ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.08.2022Справа № 910/10860/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "АТП 13058"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапов Михайло Юрійович
про скасування державної реєстрації, розірвання договору оренди землі
Представники:
Від прокуратури: Винник О.О.
від позивача: Поліщук М.В.
від відповідача: Авдєєнко В.А.
від третьої особи: не з'явився
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "АПТ 13058", у якому просить суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2016, індексний номер 28320142 та від 01.03.2016, індексний номер 28522642 та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за Публічним акціонерним товариством "АТП 13058" (код ЄДРПОУ 05475147) земельної ділянки площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова 7/9 у Голосіївському районі м. Києва;
- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,7001 га, яка розташована по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладений між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "АТП 13058", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 849 від 01.09.2003.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства та договору оренди використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 03.08.2021.
13.07.2021 через відділ діловодства суду від Першого заступника керівника Київської міської прокуратури надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, у якій заявник просить суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою заборонити Публічному акціонерному товариству "АТП 13058" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва житлового комплексу на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва, а також заборонити здійснювати будь-які дії із вказаною земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 відмовлено у задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/10860/21.
03.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
У підготовче засідання 03.08.2021 прибули представники сторін.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 03.08.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 28.09.2021.
06.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
16.08.2021 через відділ діловодства суду від Київської міської прокуратури надійшла відповідь на відзив.
17.08.2021 через відділ діловодства суду від Київської міської прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
02.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
07.09.2021 через відділ діловодства суду від Київської міської прокуратури надійшли письмові пояснення.
28.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення третьої особи.
У підготовче засідання 28.09.2021 прибули представники Київської міської прокуратури та відповідача. Представники Київської міської ради в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.10.2021.
05.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовче засідання 26.10.2021 прибули преставники сторін.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, з підстав викладених в ухвалі суду від 26.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 суд ухвалив: залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича; зобов'язати Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про державну реєстрацію іншого речового права, а саме запис № 13322798 від 18.02.2016, внесений Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим Михайлом Юрійовичем про реєстрацію права оренди земельної ділянки за Публічним акціонерним товариством "АТП 13058" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28320142 від 18.02.2016 та реєстрацію виправлення іншого речового права відповідно до рішення індексний номер 28522642 від 01.03.2016; витребувати у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 107) та Головного управління держгеокадастру у Київській області (03115, м.Київ, вул. Серпова, 3/14) належним чином засвідчені копії документів, складені за результатами проведеної на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 27.02.2017 у справі № 752/3762/17 позапланової перевірки дотримання вимог діючого земельного та містобудівного законодавства під час користування земельною ділянкою та проведення будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9 (кадастровий номер:8000000000:79:286:0004); витребувати у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва належним чином засвідчені копії клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Могілевського В.С. про призначення перевірки, внесене в кримінальному провадженні № 12015100010001823 від 24.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, з додатками; підготовче засідання відкласти на 16.11.2021.
09.11.2021 через відділ діловодства суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
16.11.2021 через відділ діловодства суду від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшло клопотання, у якому прокуратура зазначила, що на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2021 нею надається належним чином засвідчена копія клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Могілевського В.С. про призначення перевірки, однак, додатки, якими обґрунтовується клопотання в матеріалах кримінального провадження не збереглися.
У підготовче засідання 16.11.2021 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 16.11.2021 судом оголошено перерву до 07.12.2021.
22.11.2021 через відділ діловодства суду від Головного управління держгеокадастру у Київській області надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2021.
07.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 07.12.2021 прибули представники Київської міської прокуратури та відповідача, представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва усіх матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010001823 від 24.02.2015, суд прийшов до висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 суд ухвалив: витребувати у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 107) належним чином засвідчені копії усіх матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010001823 від 24.02.2015; підготовче засідання відкласти на 21.12.2021.
У підготовче засідання 21.12.2021 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.01.2022.
30.12.2021 через відділ діловодства суду від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшло повідомлення по справі.
25.01.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 25.01.2022 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів суд задовольнив його з підстав викладених в ухвалі від 25.01.2022.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 суд ухвалив: витребувати у Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 15) належним чином засвідчені копії усіх матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010001823 від 24.02.2015; підготовче засідання відкласти на 15.02.2022.
У підготовче засідання 15.02.2022 прибули представники прокуратури та відповідача, представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні представник відповідача просив відкласти розгляд справи.
За наслідками розгляду вищевказаного клопотання, суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 01.03.2022.
Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Враховуючи викладене, засідання призначене на 01.03.2022 не відбулось.
З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 13.05.2022.
13.05.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні.
