ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.08.2022Справа № 910/19408/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Конон В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/19408/21
За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК ТРЕЙД"
про стягнення 1450897,92 грн
Представники сторін:
від позивача: Скопич Ю.В.;
від відповідача: Кузнецов І.С.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 1450897,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №УГВ31/30-21 від 27.01.2021, було здійснено поставку неякісного товару та з порушенням строків, обумовлених договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення штраф за поставку неякісного товару у розмірі 852511,20 грн, штраф за прострочення поставки товару в розмірі 309288,42 грн та пеню у розмірі 289098,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19408/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
31.01.2022 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що позивачем при складанні актів вхідного контролю та актів невідповідності товарно-матеріальних цінностей по якості та кількості не було дотримано умов договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який є обов'язковим для сторін, у зв'язку з чим такі акти не можуть бути належними та допустимими доказами невідповідності поставленого товару, встановленим у договорі вимогам по якості. При цьому, відповідач наголошує на тому, що він вже поніс міру відповідальності у значній вартості, оплативши банківську гарантію в сумі 449265,02 грн.
У судовому засіданні 01.02.2022 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в Акціонерному товаристві "Укргазвидобування".
У судовому засіданні 01.02.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 22.02.2022.
17.02.2022 через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачем фактів, які свідчать про невідповідність поставленого товару вимогам договору щодо якості товарно-матеріальних цінностей та наголошує на тому, що неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, а тому можливість стягнення з відповідача пені і штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором не ставиться у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.
21.02.2022 через відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає про безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій за трьома видатковими накладними №88, №90 та №181, оскільки за ними мало місце прострочення кредитора, так як позивач безпідставно не прийняв товар. Також відповідач зазначає про невірне визначення позивачем фактичного строку поставки товару, оскільки датою поставки є саме дата видаткової накладної, про що свідчить і відповідна дата реєстрації податкових накладних, а не дата проставлення підпису на видатковій накладній представника позивача, а тому вважає обґрунтовано заявленою до стягнення пеню в розмірі 21818,94 грн та штраф в розмірі 11787,30 грн за порушення строків поставки. У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідачем також заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу та пені в порядку приписів статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України на 99 відсотків.
У судовому засіданні 22.02.2022, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 15.03.2022.
Судове засідання призначене на 15.03.2022 не відбулось, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
В той же час, стаття 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.07.2022.
У судовому засіданні 26.07.2022 у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва на 16.08.2022.
У судовому засіданні 16.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 16.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.01.2021 року між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМТК ТРЕЙД" (далі- постачальник) укладено договір поставки №УГВ31/30-21, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру/кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною.
За умовами пункту 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортам виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
Постачальник гарантує якість і надійність товару, що постачається, протягом гарантійного строку. Гарантійний строк товару не може бути меншим від гарантійного строку заводу-виробника. Гарантійний строк на товар встановлюється в специфікації/-ях до цього договору (п.2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору вказується в специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом України) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України).
Згідно з п.3.2 договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього договору.
Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях цього договору (п. 4.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників та вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.
Датою поставки товару, за умовами п. 5.2 договору, є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Згідно п.5.3.1 договору за вимогою покупця або вантажоотримувача постачальник зобов'язаний відвантажувати товар в присутності уповноважених представників покупця. За вимогою покупця, постачальник зобов'язаний забезпечити вільний доступ представникам покупця до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення товару, що є предметом даного договору, для інспекції якості товару, що виробляється на всіх етапах його виробництва.
Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової /видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками (п. 5.9 договору).
При цьому, в пункті 5.10 договору сторони узгодили, що підписанням цього договору постачальник підтверджує, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ "Укргазвидобування", який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості (далі - Порядок) і розміщений на офіційному сайті АТ «Укргазвидобування» - http://ugv.com.ua/, (за посиланням: http://ugv.com.ua/uk/page/docs?count=6 у розділі Закупівлі - Нормативні документи) ознайомлений, та зобов'язується дотримуватись вимог цього порядку. Сторони договору цим порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Порядок є обов'язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі- ТМЦ) по кількості та якості за договором, по яких здійснюється закупівля ТЦМ на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2020, а у випадку незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця.
У розділі 6 договору сторони визначили права та обов'язки, зокрема, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1) та приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (п. 6.1.2), а постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1) та забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п.6.3.2).
Відповідно до п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Так, згідно пунктів 7.4 та 7.9 договору за поставку товару неналежної якості або некомплектного товару, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару. У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 цього договору і діє до 15.05.2021 (п.10.1 договору).
Додатком №1 до договору - специфікацією №1 від 27.01.2021 сторонами узгоджено поставку товару загальною вартістю 8985300,48 грн, а саме: рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 y кількості 46168 пар, загальною вартістю 2204983,68 грн.; рукавичок з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 у кількості 19880 пар, загальною вартістю 4174800,00 грн.; рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 у кількості 1071 пари, загальною вартістю 96390,00 грн.; рукавичок утеплених GP DR 005 у кількості 4375 пар, загальною вартістю 409500,00 грн.; рукавичок спеціальних спилкових термостійких для захисту від іскор і бризок розпаленого металу арт. GP W001-R у кількості 5384 пари, загальною вартістю 403800,00 грн.; рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням у кількості 73751 пари загальною вартістю 1681522,80 грн та рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих арт. GP RM009 у кількості 298 пар, загальною вартістю 14304,00 грн.
Графіком поставки від 27.01.2021, який є додатком №3 до договору, сторонами погоджено строки поставки товару протягом 60 календарних днів з дати укладання договору, але не пізніше 31.03.2021.
Додатком №4 до договору сторони визначили технічні вимоги і якісні характеристики товару, що поставляється за даним договором.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов вказаного договору, відповідач поставив позивачу без зауважень щодо строків поставки та якості, товар на загальну суму 3244725,60 грн. згідно видаткових накладних № 57 від 08.02.2021, № 70 від 03.03.2021, № 72 від 03.03.2021, № 74 від 03.03.2021, № 75 від 03.03.2021, № 76 від 09.03.2021, № 77 від 09.03.2021, № 82 від 19.03.2021, № 83 від 18.03.2021 та № 87 від 22.03.2021.
