номер провадження справи 17/24/22
11.04.2022 Справа № 908/327/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/327/22
за позовною заявою: комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а
про стягнення 43 009,17 грн.
04.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 04.02.22 № 109 з вимогами комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (далі КП “ЕЛУАШ”) до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (надалі ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ”) про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 43 009,17 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/327/22 між суддями, вказану позовну заяву 04.02.22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 09.02.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/327/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 11.04.22 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали цієї господарської справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що уповноваженою особою КП “ЕЛУАШ” копію ухвали про відкриття провадження у даній справі отримано 16.02.22.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у своїй позовній заяві за вих. від 04.02.22 № 109 зазначає, що 26.01.21 між КП «ЕЛУАШ» (Споживач) та ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (Постачальник) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-29-21 (Договір). Відповідно до п. 12.1. Договору, строк дії Договору до 31.12.21, а в частиш проведення розрахунків - до їх повного здійснення. На підставі п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. У відповідності до п. 1.2. Договору, річний плановий обсяг постачання газу до 36800 куб.м. Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна газу з 01.01.21 становить 6,0425 грн. за 1 куб.м. ПДВ становить 1,2085 грн. Всього ціна газу за 1 куб.м. становить 7,251 грн. Згідно п. 3.6 Договору, загальна сума договору разом з ПДВ становить 266 836,80 грн. Після укладання зазначеного договору протягом з 21.04.21 по 28.10.21 між Постачальником і Споживачем було укладено дванадцять додаткових угод до договору від 26.01.21 № 41АР697-29-21, відповідно до яких ціна газу щоразу збільшувалась на 10 % від первинного договору і подальших додаткових угод. В обґрунтування необхідності укладання додаткових угод до Споживача керівником Постачальника були надані повідомлення щодо зміни цін на газ за 20 днів до укладання угоди, а також цінові довідки з Харківської торгово-промислової палати. З січня 2021 р. по 31.10.21 р. сторонами підписані одинадцять актів приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 26.01.21 № 41АР697-29-21 (до кожного акту Споживач надав платіжне доручення, що свідчить про сплату за спожитий газ). Відповідно до додаткової угоди № 13 від 23.12.21 до договору № 41АР697-29-21 від 26.01.21 Сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, у зв'язку з чим внести зміни до п. 1.2, 3.6 Договору та викласти їх в такій редакції:
- « п. 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - 20382,59 куб. м.»;
- « 3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором, та становить разом з ПДВ - 190 803,33 грн.». Відповідно до листа «Про припинення дії договору» за вих. від 19.01.22 № 70, направленого Споживачем до Постачальника, Споживач вважає, що підписанням додаткової угоди № 13 від 23.12.21 до договору № 41АР697-29-21 від 26.01.21 дія договору № 41АР697-29-21 вважається припиненою. В разі незгоди Постачальнику було запропоновано у 5-ти денний робочий термін надати відповідь. В разі відсутності відповіді в зазначений термін Споживач вважає, що договір розірвано. В зазначений термін Постачальник відповіді не надав, а надав її лише 01.02.22 без конкретної відповіді.
Отже, посилаючись на нікчемність 12 додаткових угод, якими було збільшено ціну природного газу, на думку позивача, відповідно до істотних умов договору № 41АР697-29-21 від 26.01.21 при вартості природного газу 7,251 грн. за 1 куб. м. за поставлені Постачальником 20 382,59 куб. м. газу Споживач повинен був сплатити: 7,251*20 382,59 = 147 794, 16 грн. В свою чергу Споживачем з урахуванням підписання додаткових угод за спожиті 20 382,59 куб. м. газу було сплачено 190 803,33 грн. Різниця з первинним договором склала: 190 803,33 грн. - 147 794,16 грн. = 43 009,17 грн. Таким чином, позивач вважає, що Споживач після підписання додаткових угод з Постачальником додатково відносно первинного договору сплатив 43 009,17 грн., які і просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/327/22), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/327/22 судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 09.02.22 про відкриття провадження у справі.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.02.22, ухвала суду від 09.02.22 про відкриття провадження у справі № 908/327/22 (вих. № 002488 від 10.02.22) отримана представником відповідача - 16.02.22.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/327/22.
Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У відповідності до частин 2 та 3 ст. 252 ГПК України, 11.03.22 сплив 30-денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких заяв чи клопотань з боку сторін щодо поновлення процесуального строку для подання того чи іншого документа, до суду станом на час прийняття рішення по суті спору не надходило.