У підготовче засідання 13.05.2022 прибули представники прокуратури та відповідача, представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 13.05.2022 суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.06.2022.
07.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні та про постановлення окремої ухвали.
У підготовче засідання 07.06.2022 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули
У підготовчому засіданні 07.06.2022 судом встановлено, що Голосіївським УП ГУНП не було виконано вимог ухвали суду від 25.01.2022, а саме не надано витребувані ухвалою докази або повідомлення про неможливість надати витребуванні матеріали.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на наведене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, суд прийшов до висновку про необхідність повторного витребування у Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 15) належним чином засвідчених копій усіх матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010001823 від 24.02.2015.
При цьому, суд звертає увагу, що господарським процесуальним та кримінально-процесуальним законодавством України не встановлено заборони господарському суду витребовувати окремі оригінали документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 81 ГПК України (аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).
Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на необхідність витребування доказів, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 суд ухвалив: повторно витребувати у Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 15) належним чином засвідчені копії усіх матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010001823 від 24.02.2015; підготовче засідання відкласти на 19.07.2022.
21.06.2022 через відділ діловодства суду від Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, а саме копії матеріалів кримінального провадження.
18.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Аналогічне за змістом клопотання 18.07.2022 надійшло до суду, також, електронною поштою.
У підготовче засідання 19.07.2022 прибули представники прокуратури та відповідача. Представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 19.07.2022 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 19.07.2022 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.08.2022.
16.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності.
16.08.2022 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності.
У підготовче засідання 16.08.2022 прибули представники прокуратури, позивача та відповідача. Представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 16.08.2022, за відсутності представника третьої особи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 16.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши докази, суд
Відповідно до пункту 4 Рішення Київської міської ради від 19.12.2002 №172/332 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено оформити відкритому акціонерному товариству АТП 13058 (в подальшому - Публічне акціонерне товариство "АТП 13058") право довгострокової оренди на 25 років земельної ділянки площею 7,70 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.05.1960 №842 «Про відвод земельної ділянки Головкиївавтотранспорту Міністерства автомобільного транспорту і шосейних шляхів УРСР під будівництво гаражу», у зв'язку з переходом права власності на майновий комплекс (свідоцтво про право власності від 24.09.1999 серія МК №010002582).
На підставі вказаного рішення між Київською міською радою та ВАТ АТП 13058 укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 17.12.2003 за № 79-6-00170), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 7,7001 га, розташовану на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. здійснено реєстрацію речового права від 18.02.2016 №13322798 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28320142 від 18.02.2016); вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 8000000000:79:286:0004; площа (га): 7,701.
В подальшому приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. 01.03.2016 прийнято рішення, індексний номер: 28522642 про реєстрацію виправлення іншого речового права, а саме: змінено цільове призначення земельної ділянки з «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу» на «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу».
Підставою для прийняття рішення про виправлення іншого речового права зазначено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 №805/7745/14.
Разом з тим, відповідно до листа Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 №07-10/578/19, за інформацією, яка міститься в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», Донецьким окружним адміністративним судом не розглядався адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ АТП 13058 до Київської міської ради, Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, укладення та реєстрацію змін до договору оренди земельної ділянки. 03.07.2014 Донецьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №805/7745/14 у спорі між іншими учасниками справи та з іншим предметом позову, який на теперішній час не розглянутий по суті.
Звертаючись до суду з даним позовом прокуратура зазначає, що рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 спірну земельну ділянку надано відповідачу лише для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу, право на її використання з іншим цільовим призначенням без прийняття відповідного рішення ради у ПАТ «АТП 13058» відсутнє, відтак, використання земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу суперечить приписам законодавства та положенням договору, з огляду на що прокуратура просить суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2016, індексний номер 28320142 та від 01.03.2016, індексний номер 28522642 та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за Публічним акціонерним товариством "АТП 13058" (код ЄДРПОУ 05475147) земельної ділянки площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова 7/9 у Голосіївському районі м. Києва;
- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,7001 га, яка розташована по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладений між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "АТП 13058", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 849 від 01.09.2003.
Позивач підтримує позовні вимоги прокуратури та просить суд задовольнити позов у справі № 910/10860/21 у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що підстав для скасування державної реєстрації прав немає, оскільки, не було встановлено неправомірності дій державного реєстратора та незаконності прийнятого ним рішення, крім того, не надано доказів підробки рішення Донецького окружного адміністративного суду та притягнення винних осіб до відповідальності за таку підробку. Відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, а тому підстави для розірвання договору оренди землі відсутні, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Судом було встановлено, що Київська міська рада зверталася до суду з позовом у справі № 910/14861/19 до Публічного акціонерного товариства АТП 13058 та державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/14861/19 було встановлено, що позивач при зверненні до суду обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, що в свою чергу стало підставою для відмови в позові.