Поряд з цим, відповідачем було здійснено поставку товару за договором на загальну суму 5231474,88 грн., а саме: відповідно до видаткової накладної від 01.04.2021 №88 поставлено 4200 пар рукавичок з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 на загальну суму 882000,00 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної від 28.05.2021 №90 поставлено 12000 пар рукавичок з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 та 14500 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 3212500,00 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної від 21.04.2021 №93 поставлено 138 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 6590,88 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної від 01.04.2021 №100 поставлено 2604 пари рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 243734,40 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 12.04.2021 №102 поставлено 13530 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 308484,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 12.04.2021 №103 поставлено 6600 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 150480,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 12.04.2021 №104 поставлено 1065 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 24282,00 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної від 12.04.2021 №105 поставлено 596 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 55785,60 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 19.04.2021 №106 поставлено 75 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 7020,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 19.04.2021 №108 поставлено 18 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих арт. GP RM009 на загальну суму 864,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 19.04.2021 №109 поставлено 50 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 та 280 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих арт. GP RM009 на загальну суму 15828,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної від 26.04.2021 №119 поставлено 1100 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 102960,00 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної №145 від 03.06.2021 поставлено 600 пар рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 54000,00 грн. з ПДВ., відповідно до видаткової накладної №146 від 03.06.2021 поставлено 250 пар рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 22500,00 грн. з ПДВ, відповідно до видаткової накладної №148 від 03.06.2021 поставлено 21 пара рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 1890,00 грн з ПДВ., відповідно до видаткової накладної №150 від 25.06.2021 поставлено 1200 пар рукавичок спеціальних спилкових термостійких для захисту від іскор і бризок розпаленого металу арт. GP W001-R на загальну суму 90000,00 грн. з ПДВ. та відповідно до видаткової накладної №181 від 21.07.2021 поставлено 1100 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 52536,00 грн. з ПДВ.
За твердженням позивача, поставка наведеного товару відбулась із порушенням, передбачених договором та графіком строків, що є порушенням умов п.1.2 та п.5.1 договору, у зв'язку з чим позивачем на підставі п.7.9 договору нараховано пеню у сумі 289098,30 грн та штраф у сумі 309288,42 грн від вартості несвоєчасно поставленого товару та направлено відповідачу претензії №30-29-1-2628 від 19.07.2021 та №30-29-1-3501 від 16.09.2021 про сплату штрафних санкцій, які залишені відповідачем без задоволення.
Разом з цим, позивач звернувся до відповідача з претензіями №30-29-1-2373 від 06.07.2021 та № 30-29-1-3575 від 21.09.2021, які також залишені відповідачем без задоволення, щодо сплати штрафу за поставку товару неналежної якості згідно умов договору, оскільки частина поставленого товару не відповідала визначеній умовами договору якості, що було встановлено комісіями з приймання ТМЦ позивача.
Так, відповідно до акта вхідного контролю ТМЦ №115 від 24.03.2021, складеного комісією з приймання ТМЦ філії БУ "Укрбургаз" AT "Укргазвидобування" та складених до нього актів невідповідності по якості №05 від 25.03.2021 та №07 від 22.04.2021, встановлено невідповідність ТМЦ, що надійшли 24.03.2021 від ТОВ "УМТК Трейд" на виконання умов договору №УГВ31/30-21 від 27.01.2021 його умовам щодо якості, а саме: рукавички з захистом від механічних впливів (12000 пар) та рукавички п'ятипалі спілкові комбіновані з посиленою накладкою на долонній частині (14500 пар). Так, під час візуального огляду рукавичок із захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 встановлено, що виробник товару за договором «Shandong Xinguy Gloves Co.LTD» Китай, а фактично зазначено на бирці рукавиць та упаковці ТОВ "UМТК"; на рукавичках п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 взагалі не зазначений виробник, а на упаковці вказано LLC/ТОВ «UMTK», що не відповідає договору "BLG LEATHER PRODUCTS LTD"; згідно п. 1-2 додатку №4 до договору на рукавичках обов'язково повинно бути нанесено маркування із зазначенням виробника продукції, що, в свою чергу, відсутнє, але в паспорті зазначено, що маркування наявне; деяка частина упаковки пошкоджена та надані сертифікати якості не відповідають поставленій партії, так як рік виготовлення товару в них зазначений 2020, а фактично поставка - 2021 року виготовлення.
За актом №31 від 20.05.2021 товар "рукавички із захистом від механічних впливів арт. ТХ5000" та "рукавички п'ятипалі спілкові з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001" був переданий ТОВ "УМТК Трейд" для усунення зауважень та недоліків за актом №115 від 24.03.2021.
Відповідно до актів вхідного контролю ТМЦ №166/1 від 08.04.2021 та №264 від 21.04.2021, складених комісією з приймання ТМЦ AT "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та складених до них актів невідповідності ТМЦ по кількості №166/1 від 08.04.2021 та №264 від 21.04.2021, встановлено невідповідність ТМЦ, що надійшли 25.03.2021 від ТОВ "УМТК Трейд" на виконання умов договору №УГВ31/30-21 від 27.01.2021 його умовам щодо якості, а саме: рукавички з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000" (4200 пари) та рукавички п'ятипалі спілкові комбіновані з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 (1100 пари). Так, було встановлено, що на рукавичках з захистом від механічних впливів. арт. ТХ5000 в порушення п. 6 специфікації до договору не вказано виробника товару, а саме: Китай, "Shandong Xinguy Gloves Co.LTD", що не дає змогу повністю ідентифікувати даний товар та на рукавичках п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 в порушення п. 6 специфікації до договору не вказано виробника товару, а саме: Китай, "BLG LEATHER PRODUCTS LTD", що не дає змогу повністю ідентифікувати даний товар; згідно п. 1 додатку 4 до договору у рукавичках долоня, великий і вказівний пальці повинні бути виготовлені з цільного шматка якісної спілкової волової шкіри 1+0,2 мм завтовшки, натомість поставлений товар виконаний з неякісних окремих частин спілку; підсилююча спілкова накладка на долоні, вказівному та великому пальцях не перекриває повністю області долоні та вказівного пальця, що не може забезпечити високий рівень від стирання, розриву, а також від порізів, або проколу.
За актом № 1 від 31.05.2021 товар "рукавички із захистом від механічних впливів арт. ТХ5000" та "рукавички п'ятипалі спілкові з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001" був переданий ТОВ "УМТК Трейд".
Відповідно до акта вхідного контролю ТМЦ №435 від 08.07.2021, складеного комісією з приймання ТМЦ AT "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та складеного до нього акту невідповідності по якості №436 від 01.07.2021, встановлено невідповідність ТМЦ, що надійшли 29.06.2021 від ТОВ "УМТК Трейд" на виконання умов договору №УГВ31/30-21 від 27.01.2021 його умовам щодо якості, а саме: рукавички спілкові комбіновані утеплені GP RM023" (200 пар) та рукавички спеціальні спилкові термостійкі для захисту від іскор і бризок розплавленого металу арт. GP W001-R" (1300 пар). Так, було встановлено, що рукавички спілкові комбіновані утеплені GP RM023: згідно п. 3 додатку 4 до договору повинні мати бавовняну підкладку, флісову утеплюючи підкладку, натомість в поставленому товарі відсутні вказані вимоги, підкладка виконана тільки з однорідного синтетичного матеріалу; мають місце пошкодження бавовняної і спілкової тканини на спілковій частині рукавички; згідно п 4.1 ДСТУ ЕН 420:2017 матеріал та міцність швів рукавичок не повинні погіршувати загальні експлуатаційні характеристики рукавичок, проте в поставлених рукавичках шви виконані неакуратно, розходяться та не можуть забезпечувати зручність виконання в них робіт; рукавички спеціальні спилкові термостійкі для захисту від іскор і бризок розплавленого металу арт. GP W001-R: згідно п. 5 додатку 4 до договору повинні мати повстяну підкладку на долоні, яка відсутня; шви охоплюють не всю поверхню матеріалу, де вони повинні бути, а також виходять назовні; нитка, якою прошиті шви рукавичок піддається горінню, відсутній сертифікат на кевларову нитку та замість шкіряної вставки по швах, яка б мала збільшувати зносостійкість рукавичок, присутня вставка з матеріалу, який добре горить та плавиться".
За актом №2 від 07.09.2021 товар "рукавички спілкові комбіновані утеплені GP RM023" та "рукавички спеціальні спилкові термостійкі для захисту від іскор і бризок розплавленого металу арт. GP RM001-R" був переданий ТОВ "УМТК Трейд".
З огляду на вищевикладене та те, що відповідач претензії відповідача щодо сплати пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару та штрафу за поставку товару неналежної якості згідно умов договору залишив без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позову, з підстав того, що надані позивачем акти не можуть бути належними та допустимими доказами невідповідності поставленого товару, встановленим у договорі вимогам по якості, так як складені з порушенням умов договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який є обов'язковим до виконання сторонами, а в частині порушення строків поставки наголошує на тому, що позивачем безпідставно дата фактичної поставки визначається не датою видаткової накладної, а датою проставлення підпису на видатковій накладній представника позивача, яка є значно пізнішою.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, з огляду на його мету та предмет, суд дійшов висновку, що укладений договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Умовами пункту 5.10 договору сторони погодили, що підписанням цього договору постачальник підтверджує, що він ознайомлений з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ "Укргазвидобування", який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості (далі - Порядок) та зобов'язується дотримуватись вимог цього порядку. Сторони договору цим порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості, який є обов'язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей.
Отже, сторони в укладеному договорі узгодили окремий порядок приймання товарно-матеріальних цінностей, який визначений Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT "Укргазвидобування", затверджений рішенням правління АТ "Укргазвидобування" від 19.12.2019 №450 (далі - Порядок) та є обов'язковим для сторін.
У преамбулі Порядку вказано, що даний порядок приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT "Укргазвидобування" визначає обов'язкові до виконання, в тому числі постачальником, вимоги до приймання по кількості та якості і оформлення виявлених невідповідностей (недоліків) товарно-матеріальних цінностей в Акціонерному товаристві "Укргазвидобування" (далі - товариство) та його відокремлених підрозділах (далі - філія/філії) під час виконання договорів (контрактів, угод), по яких здійснюється закупівля товарно-матеріальних цінностей (далі - договори/договір).
Порядок є обов'язковим для виконання та розповсюджує свою дію на відносини між Товариством та Постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі-ТМЦ) по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2020, а у випадках незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця, після набуття чинності цим порядком. Цей Порядок включається до умов таких договорів з зазначенням наступного посилання на застосування даного Порядку: "Підписанням цього Договору Постачальник/Продавець/Виконавець/ тощо* підтверджує, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT "Укргазвидобування", який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості і розміщений на офіційному сайті AT "Укргазвидобування" (Покупця/Замовника/тощо*) - http://ugv.com.ua/, ознайомлений, та зобов'язується дотримуватись вимог цього Порядку. Сторони Договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості".
Пунктом 2.2 Порядку визначено основні критерії приймання ТМЦ відповідною комісією покупця: фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в супровідній документації; фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в договорі; наявність належним чином оформленої всієї супровідної документації до ТМЦ, в тому числі щодо кількості екземплярів документів, відповідає вимогам, що вказані в договорі; упаковка/тара, у якій доставлено ТМЦ є цілою, непошкодженою; доставлений ТМЦ є цілим, непошкодженим та комплектним; маркування ТМЦ відповідає умовам договору; ТМЦ є новим та не був у використанні, якщо інше прямо не передбачено умовами договору; кількість ТМЦ відповідає зазначеній у товаросупровідних документах та не перевищує кількості по договору; дата виготовлення ТМЦ та/або строк придатності до використання відповідає вимогам договору; виробник ТМЦ відповідає тому, який вказаний у договорі; ТМЦ не потребує додаткового контролю з якості (лабораторний аналіз, випробування, тощо) виходячи з його зовнішнього вигляду та/або умовами договору чи вимогами чинного законодавства України не передбачено такого додаткового контролю; відповідно до візуального огляду якісні характеристики ТМЦ відповідають вимогам, які встановлені нормативно-правовими актами, в тому числі, але не обмежуючись, технічними умовами, державними стандартами, та положеннями договору. Законодавством або договором можуть встановлюватись особливості порядку приймання певних видів ТМЦ як за якістю, так і за кількістю.
