ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2022Справа № 910/2615/21
За заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення суду у справі
За позовом Концерну "СоюзЕнерго"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 3292653,61 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: Мітічкін А.С.
Концерн "СоюзЕнерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3292653,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 53-129-01-20-02038 від 02.01.2020.
Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.04.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року у справі №910/2615/21 позов задоволено. Вирішено стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Концерну "СоюзЕнерго" суму основного боргу у розмірі 3133494 (три мільйони сто тридцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 107473 (сто сім тисяч чотириста сімдесят три) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 51686 (п'ятдесят одна тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 29 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 6440 (шість тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 49389 (сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп.
07.10.2021 року через канцелярію суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.
Заява відповідача мотивована тим, що він перебуває у критичному фінансовому становищі у зв'язку із систематичною неоплатою ДП "Гарантований покупець" купленої електроенергії та ПрАТ "НЕК "Укренерго" отриманої електроенергії, у зв'язку з чим відповідач зазначає, що він не зі своєї вини несе величезні збитки, пов'язані з недоотриманням фінансування за вироблену та реалізовану ним електроенергію. Як зазначає відповідач, про збитковість його господарської діяльності свідчать Звіти про фінансові результати за 9 місяців 2020 року та про фінансовий результат за 2020 рік, інформація про які розміщена на офіційному сайті відповідача. В обґрунтування поданої заяви відповідач також посилається на те, що ним було ініційовано спори щодо стягнення простроченої заборгованості з ДП "Гарантований покупець", ДП "Енергоринок" (справи №910/4160/20, №910/11610/20, №910/9796/19), проте рішення у вказаних справах оскаржуються та не набрали законної сили.
Ухвалою суду від 26.10.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/2615/21 до надходження справи на адресу Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято до провадження справу № 910/2615/21 для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, розгляд заяви призначити на 03.02.2022.
03.02.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Крім того, подані письмові пояснення, в яких позивач заперечує проти заяви про відстрочення виконання рішення, в зв'язку з її необгрунтованістю.
Судове засідання 03.02.2022 не відбулось, в зв'язку з чим ухвалою суду від 14.02.2022 сторони були повідомлені про призначення заяви до розгляду на 24.02.2022.
23.02.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (уточнена) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.05.2022.
Судове засідання 24.02.2022 не відбулось, в зв'язку з чим ухвалою суду від 09.08.2022 сторони були повідомлені про призначення заяви до розгляду на 25.08.2022.
22.08.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (уточнена) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.12.2022.
23.08.2022 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та про підтримання вищевикладеної позиції.
В судове засідання 25.08.2022 представник позивача не з'явився, про свою неявку суд повідомив.
Від відповідача в судове засідання з'явився представник, який підтримав подані заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Щодо поданих 23.02.2022 та 22.08.2022 відповідачем заяв (уточнених) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.05.2022 та до 31.12.2022.
Частиною 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Отже, заявник повинен був самостійно надіслати копію уточнених заяв та додатків до них іншим учасниками справи, при цьому, на підтвердження такого надсилання надати до суду описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення. Заявником не додано до матеріалів справи доказів направлення копій заяв (уточнених) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.05.2022 та до 31.12.2022, що були подані до суду 23.02.2022 та 22.08.2022 іншим учасникам справи (провадження).
Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на вищезазначене, в зв'язку з недотриманням заявником вимог ст. 170 ГПК України суд повертає заявнику без розгляду: заяву (уточнену) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.05.2022 з доданими до неї документами, що надійшла до суду 23.02.2022; заяву (уточнену) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.12.2022 з доданими до неї документами, що надійшла до суду 22.08.2022.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 в цій справі, що надійшла до суду 07.10.2021, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.
Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Щодо тверджень відповідача стосовно систематичної неоплати ДП "Гарантований покупець" купленої електроенергії та ПрАТ "НЕК "Укренерго" отриманої електроенергії, збитковості своєї господарської діяльності, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища одних суб'єктів господарювання перед іншими.
Частина друга статті 617 Цивільного кодексу України та частина друга статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею першою Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, відтак самі лише обставини, пов'язані з відсутністю фінансування відповідача, в тому числі у зв'язку із неоплатою ДП "Гарантований покупець" купленої електроенергії та ПрАТ "НЕК "Укренерго" отриманої електроенергії, в будь-якому випадку не можуть звільняти відповідача від виконання взятих на себе перед позивачем зобов'язань або відтерміновувати їх виконання.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд звертає увагу, що відповідач просить відстрочити виконання рішення в цій справі до 31.03.2022, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що після спливу строку відстрочення рішення суду буде ним виконано. Натомість, станом на дату прийняття ухвали - 25.08.2022 (після настання дати, до якої відповідач просив відстрочити виконання рішення від 13.05.2021 № 910/2615/21), суду не було надано доказів виконання у повному обсязі рішення у даній справі.
Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі №1 7/2013.
Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За висновком суду, подані відповідачем докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду в цій справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
Також твердження заявника про наявність боргу зі сторони ДП "Гарантований покупець" та ДП "Енергоринок", ініціювання судових спорів та ухвалення судових рішень у справах №910/4160/20, №910/11610/20, №910/9796/19 і неможливість їх виконання, з огляду на оскарження рішень судів у вказаних справах, не можуть вважатися тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки, як було зазначено вище, відповідно до чинного законодавства зобов'язання мають виконуватись належним чином; юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями; боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Більше того, існування вищевказаних судових спорів та ухвалення судових рішень у зазначених справах не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки відповідача з метою належного виконання рішення суду саме в цій справі по закінченню терміну відстрочки.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов'язань не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
При вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення судом також враховано не тільки фінансовий стан відповідача, яким допущено прострочення виконання зобов'язання, а й майнові інтереси позивача.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.03.2022 відмовити.
2.Повернути заяву (уточнену) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.05.2022 з доданими до неї документами, що надійшла до суду 23.02.2022, Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" без розгляду.
3. Повернути заяву (уточнену) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/2615/21 до 31.12.2022 з доданими до неї документами, що надійшла до суду 22.08.2022, Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" без розгляду.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко