вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2022 р. Справа № 911/758/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне»
про стягнення 230 155,12 гривень
обставини справи:
30.05.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп» (далі - позивач/ТОВ «Торговий дім «Пром-юа Груп») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» (далі - відповідач/ ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне») про стягнення 230 155,12 гривень, з яких: 193 098,75 гривень заборгованості, 6 832,46 гривень інфляційних втрат, 9 390,41 гривень пені, 1 523,62 гривень 3% річних, 19 309,88 гривень штрафу.
Вказані вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору поставки № 240621/2 від 24.06.2021 в частині обов'язку по оплаті отриманого товару.
Господарський суд Київської області ухвалою від 07.06.2022 відкрив провадження у справі № 911/758/22, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язав відповідача у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати суду докази сплати позивачу 193 098,75 грн за договором поставки № 240621/2 від 24.06.2021, зобов'язав позивача до 07.07.2022 надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії платіжного доручення № 253 від 25.05.2022, встановив строк для подання відзиву на позов та додаткових доказів по справі (за наявності) - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
13.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп» надійшов супровідний лист з доданими до нього доказами надіслання відповідачу платіжного доручення № 253 від 25.05.2022.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2022 у цій справі, у зв'язку із неможливістю відправлення процесуального документа засобами поштового з причини відсутності фінансування, направлено судом на електронні адреси позивача та відповідача. Відповідну довідку про неможливість направлення процесуальних документів та надіслання ухвали на електронні пошти сторін, складено відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції апарату Господарського суду Київської області, наявна в матеріалах справи.
До того ж 22.07.2022 ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичні адреси сторін згідно наявних в ЄДР відомостей. Поряд з тим, поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали Господарського суду Київської області від 07.06.2022 у справі № 911/758/22, надійшло на адресу суду з відміткою про вручення 26.07.2022.
Однак, у встановлений судом строк позивач не надав додаткових у справі, а відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, зокрема, витребуваних судом у порядку ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказів.
Поряд з тим 12.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» надійшла заява, згідно якої останнє повідомило суд про проведення ним часткових оплат за договором поставки № 240621/2 від 24.06.2021 на загальну суму 50 000,00 грн, на підтвердження чого надав суду платіжні доручення: № 3601 від 02.06.2022 на суму 10 000,00 грн, № 3670 від 17.06.2022 на суму 10 000,00 грн, № 3749 від 07.07.2022 на суму 10 000,00 грн та № 3861 від 09.08.2022 на суму 10 000,00 грн.
Господарський суд Київської області ухвалою від 26.08.2022 закрив провадження у справі № 911/758/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» в частині стягнення 50 000,00 грн основного боргу за договором поставки № 240621/2 від 24.06.2021
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
установив:
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору, 24.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 240621/2 (далі - договір) відповідно до п. 1.1., 6.1., 7.1., 7.2., 7.3., 12.1. якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар, а покупець зобов'язується приймати товар в асортименті і кількості, які визначені у замовленні покупця (усному, письмовому, електронному, факсимільному тощо) та за цінами, зазначеними у видатковій накладній на товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти відповідний товар.
Загальна ціна договору складається з сум, зазначених у рахунках-фактурах, які надані на підставі замовлення.
Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставлених постачальником рахунку-фактури.
Оплата за товар вважається виконаною в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Покупець здійснює оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури, виписаного на підставі замовлення покупця шляхом перерахування 100 % оплати на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, якщо інші умови оплати не визначені сторонами усно або у специфікаціях, додаткових угодах тощо. Сторони допускають можливість часткової/повної передоплати за поставлений товар.
Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки, поставив відповідачу товар на суму 289 648,13 грн, в підтвердження чого позивач додав до позовної заяви копію підписаної та скріпленою печатками сторін видаткової накладної № 1415 від 12.11.2021 та копію податкової накладної № 72 від 12.11.2021.
За ствердженням позивача, на виконання умов договору відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 96 549,38 грн, на підтвердження зазначеного позивачем надано суду копію виписки по рахунку від 24.05.2022.