Результати перевірки ТМЦ комісією за вказаними критеріями вносяться до акту вхідного контролю ТМЦ (додаток №1 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по кількості додатково до акту вхідного контролю ТМЦ складається акт невідповідності ТМЦ по кількості (додаток № 2 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по якості додатково до акту вхідного контролю ТМЦ складається акт невідповідності ТМЦ по якості (додаток № 3 до Порядку) (п. 2.3 Порядку).
Відповідно до п.2.4 Порядку у разі встановлення Комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному із критеріїв, встановлених у п. 2.2 Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про що невідкладно повідомляється відповідальний підрозділ за договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує постачальнику направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ.
Про зупинення процедури прийняття ТМЦ постачальник повідомляється засобами телефонного зв'язку та/або електронною поштою на електронну адресу постачальника, вказану в договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та/або іншими засобами зв'язку, що використовувались постачальником під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір (п. 2.5 Порядку).
Уповноважена особа постачальника зобов'язана прибути до місця прийняття ТМЦ не пізніше 48 годин (для постачальників-резидентів України), не пізніше 96 годин (для постачальників, що не є резидентами України) після направлення покупцем повідомлення про зупинення процедури прийняття ТМЦ, якщо інший строк не встановлено договором. У випадку встановлення такого строку в договорі уповноважена особа постачальника повинна прибути не пізніше строку, встановленого в договорі (п.2.6 Порядку).
За умовами пункту 2.8 Порядку процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника постачальника на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка у акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника постачальника, в тому числі щодо документу, що підтверджує повноваження останнього. Після поновлення приймання ТМЦ комісія покупця вказує уповноваженій особі постачальника на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія покупця та уповноважена особа постачальника проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи договором. Уповноважена особа/представник постачальника зобов'язана/ний мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника постачальника повинні бути підтверджені відповідним документом.
Пунктами 2.9 - 2.12 Порядку встановлено, що за результатом огляду ТМЦ за процедурою, встановленою у Порядку, комісія покупця оформлює акт вхідного контролю ТМЦ, який підписується всіма членами комісії та, у випадку проведення приймання за участі уповноваженого представника постачальника, таким представником. У разі незгоди з висновками, які викладені в акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник постачальника підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного акту. У разі відмови уповноваженого представника постачальника від підписання акту вхідного контролю ТМЦ або неприбуття постачальника, в строки, встановлені в п.2.6., п.2.7. Порядку, комісія покупця зазначає про це в акті вхідного контролю ТМЦ, відновлює проведення вхідного контролю та самостійно складає, підписує та затверджує акт вхідного контролю ТМЦ. В такому разі акт вхідного контролю ТМЦ вважається належним і допустимим доказам того, що ТМЦ не відповідає встановленим вимогам по кількості та/або якості, і постачальник погоджується з цим. У разі неприбуття уповноваженої особи постачальника протягом встановлено строку, або у випадку відмови уповноваженої особи постачальника від підписання відповідних документів, прийняття/не прийняття ТМЦ здійснюється в односторонньому порядку покупцем шляхом складання та підписання таких документів. В такому випадку самостійно складені і підписані покупцем документи (акт невідповідності ТМЦ по кількості (додаток № 2 до Порядку) та /або акт невідповідності ТМЦ по якості (додаток № 3 до Порядку)) вважаються належним та допустимим підтвердженням виявлених невідповідностей по кількості та/або якості та є погодженими постачальником.
За умовами 2.14 Порядку вхідний контроль проводиться та акт вхідного контролю ТМЦ складається і підписується не пізніше ніж протягом 12 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки.
Таким чином, сторонами узгоджено чіткий порядок дій при прийманні товарно-матеріальних цінностей, який є обов'язковим для них, та визначено, що належним та допустимим підтвердженням виявлених невідповідностей по кількості та/або якості товару є складений за результатом приймання ТМЦ у встановленому порядку акт вхідного контролю ТМЦ, який підписується всіма членами комісії та уповноваженим представником постачальника, а у разі відмови уповноваженого представника постачальника від підписання акту вхідного контролю ТМЦ або його не неприбуття у встановлені строки акт вхідного контролю ТМЦ, складений покупцем самостійно.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення штрафу за поставку неякісного товару посилається на складені комісією позивача по прийманню товарно-матеріальних цінностей акти вхідного контролю ТМЦ №115 від 24.03.2021, №166/1 від 08.04.2021, №264 від 21.04.2021, №435 від 08.07.2021 та складені до них акти невідповідності по якості №05 від 25.03.2021, №07 від 22.04.2021, №436 від 01.07.2021 і акти невідповідності по кількості №166/1 від 08.04.2021, №264 від 21.04.2021.
Втім суд не приймає вказані акти як належні і допустимі докази поставки неякісного товару, оскільки вони складені з порушенням Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT "Укргазвидобування", затвердженого рішенням правління АТ "Укргазвидобування" від 19.12.2019 №450, а будь-яких інших доказів у підтвердження доводів щодо не належної якості поставленого товару позивач під час розгляду справи не надав.
Так, з наданого позивачем акту вхідного контролю ТМЦ №115 від 24.03.2021, складеного комісією з приймання ТМЦ філії БУ "Укрбургаз" AT "Укргазвидобування", вбачається, що він складений за участю водія постачальника Доценко А.І., проте його повноваження щодо участі у прийманні ТМЦ, які надійшли на виконання умов договору №УГВ31/30-21 від 27.01.2021, за кількістю та якістю судом не встановлені, належних доказів на підтвердження у водія відповідних повноважень позивачем суду надано не було, що є порушенням п.2.8 Порядку, відповідно до якого приймання ТМЦ здійснюється за участю уповноваженої особи постачальника, повноваження якого повинні бути підтверджені відповідним документом.
