115.
01.03.2022 розгляд справи № 920/109/22 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.
25.04.2022 відповідачем подано до суду Відзив на позовну заяву від 21.02.2022 № 51, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.
28.04.2022 позивачем надано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого просить поновити строк для подачі відповіді на відзив по справі № 920/109/22, долучити відповідь на відзив до матеріалів справи та просить задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.05.2022 призначено підготовче засідання на 07.06.2022,12:20.
Протокольною ухвалою від 07.06.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.06.2022, 10:30.
26.06.2022 третьою особою - Кролевецькою міською радою Конотопського району Сумської області подано до суду Клопотання від 20.06.2022 № 01-29/1214 про розгляд справи без участі представника.
30.06.2022 відповідачем надано до суду (ел. пошта) клопотання від 30.06.2022 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 30.06.2022 поновлено строк для подачі відповіді на відзив по справі № 920/109/22, долучено до матеріалів справи відповідь на відзив Державної екологічної інспекції у Сумській області від 27.04.2022 ; 608/10-23 (вх. № 1573 від 28.04.2022), закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/109/22 до судового розгляду по суті на 09.08.2022, 10:30.
Розгляд справи 09.08.2022 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.08.2022 по 16.08.2022.
Ухвалою суду від 17.08.2022 призначено розгляд справи по суті на 23.08.2022, 12:00.
19.08.2022 позивачем подано до суду клопотання від 18.08.2022 № 1292/10-23 про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд поновити строк для подачі клопотання про витребування доказів у справі, витребувати з Кролевецького районного суду Сумської області копію акту виконаних робіт ФОП Рожок В.І. від 29.04.2022, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 579/545/22.
19.08.2022 позивачем надано до суду клопотання від 18.08.2022 № 1291/10-23 про долучення доказів. Відповідно до поданного клопотання просить суд поновити строк для подачі доказів у справі № 920/109/22 та долучити до матеріалів справи в якості доказів: копію вироку Кролевецького районного суду Сумської області від 07.07.2022 по справі № 579/545/22, завірену копію листа Державної екологічної інспекції у Сумській області № 1049/10-23 від 12.07.2022, копію листа Кролевецької міської ради № 01-27/1406 від 13.07.2022.
23.08.2022 відповідачем подано до суду клопотання від 23.08.2022 про залучення письмових доказів - вироку Кролевецького районного суду у справі № 579/545/22.
В судовому засіданні 25.08.2022 представники позивача та відповідача наддали усні пояснення в обґрунтування поданих клопотань.
Протокольною ухвалою від 25.08.2022 в задоволенні клопотання позивача від 18.08.2022 № 1292/10-23 про витрубування доказів відмовлено, клопотання позивача від 18.08.2022 № 1291/10-23 про долучення доказів та клопотання відповідача від 23.08.2022 про залучення письмових доказів задоволено. Залучено до матеріалів справи, додані сторонами докази.
В судовому засіданні 25.08.2022 представник позивача наддав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.08.2022 проти задоволення позову заперечував.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлені наступні обставини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 04.10.2021 року по 11.10.2021 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Сумській області в присутності директора ДП «Кролевецький агролісгосп» Бочарова Д.С. та головного лісничого ДП «Кролевецький агролісгосп» Кас'яненка Р.М. було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Кролевецьким дочірнім агролісогосподарським підприємством «Кролевецький агролісгосп».
За результатами перевірки складено Акт позапланової перевірки ДП «Кролевецький агролісгосп» № 465/06 від 11.10.2021.
Як зазначає позивач, перевіркою були встановлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів, а саме :
- В кварталі 46 виділ 16 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 8 (вісім) дерев «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 102 167 грн. 47 кой.
- В кварталі 46 виділ 17 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 4 (чотири) дерева «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 11 415 грн. 36 коті.
- В кварталі 47 виділ 55 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 23 і двадцять три) дерева з яких породи «акації» - 21 дерево, та 2 дерева породи «клен», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 129 434 грн. 64 кой.