А тому, як наслідок, наявні матеріали справи за № 908/327/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.04.22.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26.01.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (Постачальник) та комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-29-21, яким (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі-газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - до 36 800 куб.м. (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.
Згідно п. 3.2. договору, ціна газу з 01.01.21 становить 6,0425 грн. за 1 куб. м. Податок на додану вартість становить 1,2085 грн. Всього ціна газу за 1 куб. м. становить 7,251 грн.
Пунктом 3.3. договору визначено, що ціна, зазначена у п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором, та становить без ПДВ 222 364,00 грн., ПДВ 20 % - 44 472,80 грн., разом з ПДВ 266 836,80 грн. (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунковий період за договором становить один ткалендарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
У відповідності до п.п. 4.2.1. п. 4.2. договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється місячним платежем на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа місяця наступного за звітним У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
Згідно із п. 4.3. договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
Підпунктом 5.1.1. п. 5.1. договору визначено, що Постачальник має право отримувати від Споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів III, IV договору.
Відповідно до п.п. 5.4.2. п. 5.4. договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Спірні питання між Сторонами щодо виконання умов договору мають вирішуватися шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (п. 11.1. договору).
У відповідності до п. 12.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в інформаційній платформі Оператора ГТС до 31.12.21, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно із п. 12.2. договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
Пунктом 12.3. договору визначено, що одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (п. 12.4. договору).
Відповідно до п. 12.5. договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Згідно із п. 12.13. договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості), у т.ч. у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону.
Відповідно до п. 12.14. договору, усі зміни до цього договору оформлюються у письмовій формі. Всі додаткові угоди та інші домовленості про зміну умов даного договору, виражені в письмовій формі, які укладаються сторонами в ході виконання даного договору, вважаються додатками до даного договору і є його невід'ємними частинами.
Між Постачальником та Споживачем було укладено 12 додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21 відповідно до яких ціна газу щоразу збільшувалась на 10 % від первинного договору і подальших додаткових угод, а саме:
1) додаткова угода № 1 від 21.04.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні
закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-29-21 від 26.01.2021р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.02.2021р. становить … з ПДВ 7,974 грн., в т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
2) додаткова угода № 2 від 26.04.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР697-29-21 від 26.01.2021р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.03.2021р. становить … з ПДВ 8,7660 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
3) додаткова угода № 3 від 11.05.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.04.2021р. становить … з ПДВ 9,450 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
4) додаткова угода № 4 від 16.06.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.05.2021р. становить … з ПДВ 10,386 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
5) додаткова угода № 5 від 07.07.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.06.2021 р. становить … з ПДВ 11,4150 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
6) додаткова угода № 6 від 09.08.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.07.2021 р. становить … з ПДВ 12,552 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
7) додаткова угода № 7 від 19.08.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.08.2021 р. становить … з ПДВ 13,805 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
8) додаткова угода № 8 від 03.09.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні
закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2 Ціна газу з 01.08.2021 р. становить … з ПДВ 15,1648 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
9) додаткова угода № 9 від 06.10.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні
закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2 Ціна газу з 01.09.2021 р. становить … з ПДВ 16,6782 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
10) додаткова угода № 10 від 11.10.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2 Ціна газу з 21.09.2021 р. становить … з ПДВ 18,342 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
11) додаткова угода №11 від 13.10.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 27.09.2021 р. становить … з ПДВ 20,175 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
12) додаткова угода № 12 від 28.10.21, згідно до п. 1 якої зазначено: «У зв'язку із зміною ціни природного газу, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.2. Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР697-29-21 від 26.01.2021 р. (далі - Договір) наступною редакцією: «п.3.2. Ціна газу з 01.10.2021 р. становить … з ПДВ 22,190 грн., у т.ч. компенсація вартості послуги доступу до потужності».