При цьому, позивачем не надано і матеріали справи не містять доказів належного повідомлення постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ відповідальним підрозділом позивача до направлення уповноваженої особи постачальника до місця приймання ТМЦ у відповідності до приписів п. 2.4, 2.5 Порядку, а з наявної в матеріалах справи копії електронного листа позивача "Неякісні рукавиці на УБГ 25.03.2021" вбачається, що він був надісланий на електронну пошту відповідача лише 30.03.2021, тобто з порушенням встановленого у п.2.4 Порядку строку повідомлення, в той час як сам акт вхідного контролю №115 був фактично підписаний комісією з приймання ТМЦ позивача та водієм постачальника Доценко А.І. у день його складання - 24.03.2021. Суд також відзначає, що акт вхідного контролю ТМЦ №115 від 24.03.2021 не містить відомостей про дату початку, зупинення, поновлення і закінчення вхідного контролю ТМЦ, що є порушенням Порядку.
Таким чином судом за матеріалами справи встановлено, що акт вхідного контролю ТМЦ №115 від 24.03.2021 та складені до нього акти невідповідності ТМЦ по якості від 25.03.2021 №05 та від 22.04.2021 №07, складені комісією позивача - ТМЦ філії БУ "Укрбургаз" AT "Укргазвидобування" в односторонньому порядку з порушенням приписів пунктів 2.4, 2.5 та 2.8 Порядку.
Разом з цим, відповідно до п.2.14 Порядку вхідний контроль проводиться та акт вхідного контролю ТМЦ складається і підписується не пізніше ніж протягом 12 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки, а відтак вхідний контроль за актом №115 від 24.03.2021 мав завершитися 05.04.2021, в той час як акт невідповідності ТМЦ по якості від 22.04.2021 №07 був складений позивачем з порушенням умов п.2.14 Порядку щодо строків завершення вхідного контролю та в односторонньому порядку без виклику повноважного представника постачальника.
З наданого позивачем акту вхідного контролю №166/1 від 08.04.2021, складеного комісією з приймання ТМЦ AT "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", вбачається, що він складений в односторонньому порядку комісією АТ "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" з порушенням приписів пунктів 2.4 та 2.5 Порядку щодо порядку зупинення процедури приймання ТМЦ та повідомлення про це постачальника, з метою реалізації його права на участь у прийманні ТМЦ. Матеріали справи не містять і позивачем під час розгляду справи не надано доказів належного повідомлення постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ відповідальним підрозділом позивача до направлення уповноваженої особи постачальника до місця приймання ТМЦ, а з наявної в матеріалах справи копії електронного листа позивача "Неякісні рукавиці на УБГ 25.03.2021" вбачається, що він був надісланий на електронну пошту відповідача лише 12.04.2021, тобто з порушенням встановленого у п.2.4 Порядку строку повідомлення та вже після одностороннього складення відповідного акта.
Таким чином судом за матеріалами справи встановлено, що акт вхідного контролю ТМЦ №166/1 від 08.04.2021 та складений до нього акт невідповідності ТМЦ по кількості від 08.04.2021 №166/1, складені комісією позивача - АТ "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" в односторонньому порядку з порушенням приписів пунктів 2.4 та 2.5 Порядку.
При цьому, суд зауважує, що складання позивачем акту невідповідності ТМЦ по кількості від 08.04.2021 №166/1, в той час як за наслідками вхідного контролю було вказано про невідповідність ТМЦ по якості, суперечить положенням п.2.3 Порядку, відповідно до якого у випадку невідповідності ТМЦ по якості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку), який, в даному випадку, складений не був. До того ж, відповідно до п.2.14 Порядку вхідний контроль проводиться та акт вхідного контролю ТМЦ складається і підписується не пізніше ніж протягом 12 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки, а відтак вхідний контроль за актом №166/1 від 08.04.2021 (дата прибуття ТМЦ 25.03.2021) мав завершитися 06.04.2021, втім акти складені позивачем з порушенням умов п.2.14 Порядку.
З наданого позивачем акту вхідного контролю №264 від 21.04.2021, складеного комісією з приймання ТМЦ AT "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", вбачається, що він складений за участю представника постачальника, проте після завершення строку вхідного контролю.
Так, відповідно до п.2.14 Порядку встановлено, що вхідний контроль проводиться та акт вхідного контролю ТМЦ складається і підписується не пізніше ніж протягом 12 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки, а відтак вхідний контроль за актом №264, складеним комісією позивача щодо невідповідності по якості ТМЦ, що надійшли до розвантаження 25.03.2021, мав закінчитися 06.04.2021. Проте, акт вхідного контролю №264 було підписано представниками позивача та відповідача лише 21.04.2021, тобто з порушенням строку, зазначеного у п.2.14 Порядку.
Відповідно до п.2.14.1 Порядку до строку, зазначеного у п. 2.14 Порядку не зараховуються періоди: з моменту зупинення проведення вхідного контролю і до моменту його відновлення; протягом строку вирішення спірних питань відповідно до розділу 3 цього Порядку.
Позаяк акт вхідного контролю ТМЦ №264 не містить відомостей про дату початку, зупинення, поновлення і закінчення вхідного контролю ТМЦ, що є порушенням п.2.4 Порядку, а тому відсутня можливість для встановлення моменту зупинення проведення вхідного контролю і моменту його відновлення.
Приписами статті 690 Цивільного кодексу України визначено, що якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.
Водночас, позивачем не надано доказів щодо забезпечення схоронності ТМЦ від стороннього впливу в порядку статті 690 Цивільного кодексу України у період проведення вхідного контролю у більш тривалі строки, та у строк після його завершення.
Таким чином судом за матеріалами справи встановлено, що акт вхідного контролю ТМЦ №264 від 21.04.2021 та складений до нього акт невідповідності ТМЦ по кількості від 21.04.2021 №264, складені комісією позивача - АТ "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" з порушенням умов п.2.14 Порядку щодо строків початку та завершення вхідного контролю.