- В кварталі 47 виділ 53 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 27 (двадцять сім) дерев з яких породи «акації» - 26 дерев, та 1 дерево породи «клен», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 233 201 грн. 96 коп.
- В кварталі 47 виділ 52 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 60 (шістнадцять) дерев «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67,68,69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 61 322 грн. 97 коп.
- В кварталі 47 виділ 47 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 2 (два) дерева «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 19 596 грн. 37 коп.
Позивач, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» від 23.07.2008р № 665, розрахував розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в наслідок самовільного порубу лісу в загальній сумі 557138 грн 77 коп.
Вважаючи, що відповідачем не було забезпечено охорону лісових насаджень, а також не здійснено охорону лісів від незаконних рубок, що є порушенням ст.ст. 19, 64, 68, 69 Лісового кодексу України позивач і звернувся до суду з даним позовом про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в загальній сумі 557138 грн 77 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що саме працівниками лісової охорони Відповідача 9 вересня 2021 року було виявлено незаконний поруб в кв. 46 виділ 16.17.55; кв.47 вид. 47, 52, 53,55 на території Кролевецького лісництва ДП «Кролевецький агролісгосп». При цьому на місті самовільного порубу були виявлені невідомі особи та знаряддя злочину.
10 вересня 2021 року на підставі повідомлення лісової охорони ДП «Кролевецький агролісгосп» було внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12021200510000257 за ч. 4 ст. 246 КК України.
З метою встановлення розміру заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу, 22 вересня 2021 року саме ДП «Кролевецький агролісгосп» звернулось до Державної екологічної інспекції в Сумській області з заявою про проведення позапланової перевірки у кв. 46 вид. 16, вид. 17, кв. 47, вид. 56, кв. 47 вид. 55, кв. 47 вид. 53, кв. 47 вид. 52, кв. 47 вид. 47 Кролевецького лісництва ДП «Кролевецький агролісгосп» .
11 жовтня 2021 року позивачем було проведено позапланову перевірку та обраховано розмір заподіяної шкоди.
Відповідач зазначає, що Акт перевірки, що був складений за результатами проведеної позапланового заходу державного нагляду (контролю) не містить жодних посилань щодо наявності порушень чи вини в ДП «Кролевецький агролісгосп».
Також зазначає, що про відкрите кримінальне провадження на час проведення позапланової перевірки було добре відомо позивачу, так як спеціалісти інспекції приймали участь в огляді місці події разом з працівниками поліції.
Окрім цього, відповідач зазначає, що за результатами розгляду кримінальної справи встановлено винну особу, якою не є відповідач.
В свою чергу відповідач зазначає, що Позивачем в позовній заяві взагалі не обґрунтовано в чому саме полягають винні дії Відповідача щодо бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).
При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Положеннями ст. 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Приписами ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Положеннями ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно приписів ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірність поведінки особи. - Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2. Наявність шкоди. - Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
На Позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності або відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.
Як встановлено судом, позивачем в період з з 04.10.2021 року по 11.10.2021 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Сумській області в присутності директора ДП «Кролевецький агролісгосп» Бочарова Д.С. та головного лісничого ДП «Кролевецький агролісгосп» Кас'яненка Р.М. було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Кролевецьким дочірнім агролісогосподарським підприємством «Кролевецький агролісгосп».
За результатами перевірки складено Акт позапланової перевірки ДП «Кролевецький агролісгосп» № 465/06 від 11.10.2021 та встановлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів, а саме :
- В кварталі 46 виділ 16 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 8 (вісім) дерев «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 102 167 грн. 47 кой.
- В кварталі 46 виділ 17 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 4 (чотири) дерева «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 11 415 грн. 36 коті.
- В кварталі 47 виділ 55 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 23 і двадцять три) дерева з яких породи «акації» - 21 дерево, та 2 дерева породи «клен», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 129 434 грн. 64 кой.
- В кварталі 47 виділ 53 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 27 (двадцять сім) дерев з яких породи «акації» - 26 дерев, та 1 дерево породи «клен», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 233 201 грн. 96 коп.
- В кварталі 47 виділ 52 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 60 (шістнадцять) дерев «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67,68,69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 61 322 грн. 97 коп.
- В кварталі 47 виділ 47 КДАП «Кролевецький агролісгоп» в межах території Кролевецької міської ради не було забезпечено охорони лісових насаджень в наслідок чого без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 2 (два) дерева «акації», чим порушено вимоги ст. ст. 19, 64, 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду в розмірі - 19 596 грн. 37 коп.
Здійснено розрахунок завданих збитків, якій сумарно становить 557138 грн 77 коп.
В той же час, суд зауважує, що позивачем не обґрунтовано в чому саме полягають винні дії відповідача щодо бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Натомість Вироком Кролевецького районного суду у справі № 579/545/22 встановлено наступне:
ОСОБА_1 , будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, будучи достовірно обізнаним про межу смуги відводу автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 190707 Кролевець - Добротове - Терехове на ділянці від м. Кролевець до с. Добротове, яка складає 9,5 м від осі дороги, здійснюючи поточне управління (керівництво), не вжив заходів щодо дотримання вказаної межі смуги відводу, а саме не повідомив особам, що були залучені до виконання умов договору, межі вказаної смуги відводу та у подальшому своєчасно не здійснював контроль за їх діями під час виконання таких робіт, таким чином у порушення вимог ч. 5 ст. 69 Лісового Кодексу України здійснював провадження господарської діяльності щодо видалення лісових насаджень.
У свою чергу, особи, що були залучені до виконання умов договору, яким достовірно не було відомо межі смуги відводу, та які виконували роботи під безпосереднім керівництвом Рожка ВТ, у період часу з 10.06.2021 по 23.09.2021 за допомогою ланцюгових бензопил наданих ФОП Рожок В.І. перебуваючи в кв. 46 , вид.16,17, кв.47 вид.47, 52, 53, 55 ДП «Кролевецький агролісгосп» на території Кролевецької об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області, де знаходяться насадження дерев, які відносяться до лісів, діючи за вказівкою ФОП Рожок В.І., порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, тобто без спеціального на те дозволу вчинили самовільну рубку 77 дерев породи акація сироростуща діаметрами; 91/42 см-1 шт., 70/59 см-1 шт., 26/17 см-1 шт., 58/30 см-1 шт., 23/21 см-1 шт., 76/80 см- 1 шт., 39/31 см-1 шт., 53/39 см-1 шт, 32/36 см-1 шт., 12/20 см-1 шт., 29/22 см-1 шт., 27/25 см 1 шт, 34/32 см-1 шт., 26/22 см-1 шт., 20/17 см-1 шт., 60/67 см-1 шт., 22/24 см-1 шт., 37/37 см- 1 шт., 32/34 см-1 шт., 17/17 см-1 шт., 27/39 см-1 шт., 45/53 см- 1 шт., 50/61 см - 1 шт., 21/17 см -1 шт., 31/32 см- 1 шт., 39/41 см-1 шт., 28/25 см-1 шт., 16/16 см - 1шт., 27/18 см-1 шт., 20/23 см-1 шт., 26/26 см-1 шт., 22/23 см -1 шт., 20/20 см -1 шт., 42/36 см-1 шт., 37/34 см-1 шт., 43/52 см-1 шт., 42/40 см-1 шт, 42/40 см-1 шт., 36/32 см- 1 шт., 34/31 см - 1 шт., 34/52 см 1 шт., 42/52 см-1 шт., 52/40 см - 1шт., 50/46 см - 1 шт., 31/31 см - 1 шт., 34/36 см-1 шт., 29/29 см -1 шт., 43/46 см -1 шт., 40/39 см -1 шт., 32/38 см -1 шт., 39/54 см 1 шт., 32/27 см-1 шт., 32/33 см -1 шт, 35/39 см-1 шт., 21/19 см-1 шт., 13/12 см - 1 шт., 33/27 см-1 шт., 25/26 см 1 шт., 34/34 см- 1 шт., 42/41 см-1 шт., 47/45 см 1 пгг., 27/27 см-1 шт., 21/19 см-1 шт., 17/16 см 1 шт., 21/16 см -1 шт., 15/15 см- 1 шт., 23/15 см - 1 шт., 24/18 см - 3 шт., 20/26 см - 1шт, 44/38 см-1 шт., 39/35 см-1 шт., та 3 дерев клену сироростущого діаметрами: 21/22 см-1 шт., 28/29 см-1 шт, 25/26 см.