В обґрунтування необхідності укладання 12 вищенаведених додаткових угод директор ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» направив керівнику КП «ЕЛУАШ» (Споживачу) повідомлення щодо зміни цін на газ, а також цінові довідки з Харківської торгово-промислової палати (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Згідно актів приймання-передачі природного газу Постачальник (ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ») передав, а Споживач (КП «ЕЛУАШ») прийняв природний газ в період з січня по жовтень 2021 р. в об'ємі 20 382,59 м. куб. на загальну суму 190 803,33 грн., а саме:
- акт № ЗЗП81000924 від 31.01.21 обсягом 4 441,36 м. куб. на суму 32 204,30 грн.;
- акт № ЗЗП81001735 від 28.02.21 обсягом 4 434,17 м. куб. на суму 35 358,07 грн.;
- акт № ЗЗП81003048 від 31.03.21 обсягом 5 062,6 м. куб. на суму 44 378,75 грн.;
- акт № ЗЗП81004183 від 30.04.21 обсягом 3 014,96 м. куб. на суму 28 491,37 грн.;
- акт № ЗЗП81005033 від 31.05.21 обсягом 925,72 м. куб. на суму 9 614,53 грн.;
- акт № ЗЗП81005466 від 30.06.21 обсягом 609,76 м. куб. на суму 6 960,41 грн.;
- акт № ЗЗП81006110 від 31.07.21 обсягом 327,91 м. куб. на суму 4 115,93 грн.;
- акт № ЗЗП81007145 від 31.08.21 обсягом 199,05 м. куб. на суму 2 747,89 грн.;
- акт № ЗЗП81007147 від 31.01.21 обсягом 213,13 м. куб. на суму 3 232,07 грн.;
- акт № ЗЗП81007832 від 30.09.21 обсягом 52,84 м. куб. на суму 969,19 грн.;
- акт № ЗЗП81008044 від 30.09.21 обсягом 262,11 м. куб. на суму 4 371,53 грн.;
- акт № ЗЗП81008046 від 30.09.21 обсягом 128,02 м. куб. на суму 2 582,81 грн.;
- акт № ЗЗП81008705 від 31.10.21 обсягом 710,96 м. куб. на суму 15 776,48 грн.
На виконання умов договору Споживач (КП «ЕЛУАШ») сплатив Постачальнику (ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ») за поставлений природний газ у розмірі 190 803,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- платіжне доручення № 89 від 09.02.21 на суму 32 204,30 грн.;
- платіжне доручення № 197 від 09.03.21 на суму 35 358,07 грн.;
- платіжне доручення № 289 від 13.04.21 на суму 44 378,75 грн.;
- платіжне доручення № 389 від 13.05.21 на суму 28 491,37 грн.;
- платіжне доручення № 517 від 16.06.21 на суму 9 614,53 грн.;
- платіжне доручення № 590 від 07.07.21 на суму 6 960,41 грн.;
- платіжне доручення № 686 від 10.08.21 на суму 4 115,93 грн.;
- платіжне доручення № 800 від 09.09.21 на суму 2 747,89 грн.;
- платіжне доручення № 801 від 09.09.21 на суму 3 232,07 грн.;
- платіжне доручення № 917 від 12.10.21 на суму 969,19 грн.;
- платіжне доручення № 918 від 12.10.21 на суму 4 371,53 грн.;
- платіжне доручення № 931 від 13.10.21 на суму 2 582,81 грн.;
- платіжне доручення № 1024 від 09.11.21 на суму 15 776,48 грн.
23.12.21 між Сторонами укладено додаткову угоду № 13 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21, якою вирішили наступне (дослівно):
«… 1. На підставі п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і п.п. 1 п. 12. Договору, Сторони домовилися зменшити обсяги закупівлі, у зв'язку з чим внести зміни до п 1.2., 3.6. Договору та викласти їх у новій редакції:
« 1.2.Річний плановий обсяг постачання газу - 20382,59 куб. м».
« 3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачем за даним Договором , та становить без ПДВ 159002,78 грн., ПДВ 20% - 31800,55 грн., разом з ПДВ -190 803,33 грн. (сто дев'яносто тисяч вісімсот три гривні 33 копійки)».
2. Пункт 1.3. Договору виключити. …».
Листом за вих. від 19.01.22 № 70 керівник КП «ЕЛУАШ» повідомив директора ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про припинення дії договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21. В обґрунтування вказаного листа керівник КП «ЕЛУАШ» зазначив, що 03.11.21 між сторонами укладено новий договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за № 41АР697-810-21, згідно умов якого з 01.11.21 ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» постачає КП «ЕЛУАШ» газ на нових умовах.
Листом за вих. від 01.02.22 № 697-Лв-609-0222 директор ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» надав відповідь керівнику КП «ЕЛУАШ» де зазначив, що відповідно до п. 12.1. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21, строк його дії був передбачений до 31.12.21, який не пролонговано, в зв'язку з чим, відсутні підстави щодо припинення вказаного договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21.