При цьому, суд зауважує, що складання позивачем акту невідповідності ТМЦ по кількості від 21.04.2021 №264, в той час як за наслідками вхідного контролю було вказано про невідповідність ТМЦ по якості, суперечить положенням п.2.3 Порядку, відповідно до якого у випадку невідповідності ТМЦ по якості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку), який, в даному випадку, складений не був.
З наданого позивачем акту вхідного контролю №435 від 08.07.2021 та акту невідповідності ТМЦ по якості №436 від 01.07.2021 до акту №435, складеного комісією з приймання ТМЦ AT "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", вбачається, що вказані акти складені за участю уповноваженого представника постачальника, але підписані ним із зауваженнями відповідно до п.2.10 Порядку.
Так, в акті невідповідності ТМЦ по якості №436 від 01.07.2021 представником постачальника Оліферовською О.М., зокрема, зазначено, що "акт із зауваженнями по якості ТМЦ було оформлено до прибуття представника постачальника, якого в подальшому на склад для огляду всього обсягу поставленого товару допущено не було. Фактично акт складено в односторонньому порядку і передано на підпис без забезпечення можливості проведення спільного огляду поставлених товарів. Висновок комісії покупця здійснено на основі суб'єктивних тверджень осіб, що не мають спеціальних знань в даній галузі і без залучення спеціалізованих організацій, що мають компетенцію проводити експертизу, встановлювати відповідність/невідповідність даного виду товару".
При цьому, представником постачальника в акті по якості №436 від 01.07.2021 було наведено наступні заперечення щодо якості поставленого товару, а саме: - щодо рукавичок GP RM023 покупець вказує на те, що підкладка виконана тільки з однорідного синтетичного матеріалу, тоді як умовами договору передбачено, що рукавички повинні мати бавовняну кладку, флісову утеплюючу підкладку. Фліс - це тепле синтетичне трикотажне полотно з начосом на лицевій стороні, тому договором прямо передбачено використання підкладки - фліс і вся партія відвантаженого товару має бавовняну і флісову утеплюючу підкладку у відповідності до умов договору; в акті зафіксовано покупцем, що рукавички мають пошкодження, проте не зазначено, якого характеру та яким чином ці пошкодження впливають на якість поставленого товару чи неможливість використання товару за його прямим призначенням та в акті представниками покупця зафіксовано, що в поставлених рукавичках шви виконані неакуратно, розходяться та не можуть забезпечувати зручність виконання в них робіт, хоча при відвантаженні партії товару таких недоліків товару виявлено не було; щодо рукавичок GP W001-R в акті зафіксовано покупцем, що повстяна підкладка на долоні відсутня, що не відповідає дійсності, оскільки в наданій для огляду рукавичці повстяна підкладка присутня на долоні; в акті покупцем вказано, що шви охоплюють не всю поверхню матеріалу, де вони повинні бути, а також виходять назовні, але при відвантаженні партії товару вказаних покупцем недоліків товару виявлено не було. При цьому не вказано, яким чином даний недолік суперечить умовам договору чи унеможливлює використання товару за його прямим призначенням. Також в акті зазначено, що нитка, якою прошиті шви рукавички піддається горінню, відсутній сертифікат на кевларову нитку, тоді як надання сертифікату на нитки при постачанні товару не передбачено договором і при огляді в наданому зразку рукавичок нитка не горить і не плавиться. Крім того представник постачальника наголосив на тому, що в акті наведено ряд загальних зауважень, з якими неможливо погодитись".
Таким чином, за результатами спільної зустрічі представників покупця та постачальника щодо приймання поставлених ТМЦ по якості за актом вхідного контролю №435 від 08.07.2021 та актом невідповідності ТМЦ по якості №436 від 01.07.2021, сторони не дійшли згоди щодо вирішення спірних питань, зауваження щодо якості товару залишились неврегульованими.
Приписами пункту 3.1 Порядку врегульовано, що у випадку, коли за результатами огляду ТМЦ комісією покупця з уповноваженою особою постачальника, покупець та постачальник не дійшли згоди щодо вирішення спірних питань, які викладені в загальних зауваженнях та висновку в акті вхідного контролю ТМЦ, та уповноважений представник постачальника підписав останній з пропозиціями та зауваженнями (письмові обґрунтування), сторони залучають особу, яка не може бути пов'язаною особою ані покупця, ані продавця, і має відповідну освіту, знання, навички та досвід щодо предмету дослідження (надалі -експерт), з урахуванням даного розділу 3 Порядку.
Однак, в порушення пункту 3.1 Порядку, незважаючи на підписання спірного акту вхідного контролю із зауваженнями постачальника, сторонами не було залучено в порядку, передбаченому розділом 3 Порядку експерта для проведення відповідного дослідження, у зв'язку з чим розбіжності щодо якості поставленого товару залишилися не врегульованими, а тому вказані позивачем в акті № 435 від 08.07.2021 та в акті №436 від 01.07.2021 недоліки якості поставленого товару не можна вважати встановленими та доведеними. Будь-яких інших доказів у підтвердження факту поставки неякісного товару позивачем під час розгляду справи суду надано не було.
Вищевикладене свідчить, що під час проведення вхідного контролю товарно-матеріальних цінностей згідно актів №115, №166/1, №264 та №435 позивачем не дотримано умов укладеного між сторонами договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT "Укргазвидобування", про застосування якого (Порядку) домовились сторони і який є обов'язковий для сторін, у зв'язку з чим вказані акти вхідного контролю складені з недоліками, а тому не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі доказами порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару належної якості у вказаній позивачем кількості.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що акти вхідного контролю товарно-матеріальних цінностей №115 від 24.03.2021, №166/1 від 08.04.2021, №264 від 21.04.2021 та №435 від 08.07. 2021 зі складеними до них актами невідповідності ТМЦ по якості та кількості складені позивачем з порушенням вимог договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей, який є обов'язковий для сторін, а тому не є належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору №УГВ31/30-21 від 27.01.2021 щодо поставки товару належної якості та позивачем під час розгляду справи не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження постачання відповідачем товару неналежної якості, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог в частині наявності правових підстав для нарахування штрафу за поставку товару не належної якості у відповідності до пункту 7.4 договору, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 852511,20 грн слід відмовити.