Таким чином, оскільки, прокуратурою було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (лист № 15/1-502вих-21 від 19.05.2021), враховуючи, що матеріали справи не містять доказів вжиття компетентним органом заходів цивільно-правового характеру щодо спірної земельної ділянки та/або доказів звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави, зокрема, після встановлення обставини неправильно обраного Київською міською радою способу захисту порушеного права у межах судової справи № 910/14861/19 та отримання повідомлення прокурора, суд доходить висновку про наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом до суду.
Як було встановлено судом, на підставі рішення Київської міської ради від 19.12.2002 №172/332 «Про оформлення права користування земельними ділянками», між Київською міською радою та ВАТ АТП 13058 укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 17.12.2003 за № 79-6-00170), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 7,7001 га, розташовану на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Так, відповідно до п. 7.2 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Пунктом 7.1 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 передбачено, що орендар має право за згодою орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, в тому числі, на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Крім того, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відтак, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, місце розташування: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Кайсарова, 7/9, цільове призначення зазначеної земельної ділянки визначено, як: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид використання: для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель, виробничих споруд майнового комплексу.
Рішень Київської міської ради стосовно зміни цільового призначення, а відтак і виду використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, зокрема, з «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу» (підрозділ 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель) на «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу» (підрозділ 02.03 Класифікації видів цільового призначення земель), матеріали даної справи не містять.
Разом з тим, як вбачається з наданих Голосіївським УП ГУНП у м. Києві копій матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015, 25.01.2017 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів на підставі листа Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 04.11.2016 № 53/16-16131 проведено обстеження земельної ділянки на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер (код ділянки) 8000000000:79:286:0004, про що складено Акт обстеження земельної ділянки № 17-0075-01 від 25.01.2017.
Зі змісту Акту обстеження земельної ділянки № 17-0075-01 від 25.01.2017 вбачається, що під час обстеження було встановлено, що частина площею приблизно 1,43 га земельної ділянки огороджена парканом, в тому числі встановленим на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення від 05.07.2016 № 16010128-Гл, та використовується ПАТ "АТП 13058" для будівництва житлового комплексу (дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.11.2016 № ІУ 115163081602, виданий Департаментом дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України). Київська міська рада рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки для будівництва житлового комплексу за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала.
Обставини нецільового використання спірної земельної ділянки підтверджуються, також, Актом обстеження земельної ділянки № 20-0455-01 від 23.07.2020, копія якого долучена до позовної заяви.
За змістом статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Приписами статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Отже, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони.
Нормами статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Пунктом 14 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 передбачено, що дія цього договору припиняється, зокрема, у випадках дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку неналежного виконання стороною умов цього договору.
Відтак, ураховуючи встановлення обставин порушення відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 та приписів чинного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки, наявні підстави для його розірвання.
Разом з тим, відповідачем до суду подано клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, у якій відповідач зазначає, що про обставини, на які посилається прокуратура, як на підстави позову, були їй відомі ще у 2017 році, що вбачається з наявних у матеріалах кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 документів, відтак, просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Прокурор та позивач проти клопотання відповідача заперечують та, зокрема, зазначають, що про порушення прав та інтересів територіальної громади міста Києва їм стало відомо у червні 2019 року, після ознайомлення з листом Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2019.
Так, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України та статтею 74 цього Кодексу, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач.
Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.
Як вбачається з матеріалів справи № 910/10860/21 позовну заяву № 15/1-5156-21 від 05.07.2021 подано до суду 06.07.2021.
Разом з тим, обставини щодо нецільового використання спірної земельної ділянки відображено, зокрема, в Акті обстеження земельної ділянки № 17-0075-01 від 25.01.2017, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015.
Більше того, про наявність Акта обстеження земельної ділянки № 17-0075-01 від 25.01.2017 та зміст встановлених у ньому обставин прокуратурі достовірно було відомо станом на 22.02.2017, що вбачається з клопотання про проведення перевірки від 22.02.2017, поданого прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 до Голосіївського районного суду міста Києва.
Таким чином, оскільки державі в особі її органів стало відомо про порушення її прав щонайменше з лютого 2017 року, позовна давність за вимогою про визнання недійсним договору через нецільове використання земельної ділянки, сплинула до звернення прокурора у липні 2021 року до суду з позовом у даній господарській справі.
