вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
26.08.2022 Справа № 917/971/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна"
про забезпечення позову
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна"
до Фізичної особи-підприємця Сердюк Сергія Володимировича
про стягнення 317 657,92 грн
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сердюк Сергія Володимировича про стягнення 317 657,92 грн, у тому числі: 314 500,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, 2201,50 грн інфляційних, 956,42 грн - 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022 року цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" разом з позовом подало заяву про забезпечення позову (вхід. № 5922 від 23.08.2022).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2022 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Безрук Т. М.
В заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" прохає накласти арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Сердюк Сергія Володимировича в межах суми позовних вимог 317 657,92 грн, що заходяться на банківських рахунках відповідача, а також інших рахунках в банківських та фінансових установах України, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що:
- колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" Тітов А. Г. безпідставно здійснив переказ грошових коштів на рахунок ФОП Сердюк С. В. у сумі 314 500,00 грн відповідно до рахунку № 01/06 від 06.07.2022;
- у Товариства відсутні будь-які документи та докази, що вказаний правочин дійсно існував;
- за результатами службового розслідування прийнято рішення про звільнення Тітова А. Г.;
- позивач звертався до відповідача та Тітова А. Г. з претензією про повернення коштів та надання первинних документів;
- на електронну пошту Товариства надійшло повідомлення, що підставою для надання рахунку № 01/06 від 06.07.2022 є акти виконаних робіт № 0107 від 06.07.2022, № 0108 від 06.07.2022, № 0109 від 06.07.2019 згідно договору № 1/02 від 16.02.2022, однак ні актів виконаних робіт, ані договору позивачу не надіслано;
- невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, ускладнити в подальшому захист порушених прав позивач.
Розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положеннями абз. 1 ч. 6, ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно з постановою Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивач не надав суду належних доказів, зокрема вироку у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадова особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна", при переказі коштів завідомо вчинила злочин.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Заявник не надав доказів, які свідчать про можливе ухилення відповідачем від виконання рішення суду.
Сама по собі несплата боргу боржником чи наявність спору між сторонами не свідчать про можливе ухилення від виконання судового рішення.
Суд, дослідивши заяву позивача та додані до неї документи, дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки саме лише припущення про можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без підтвердження цих обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136 -140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Платінум Україна" у забезпеченні позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Дата підписання ухвали: 26.08.2022.
Суддя Т. М. Безрук