Разом з цим, за результатом розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем, визначених умовами договору, строків поставки товару, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Пунктом 7.9 договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є не окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18).
Судом встановлено, що сторонами узгоджено Графіком поставки товару від 27.01.2021 (додаток №3 до договору) строки поставки товару протягом 60 календарних днів з дати укладання договору, але не пізніше 31.03.2021.
Втім, як зазначає позивач, відповідачем було допущено прострочення поставки товарів у передбачений Графіком поставки товару строк, а саме: згідно видаткової накладної №88 від 01.04.2021 - 4200 пар рукавичок з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 на загальну суму 882000,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 15.06.2021; згідно видаткової накладної №90 від 28.05.2021 - 12000 пар рукавичок з захистом від механічних впливів арт. ТХ5000 та 14500 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 3212520,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 28.05.2021; згідно видаткової накладної №93 від 21.04.2021 - 138 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 6 590,88 грн. з ПДВ фактично поставлено було 22.04.2021; згідно видаткової накладної №100 від 01.04.2021 - 2604 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 243734,40 грн. з ПДВ фактично поставлено було 25.04.2021; згідно видаткової накладної №102 від 12.04.2021 - 13530 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 308484,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 15.04.2021; згідно видаткової накладної №103 від 12.04.2021 - 6600 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 150480,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 06.04.2021; згідно видаткової накладної №104 від 12.04.2021 - 1065 пар рукавичок брезентових з подвійним брезентовим надолонником з вогнестійким просоченням на загальну суму 24282,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 23.04.2021; згідно видаткової накладної №105 від 12.04.2021 - 596 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005" на загальну суму 55785,60 грн. з ПДВ фактично поставлено було 15.04.2021; згідно видаткової накладної №106 від 19.04.2021 - 75 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 7020,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 21.04.2021; згідно видаткової накладної №108 від 19.04.2021 - 18 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих арт. GP RM009 на загальну суму 864,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 21.04.2021; згідно видаткової накладної №109 від 19.04.2021 - 50 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 та 280 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих арт. GP RM009 на загальну суму 15828,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 28.04.2021; згідно видаткової накладної №119 від 26.04.2021 - 1100 пар рукавичок утеплених арт. GP DR005 на загальну суму 102960,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 15.06.2021; згідно видаткової накладної № 145 від 03.06.2021 - 600 пар рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 54000,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 29.06.2021; згідно видаткової накладної № 146 від 03.06.2021 - 250 пар рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 22500,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 11.06.2021; згідно видаткової накладної №148 від 03.06.2021 - 21 пара рукавичок спілкових комбінованих утеплених GP RM023 на загальну суму 1890,00 грн з ПДВ фактично поставлено було 08.06.2021; згідно видаткової накладної №150 від 25.06.2021 - 1200 пар рукавичок спеціальних спилкових термостійких для захисту від іскор і бризок розпаленого металу арт. GP W001-R на загальну суму 90000,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 05.07.2021 та згідно видаткової накладної №181 від 21.07.2021 - 1100 пар рукавичок п'ятипалих спілкових комбінованих з посиленою накладкою на долонній частині арт. GP RM001 на загальну суму 52536,00 грн. з ПДВ фактично поставлено було 23.07.2021.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення строків поставки товару, позивачем на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.9 договору нараховано і заявлено до стягнення штраф у розмірі 309288,42 грн та пеню у розмірі 289098,30 грн.
Проте, як встановлено судом вище, за видатковими накладними №88 від 01.04.2021 на загальну суму 882000,00 грн., №90 від 28.05.2021 на загальну суму 3212520,00 грн. та №181 від 21.07.2021 на загальну суму 52536,00 грн. прострочення поставки товару виникло через безпідставне неприйняття позивачем товару за актами вхідного контролю, зокрема: товару за видатковою накладною №90 від 28.05.2021 - у зв'язку із складанням акту вхідного контролю №115, товару за видатковою накладною №88 від 01.04.2021 - у зв'язку із складанням акту вхідного контролю №116/1 та товару за видатковою накладною №181 від 21.07.2021 - у зв'язку із складанням акту вхідного контролю №264 від 25.03.2021, а відтак суд прийшов до висновку, що товар за вказаними видатковими накладними був поставлений відповідачем вчасно 24.03.2021 та 25.03.2021 (дата прибуття ТМЦ на склад покупця вказана в самих актах) відповідно, проте фактично прийнятий позивачем пізніше після його повторного надсилання відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (частина 2 статті 689 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 1 статті 221 Господарського кодексу України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Зазначене також кореспондується із статтями 612 та 613 Цивільного кодексу України, відповідно до яких прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 Цивільного кодексу України).
Так, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу (частина 1 статті 613 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
У даному випадку, судом встановлено безпідставність відмови позивача у прийнятті поставленого відповідачем товару 24.03.2021 та 25.03.2021 (дата прибуття ТМЦ на склад покупця вказана в самих актах) за видатковими накладними №88 від 01.04.2021 на загальну суму 882000,00 грн., №90 від 28.05.2021 на загальну суму 3212520,00 грн. та №181 від 21.07.2021 на загальну суму 52536,00 грн через порушення ним умов договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що за даними видатковими накладними відбулось прострочення кредитора.
При цьому, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів невиконання вимог спірного договору з боку постачальника щодо строків поставки товару за наведеними видатковими накладними, а дата складання цих видаткових накладних, а саме: 01.04.2021 накладної №88, 28.05.2021 накладної №90 та 21.07.2021 накладної №181 свідчить про те, що позивачем було прийнято саме зазначені у накладних ТМЦ в подальшому без зауважень щодо якості.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару на загальну суму 4147056,00 грн за видатковими накладними №88 від 01.04.2021, №90 від 28.05.2021 та №181 від 21.07.2021 позивачем не обґрунтовані, не доведені за матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.
В той же час, під час розгляду справи позивачем доведено факт порушення відповідачем строків поставки товару за іншими видатковими накладними, зважаючи на фактичну дату підписання позивачем цих видаткових накладних.