Протиправними діями ОСОБА_2 , відповідно до висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/119-21/12520-ЕК від 29.11.2021 року, було заподіяно навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 547 219, 75 грн., яка розрахована згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. за № 665.
Відповідно до примітки ст. 364 КК України, заподіяна ОСОБА_1 шкода навколишньому природному середовищу на загальну суму 547 219, 75 грн., у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на 01.01.2021 року становив 1 094,5 грн. та відповідно класифікується як тяжкі наслідки кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, в частині недотримання межі смуги відводу, порушення вимог ч. 5 ст. 69 Лісового Кодексу України у ході провадження господарської діяльності щодо видалення лісових насаджень, внаслідок чого державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 547 219, 75 грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
До суду було подано угоду про визнання винуватості від 26 травня 2022 року у кримінальному провадженні.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.ст. 389-1 КК України та ст.476 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що угода про визнання винуватості ним укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений беззастережно визнав вину повністю в обсязі підозри.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості. Клопотав про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів досудового розслідування №12021200510000257 від 10.09.2021, зокрема, характеризуючих особу обвинуваченого даних, котрими підтверджується, що Рожок
позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та копії постанови слідчого про визнання майна речовими доказами. Крім того, просив долучити до матеріалів справи лист Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства «Кролевецький агролісгосп» №87 від 17.05.2022 року з копіями заяви ОСОБА_1 №69 від 14.02.2022, договору 25/04-2, Акта виконаних робіт від 29.04.2022, якими підтверджується відшкодування завданих матеріальних збитків, та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на проведення судової економічної експертизи.
В подальшому суд затвердив мирову угоду та визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, та призначив йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Вирок суду не оскаржений та на даний час набрав законної сили.
Відповідно до п.6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу унормовано, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку, що в кримінальні справі № 579/545/22 судом встановлено особу винного у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу шляхом незаконної вирубки дерев, яка є предметом спору даній справі, яким є ОСОБА_1 , а не відповідач у даній справі.
Аналіз судової практики свідчить про те, що стягнення шкоди здійснюється саме з винних осіб. В разі відкриття кримінального провадження, збитки завдані незаконним порубом, стягуються в дохід держави або в рамках кримінального провадження (шляхом подання цивільного позову), або в судах загальної юрисдикції після вступу в закону силу вироку суду, після чого як Позивач так і Відповідач має право звернутися до суду в інтересах держави.
Такі висновки зроблені судами у рішеннях по справах: №585/815/19; №610/755/20; №599/613/20; №592/3575/17; №449/1295/19; №588/406/17; №584/1245/19, №913/302/17.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено фактів, які б свідчили про неправомірність поведінки Відповідача (відсутні неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, внаслідок яких завдано шкоду майну юридичної особи); майнова шкода, нанесена саме майну Відповідача, якого і визнано потерпілою особою (у відкритих кримінальних провадженнях); не доведений причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою для притягнення (настання) до відповідальності; вина Відповідача відсутня, оскільки винна особа встановлена в рамках кримінальної справи, в якій Відповідача визнано потерпілою особою.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, з огляду на недоведеність викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області до Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство» про стягнення 432136 грн. 73 коп. збитків не підлягають задоволенню, а сам позов є передчасним.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині сплати судового збору за розгляд справи в першій інстанції покладаються на Позивача.
Керуючись статями 123, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Сумській області до Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп", за участю третіх осіб Кролевецької міської ради та Сумської обласної ради, про стягнення 557138 грн 77 коп відмовити повністю.
2. Судові витрати в частині сплати судового збору за розгляд справи в першій інстанції покласти на Позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.08.2022.
Суддя С.В. Заєць