Стягнення з ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на користь КП «ЕЛУАШ» 43 009,17 грн. надмірно сплачених грошових коштів, посилаючись на нікчемність додаткових угод, є предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (відповідний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.18 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.18 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.19 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).
Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.19 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.19 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою позову у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Водночас відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону.
З огляду на викладене, визнання додаткової угоди до договору недійсною не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, і не потребує визнання її недійсною судом.
Аналогічного висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду від 18.06.21 у справі № 927/491/19 з відступленням від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.02.20 у справі № 913/166/19 (Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”).
У даному випадку, позовна вимога про стягнення коштів може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину.
Для з'ясування наявності підстав для стягнення коштів, суд має визначити, чи є додаткові угоди (в кількості 12 штук) до договору, укладені між сторонами нікчемними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.21 у справі № 927/440/20.
Таким чином, суд виходить з того, що обставини даної справи свідчать про те, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21 та додатковими угодами до договору.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором постачання укладеним за результатами проведення процедури закупівлі.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлюються Законом України “Про публічні закупівлі”, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, чинній на час укладення договору та виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Нормою ч. 1 ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2).
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, … 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Судом встановлено, що на час підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст.180 ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно оцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що 26.01.21 між КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (Споживач) та ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (Постачальник) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-29-21 за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Пунктом 3.2 договору визначено, що ціна газу з 01.01.21 становить 6,0425 грн. за 1 куб.м. ПДВ становить 1,2085 грн. за 1 куб.м. Всього ціна газу за 1 куб.м. становить 7,251 грн. Пунктом 3.6 договору передбачено, що загальна сума договору разом з ПДВ становить 266 836,80 грн.
У подальшому, з невеликим проміжком часу протягом дії договору поставки Споживачем та Постачальником укладено 12 додаткових угод до договору, відповідно до яких збільшена ціна за один кубічний метр природного газу за одиницю товару, а саме:
- 21.04.21 збільшена ціна газу з 01.02.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 7,974 грн. за 1 куб.м.;
- 26.04.21 збільшена ціна газу з 01.03.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 8,7660 грн. за 1 куб.м.;
- 11.05.21 збільшена ціна газу з 01.04.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 9,450 грн. за 1 куб.м.;
- 16.06.21 збільшена ціна газу з 01.05.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 10,386 грн. за 1 куб.м.;
- 07.07.21 збільшена ціна газу з 01.06.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 11,4150 грн. за 1 куб.м.;
- 09.08.21 збільшена ціна газу з 01.07.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 12,552 грн. за 1 куб.м.;
- 19.08.21 збільшена ціна газу з 01.08.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 13,805 грн. за 1 куб.м.;
- 03.09.21 збільшена ціна газу з 17.08.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 15,1648 грн. за 1 куб.м.;
- 06.10.21 збільшена ціна газу з 01.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 16,6782 грн. за 1 куб.м.;
- 11.10.21 збільшена ціна газу з 21.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 18,342 грн. за 1 куб.м.;
- 13.10.21 збільшена ціна газу з 27.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 20,175 грн. за 1 куб.м.;
- 28.10.21 збільшена ціна газу з 01.10.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 22,190 грн. за 1 куб.м.
Як зазначено вище, за умовами договору відповідач зобов'язаний був постачати газ за ціною 7,251 грн за 1 куб.м. з ПДВ, і відповідач, як постачальник природного газу за договором, укладеним за результатами відповідної процедури, не довів неможливості виконання договору по запропонованій споживачеві ціні, а також те, що підвищення ціни є непрогнозованим та його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.
Відповідач у листах щодо зміни ціни на природний газ посилається на цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, як підставу внесення змін до договору щодо ціни.
Однак, вказані цінові довідки не можуть бути об'єктивним підтвердженням коливання цін природного газу на ринку, як це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру, не містять точної інформації про коливання цін на газ станом як на момент звернення товариства з листами-пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.
Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни у період з дати укладення договору і до моменту внесення до нього змін за останньою додатковою угодою (правова позиція Верховного Суду у постанові від 23.01.20 у справі № 907/788/18).
Відповідач в порушення основних принципів закупівлі, зловживаючи своїм правом на зміну умов договору, здійснив неправомірне збільшення ціни товару за кожною додатковою угодою (12 додаткових угод) на максимально допустимий рівень близько 10 %, що свідчить про недобросовісність таких дій та порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону “Про публічні закупівлі” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону.
Аналіз положень статті 43 Закону “Про публічні закупівлі”, ст.ст. 15, 16, 203, 215 ЦК дає змогу дійти висновку, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України унормовано, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” не містить виключень з цього правила.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6).