При цьому, судом враховано, що умовами пункту 5.2 договору сторони визначили, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами договору, документом, який підтверджує як факт виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару позивачеві, є видаткова накладна.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином дата складання документа - один з обов'язкових реквізитів первинного документа. Утім дата здійснення господарської операції та дата складання документа можуть не збігатися. У такому разі обидві ці дати мають фігурувати в первинному документі, адже зміст господарської операції передбачає, зокрема, і дату її здійснення.
З наданих позивачем видаткових накладних №93 від 21.04.2021, №100 від 01.04.2021, №102 від 12.04.2021, №103 від 12.04.2021, №104 від 12.04.2021, №105 від 12.04.2021, №106 від 19.04.2021, №108 від 19.04.2021, №109 від 19.04.2021, №119 від 26.04.2021, № 145 від 03.06.2021, № 146 від 03.06.2021, № 148 від 03.06.2021 та № 150 від 25.06.2021 вбачається, що вони були підписані представником покупця з проставлянням на них іншої більш пізнішої дати підписання ніж дата складання самої видаткової накладної і відповідач до моменту виникнення даного спору жодних зауважень з цього приводу не висловлював.
Частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України та частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на викладене та з урахуванням положень п.5.2 укладеного між сторонами договору, дата фактичної поставки товару має відповідати саме даті підписання видаткової накладної як продавцем так і покупцем, а не даті складання такої накладної, у зв'язку з чим визначені позивачем у позовній заяві строки фактичної поставки товару є вірними.
Доказів здійснення фактичної поставки товару саме у дату складання видаткових накладних (товарно-транспортні накладні, листи, акти приймання-передачі товару тощо), а не у дату їх підписання позивачем, відповідачем суду не надано.
Заперечуючи проти фактичної дати поставки товару, вказаної позивачем, відповідач разом із відповіддю на відзив на підтвердження дати поставки товару у дату складання видаткових накладних №93 від 21.04.2021, №100 від 01.04.2021, №102 від 12.04.2021, №103 від 12.04.2021, №104 від 12.04.2021, №105 від 12.04.2021, №106 від 19.04.2021, №108 від 19.04.2021, №109 від 19.04.2021, №119 від 26.04.2021, № 145 від 03.06.2021, № 146 від 03.06.2021, № 148 від 03.06.2021, № 150 від 25.06.2021 надав суду копії податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суми здійсненої спірної поставки, стверджуючи про те, що саме дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є доказом фактичної поставки товару в день складання видаткових накладних, а не в дату їх підписання покупцем.
Відповідно до п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Водночас суд зазначає, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та дату його прийняття останнім. Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу, умови договору та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Надані відповідачем податкові накладні, які складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за фактом постачання відповідачем позивачу товару, додатково підтверджують лише сам факт виникнення зобов'язань покупця з оплати вартості ТМЦ, проте не підтверджують дату фактичної поставки товару.
Таким чином, за переконанням суду, дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не може бути беззаперечним доказом здійснення фактичної поставки товару відповідачем саме у день здійснення такої реєстрації та у день складання відповідної видаткової накладної, оскільки дата реєстрації податкових накладних (як і дата складання відповідних видаткових накладних) може не збігатися з датою фактичної поставки товару, тим більш, що сторони за умовами пункту 5.2 договору визначили, що при наявності двох дат, датою підписання видаткової накладної вважається дата підписання покупцем і відповідач не заперечував проти такої умови договору.
Отже, як встановлено судом за матеріалами справи, підтверджено підписаними сторонами у справі видатковими накладними та відповідачем не спростовано, останнім було здійснено поставку частини товарів за видатковими накладними №№93, 100, 102, 103, 104, 105, 106, 108, 109, 119, 145, 146, 148 та 150 на загальну суму 1084418,88 грн. з порушенням строків, передбачених у Графіку поставки товарів, а відтак, за висновками суду, наявні правові підстави для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої п.7.9 договору та нарахування позивачем штрафу та пені.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені та штрафу, з урахуванням встановленої судом загальної вартості несвоєчасно поставленого товару за видатковими накладними, встановив, що розмір пені складає 33898,29 грн. (при заявленому позивачем - 289098,30 грн), а розмір штрафу складає 18994,50 грн (при заявленому позивачем - 309288,42 грн), тому позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товарів підлягають частковому задоволенню у розмірі, визначеному судом.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на майже повне виконання своїх обов'язків за договором в частині поставки товару, на не значне прострочення поставки товару, на винну поведінку позивача та відсутність у останнього збитків, які йому були заподіяні у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару відповідачем, а також на скрутне фінансове становище відповідача та на те, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій є у 2 рази більшими ніж рівень прибутку відповідача за цілий рік.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19).
У даному випадку, обставини, на які посилається відповідач, не є підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. При цьому, судом враховано, що розмір присудженої до стягнення з відповідача суми пені - 33898,29 грн та штрафу - 18994,50 грн є значно меншим від заявлених до стягнення позивачем сум.
Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан також не можуть бути достатньою підставою для зменшення розміру штрафу та пені, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, зобов'язання мають бути виконані належним чином. Не приймає суд до уваги посилання відповідача і на ненадання позивачем доказів понесення збитків внаслідок прострочення виконання зобов'язань з поставки товару, оскільки обов'язок доведення наявності підстав для зменшення штрафних санкцій покладений саме на відповідача.
Отже, дослідивши подане представником відповідача клопотання про зменшення штрафу та пені, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, зокрема, розмір нарахованих сум, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру цих нарахувань.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 52892,79 грн., у тому числі 33898,29 грн. - пені та 18994,50 грн. - штрафу, в іншій частині позовних вимог слід відмовити з підстав вищенаведених.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМТК ТРЕЙД» про стягнення 1450897,92 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМТК ТРЕЙД» (02090, м. Київ, вул. Гродненська, буд. 32, ідентифікаційний код 42657940) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 33898 (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 29 коп. пені, 18994 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн 50 коп. штрафу та 793 (сімсот дев'яносто три) грн 39 коп. судового збору.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2022.
Суддя Т.В. Васильченко