Поряд з цим, прокуратура та позивач стверджують, що позовна давність переривалась у зв'язку зі зверненням Київської міської ради до суду в межах справи № 910/14861/19 з позовом до Публічного акціонерного товариства АТП 13058 та державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію.
Також, у разі встановлення судом факту пропущення строку позовної давності, прокуратура просить суд визнати поважними причин пропуску з огляду на наявність судового спору в справі № 910/14861/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
З аналізу норм зазначеної статті вбачається, що підставою для переривання позовної давності є пред'явлення позову за певною (визначеною) вимогою до одного з кількох боржників та/або пред'явлення позову щодо частини такої вимоги.
Предметом позовних вимог у справі № 910/10860/21 є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснену на їх підставі державної реєстрації, а також розірвання договору оренди земельної ділянки.
Так, підставою розірвання договору є порушення положень такого договору та приписів чинного законодавства щодо нецільового використання за відсутності рішення власника землі про зміну цільового призначення, тоді-як державна реєстрація прав є лише одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження прав та не має самостійного значення для виникнення права. Підставою для скасування державної реєстрації, прокуратурою визначено обставину здійснення реєстрації земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, ніж визначено договором оренди та на підставі неіснуючої постанови Донецького окружного адміністративного суду.
Тобто, строк позовної давності щодо кожної з цих вимог обчислюється окремо.
Відтак, звернення Київської міської ради до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію не перериває позовної давності щодо вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Частинами 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як було зазначено вище, предметом позовних вимог у справі № 910/10860/21 є скасування рішення про державну реєстрацію та здійсненої на їх підставі державної реєстрації, а також розірвання договору оренди земельної ділянки, відтак, наявність у суді іншого спору про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо цієї ж земельної ділянки не може вважатися поважною причиною пропущення позовної давності щодо вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки.
З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 7,7001 га, яка розташована по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладений між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "АТП 13058", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 849 від 01.09.2003, з огляду на пропуск позовної давності.
Щодо вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненої на їх підставі державної реєстрації права оренди, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Як було встановлено судом, між Київською міською радою та ВАТ АТП 13058 укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2003 №849 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 17.12.2003 за № 79-6-00170), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 7,7001 га, розташовану на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. здійснено реєстрацію речового права від 18.02.2016 №13322798 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28320142 від 18.02.2016); вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 8000000000:79:286:0004; площа (га): 7,701.
В подальшому приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. 01.03.2016 прийнято рішення, індексний номер: 28522642 про реєстрацію виправлення іншого речового права, а саме: змінено цільове призначення земельної ділянки з «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу» на «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу».
За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто, державна реєстрація не є способом набуття чи припинення майнових прав. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на майно або інших речових прав.
Відтак, позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненої на їх підставі державної реєстрації права оренди за наявності чинного договору оренди землі між Київською міською радою та відповідачем, який, у свою чергу, був підставою набуття відповідачем майнових прав на земельну ділянку, є необґрунтованими.
Більше того, як вбачається з матеріалів наданих прокуратурою, станом на момент звернення до суду, відповідачем отримано дозволи на виконання будівельних робіт та здійснюється безпосереднє будівництво житлового комплексу, при чому, станом на квітень 2021 року динаміка будівництва житлового комплексу на спірній земельній ділянці по більшості об'єктів перебувала на фінальній стадії, що за твердженням прокуратури унеможливлює подальше ефективне та раціональне використання земельної ділянки територіальною громадою за цільовим призначенням.
Суд звертає увагу, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, засмічення промисловими або іншими відходами, та в інших передбачених випадках, ефективним способом захисту прав є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, припинення порушення таких прав або запобігання вчиненню дій, що порушують права чи створюють небезпеку порушення прав.
При чому, враховуючи отримання відповідачем дозволів на виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці, обставина неправомірної реєстрації виправлення іншого речового права, яким до реєстру внесено відомості щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, може входити до предмета доказування у справах щодо визнання протиправними та скасування дозволів на виконання будівельних робіт та інших дозвільних документів, які було видано, у тому числі, на підставі таких відомостей.
Саме по собі задоволення вимоги про скасування рішення та здійсненої на його підставі державної реєстрації внесення змін до відомостей стосовно спірної земельної ділянки є неефективним та не приведе до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.
Згідно із частиною другою статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.
Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).
З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2016, індексний номер 28320142 та від 01.03.2016, індексний номер 28522642 та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за Публічним акціонерним товариством "АТП 13058" (код ЄДРПОУ 05475147) земельної ділянки площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова 7/9 у Голосіївському районі м. Києва, та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.08.2022
Суддя Ю.В. Картавцева