Частинами 1-3 ст. 188 ГК України врегульовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3).
Аналізуючи вищевикладені норми Закону, суд приходить до висновку, що зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Відповідно до п. 12.14 договору, усі зміни до цього договору оформлюються у письмовій формі. Всі додаткові угоди та інші домовленості про зміну умов даного договору, виражені в письмовій формі, які укладаються сторонами в ході виконання даного договору, вважаються додатками до даного договору і є його невід'ємними частинами.
Суд вважає, що:
- будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки;
- будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Частинами 1-2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2).
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.
Інше тлумачення відповідної норми Закону “Про публічні закупівлі” нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
З встановлених судом обставин слідує, що сторони дійшли згоди підписати 12 додаткових угод до договору, відповідно до яких збільшена ціна за один кубічний метр природного газу за одиницю товару, а саме: 21.04.21 збільшена ціна газу з 01.02.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 7,974 грн. за 1 куб.м.; 26.04.21 збільшена ціна газу з 01.03.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 8,7660 грн. за 1 куб.м.; 11.05.21 збільшена ціна газу з 01.04.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 9,450 грн. за 1 куб.м.; 16.06.21 збільшена ціна газу з 01.05.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 10,386 грн. за 1 куб.м.; 07.07.21 збільшена ціна газу з 01.06.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 11,4150 грн. за 1 куб.м.; 09.08.21 збільшена ціна газу з 01.07.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 12,552 грн. за 1 куб.м.; 19.08.21 збільшена ціна газу з 01.08.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 13,805 грн. за 1 куб.м.; 03.09.21 збільшена ціна газу з 17.08.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 15,1648 грн. за 1 куб.м.; 06.10.21 збільшена ціна газу з 01.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 16,6782 грн. за 1 куб.м.; 11.10.21 збільшена ціна газу з 21.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 18,342 грн. за 1 куб.м.; 13.10.21 збільшена ціна газу з 27.09.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 20,175 грн. за 1 куб.м.; 28.10.21 збільшена ціна газу з 01.10.21 та встановлена в розмірі з ПДВ 22,190 грн. за 1 куб.м.
Ініціювавши питання про збільшення ціни на природний газ, відповідачеві, як постачальнику, необхідно було не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.
Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Фактично відповідач збільшив ціну на газ кожною додатковою угодою близько до 10 % у порівнянні з ціною, вказаною в укладеному договорі та попередній угоді, але разом з цим не надав належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження підвищення ціни на природний газ за період застосування нової ціни або станом на момент звернення з листами про укладення додаткових угод та їх укладення.
Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.
Відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована.
Постачальник не був позбавлений можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.
ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», в даному випадку, треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.
Відповідач повинен був обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.
Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Верховний Суд у постанові від 12.09.19 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”.
Враховуючи викладене, вказані 12 додаткових угод (про зміну ціни постачання природного газу) до договору є нікчемними згідно зі ст.ст. 41, 43 закону України “Про публічні закупівлі”, і відповідно не породжують правових наслідків для сторін.
Нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 ЦК України.
Нікчемність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються договором.
Відповідно до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21, з урахуванням додаткової угоди № 13 від 23.12.21, відповідач повинен був поставити позивачеві в 2021 році 20 382,59 куб.м газу за ціною 7,251 грн. за 1 куб.м. на загальну суму 147 794,16 грн., але позивач сплатив відповідачеві за значений обсяг газу 190 803,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та платіжними дорученнями.
В разі збереження ціни, яка зазначена у договорі на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.21 № 41АР697-29-21 позивач не повинен був здійснювати переплату у розмірі 43 009,17 грн.
Внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних 12 додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата позивачем коштів у розмірі 43 009,17 грн.
Отже, отримана відповідачем оплата у сумі 43 009,17 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
На підставі викладеного суд задовольняє вимоги КП «ЕЛУАШ» щодо стягнення з ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» надмірно сплачених грошових коштів у сумі 43 009,17 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а, код ЄДРПОУ 39587271) на користь комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03345018, р/р UA518201720344360005000031104 у Держказначействі України, м. Київ) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 43 009 (сорок три тисячі дев'ять) грн. 17 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а, код ЄДРПОУ 39587271) на користь комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03345018, п/р НОМЕР_1 у філії «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «Приватбанк») витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 26.08.2022.
Суддя В.Л. Корсун