Втім, як зазначає позивач, відповідач решту коштів за отриманий товар не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 193 098,75 грн.
Отже, посилаючись на те, що відповідач повного розрахунку за отриманий товар не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», зокрема, 193 098,75 грн основної заборгованості.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними матеріалами справи.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. 655, 692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду вищезазначеного, суд дійшов висновку, що підписання 12.11.2021 відповідачем накладної № 1415 від 12.11.2021 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої позивачем техніки свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі у передбачені договором строки - до 26.11.2021.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Враховуючи часткове погашення відповідачем основного боргу у розмірі 50 000,00 грн та враховуючи, що доказів на підтвердження обставин сплати позивачу 143 098,75,00 гривень за договором поставки № 240621/2 від 24.06.2021 відповідачем суду не надано, як наслідок обставини несплати відповідачем позивачу відповідної суми коштів є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе за договором поставки грошові зобов'язання не виконав, залишок боргу не сплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 143 098,75 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» спадаючим підсумком:
- 9 390,41 грн пені, нарахованої:
за період з 26.11.2021 по 09.12.2021 на 289 648,13 грн заборгованості;
за період з 11.12.2021 по 23.02.2022 на 193 098,75 грн заборгованості.
- 19 309,88 грн 10 % штрафу, нарахованого на 193 098,75 грн заборгованості.
Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.2., 9.3. доданого до позовної заяви договору поставки, покупець за цим договором несе наступну відповідальність: за прострочення платежу виплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення.
У випадку прострочення покупцем платежу більш ніж на 30 календарних днів останній зобов'язується сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від вартості товару.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті товару, проведену відповідачем часткову оплату, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку пені днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені за подвійною обліковою ставкою НБУ в межах вказаних позивачем періодів:
з 27.11.2021 по 06.12.2021 на заборгованість 289 648,13 грн;
з 11.12.2021 по 23.02.2022 на заборгованість 193 098,75 грн.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договору, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 8 850,80 грн пені, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 390,41 грн пені, підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 850,80 грн пені.
Поряд з тим оскільки відповідач прострочив оплату поставленого товару більше ніж на 30 днів, правовим наслідком чого є сплата 10 % штрафу, а розмір вказаного штрафу, є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 19 309,88 грн 10 % штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
До того ж зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» 6 832,46 грн інфляційних втрат та 1 523,62 грн 3 % річних, нарахованих:
- за період з 26.11.2021 по 09.12.201 на 289 648,13 грн заборгованості;
- за період з 11.12.2021 по 23.02.2022 на 193 098,75 грн заборгованості.
Згідно з ст. 612, 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті товару, проведені відповідачем оплати, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок суми інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів:
з 27.11.2021 по 06.12.2021 на заборгованість 289 648,13 грн;
з 11.12.2021 по 23.02.2022 на заборгованість 193 098,75 грн.
Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договору, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 6 832,46 грн інфляційних втрат, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 832,46 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Поряд з тим оскільки арифметично вірний розмір 3 % річних, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договору, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 1 428,40 грн 3 % річних, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 523,62 грн 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 428,40 грн 3 % річних.
Суд звертає увагу позивача на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Витрати по сплаті судового збору згідно із ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» (09631, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Острів, вул. Садова, буд. 2/1, ідентифікаційний код 39654473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-юа Груп» (43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 14, оф. 1-38, ідентифікаційний код 40618763):
- 143 098 (сто сорок три тисячі дев'яносто вісім гривень) 75 коп. основної заборгованості,
- 8 850 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят гривень) 80 коп. пені,
- 6 832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні) 46 коп. інфляційних втрат,
- 19 309 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'ять гривень) 88 коп. 10 % штрафу,
- 1 428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім гривень) 40 коп. 3% річних та
- 3 440 (три тисячі чотириста сорок гривень) 16 коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.08.2022.
Суддя П.В.Горбасенко