61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
26.08.2022р. Справа №905/412/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №905/412/22
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
про стягнення штрафу у розмірі 8155,00грн
Стислий зміст і підстави позовних вимог
05.04.2022 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі - АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" ) про стягнення штрафу у розмірі 8155,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №50315951, що підтверджується комерційним актом №482004/458 від 31.08.2021, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.
Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 42, 46, 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 5.5 розділу 4 Правил перевезень вантажів.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2022 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.04.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/412/22; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв'язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.
Копію ухвали від 17.05.2022 направлено на адреси електронної пошти учасників справи, інформація щодо яких міститься в позовній заяві та у програмі «Діловодство господарського суду».
Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" електронною поштою звернулось до суду з клопотанням від 13.07.2022 про направлення на адреси електронної пошти підприємства LysakTG@dtek.com, LysakTG@gmail.com копії позовної заяви з доданими до неї документами, зазначає, що вказані документи не отримувало від позивача, що унеможливлює направлення відзиву на позовну заяву.
Оскільки згідно даних трекінгу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» позовна заява та додані до неї документи, що направлені позивачем на адресу відповідача, станом на 14.07.2022 прийняті підприємством зв'язку для пересилання та знаходяться в м.Лиман, відправлення не доставлено до точки видачі, суд листом від 14.07.2022 направив на вищевказані адреси електронної пошти відповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.
На підставі вищенаведеного, з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав сторін у справі, враховуючи необхідність реалізації права на захист відповідачу - надання часу для формування своєї правової позиції у справі та надання відзиву після отримання позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі строку судового розгляду справи.
Позиція учасників процесу
АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» в обґрунтування заявлених вимог посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу накладною №50315951. Зокрема, на станції призначення Покровськ РФ Донецької залізниці на підставі актів загальної форми №57614 від 30.08.2021, №1145 від 31.08.2021 проведено контрольне комісійне переважування вагону №62111877 відправленого за накладною №50315951, за результатами яких було встановлено відсутність ознак втрати вантажу та розбіжність фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою в сторону зменшення. Вказане також підтверджується комерційним актом №482004/458 від 31.08.2021, який підписаний уповноваженими особами. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу в накладній №50315951 у розмірі 8155,00грн. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду копії комерційного акту №482004/458 від 31.08.2021; залізничної накладної №50315951, актів загальної форми №57614 від 30.08.2021, №1145 від 31.08.2021; звіту про зважування, виписки книги обліку контрольних зважувань, технічного паспорту ваговимірювальної техніки; довідки №293 від 20.09.2021; наказу №119/ДС від 14.01.2020; витягу з Положення про регіональну філію «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»; виписки з ЄДРПОУ щодо позивача.
12.05.2022 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви, де вказав, що ним при визначенні провізної плати було допущено помилку та вказав, що провізна плата по накладній №50315951 за вагон №62111877 складає 1631,0 грн. (визначена у відомості вагонів), штраф складає: 1631,0 грн. х 5 = 8155,0грн.
В тексті ухвали від 17.05.2022 суд встановив відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали, та попередив відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Листом від 14.07.2022 внаслідок задоволення клопотання відповідача на адреси електронної пошти відповідача LysakTG@dtek.com, LysakTG@gmail.com суд направив копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Наявність означеного клопотання свідчить про обізнаність представника відповідача з фактом відкриття провадження у справі №905/412/22. У тексті клопотання вказано, що мета відповідача - надання відзиву на позовну заяву, однак станом на 26.08.2022 відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
З огляду на зазначене, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами, що надані позивачем, оскільки відповідач не скористався своїм правом на висловлення правової позиції у справі, для формування якої йому було надано відповідний час.
Виклад обставин справи, встановлених судом
У серпні 2021 року зі станції Добропілля РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі залізничної накладної №50315951 у вагоні №62111877 Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відправило вантаж - вугілля кам'яне, марки г-газовий Г(Г1)(0-100) на станцію Покровськ РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», на адресу Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (одержувач).
Під час оформлення залізничної накладної №50315951 у вагоні №62111877 - вантажовідправником вказано масу вантажу - 69850кг. Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником шляхом зважування на вагонних вагах (150 т) заводський №078 ВВЭТ-150-ТД2.
Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №50315951 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник ОСОБА_1 .
30.08.2021 на станції призначення Покровськ Донецької залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 №57614 відповідно до якого встановлено: в документі зазначено поверхня вантажу нижче бортів 150мм промарковано продовжніми борознами. Фактично поверхня вантажу вище бортів приблизно 10см, маркування відповідає, виїмок немає. Вагон бездвірний, люка закриті. Течі вантажу немає.
31.08.2021 на станції призначення Покровськ Донецької залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 №1145 при комісійному зважуванні встановлено: на тензметричних вагах (150 т) заводський №146 ЗВВТ ВЭТ-150В2 в присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - робітники станції, зам ДС Ветошко Д.В. , представника вантажоодержувача Гуценко Н.А. фактично виявлено в вагоні №62111877 по док. нетто 69850кг по вагам нетто 68700кг, що менш док 1150кг, тара згідно документа.
У книзі обліку контрольних зважувань вагонів ф.ГУ-78 17.07.2021 містяться дані щодо вагона №62111877 відправника АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»: рід вантажу вугілля Г, нетто по провізному документу 69850кг, нетто фактично - 68700кг, що менше 1150.
В подальшому на станції Покровськ Донецької залізниці складений комерційний акт №482004/458 від 31.08.2021. Відповідно до розділу «Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту зазначено: «згідно АЗФ №57614 від 30.08.2021, АЗФ №1145 від 31.08.2021 ст.Покровськ комісією у складі: робітники станції - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зам ДС Ветошко Д.В. , представника вантажоодержувача Гуценко Н.А., була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, нетто 69850кг, тара 22500кг. При подаванні вагона із зупинкою без розчеплення на 150-т статичні ваги станції Покровськ, повірені 15.07.2021 виявлено: фактично маса брутто 91200кг, тара з ПД 22500кг, нетто 68700кг, що менш док на 1150кг. В документі зазначено: вантаж промарковано та ущільнено скребковим розрівнювачем 5 борозн повздовжніх, навантаження нижче ботів 150мм. Фактично: поверхня вантажу вище бортів приблизно 10см, маркування відповідає, виїмок немає. Вагон бездвірний, люка закриті. Течі вантажу немає. Вагон у технічному стані справний. Зав вантажним двором по штату немає».
Комерційний акт підписали: зам ДС Ветошко Д.В. , робітники станції - ОСОБА_2., ОСОБА_3., представник вантажоодержувача Гуценко Н.А.
На підтвердження повноважень підписантів позивачем надано до суду наказ №119/ДС від 14.01.2020.
Відсутність за штатним розписом станції посади начальника вантажного району (двору) підтверджується довідкою №293 від 20.09.2021 Станції Покровськ РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), заводський №146, вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ЗВВТ/ ВЭТ-150-В2 станції Покровськ Донецької залізниці, якими здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 10.12.2009, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 3 місяці. Відміткою у паспорті підтверджено, що державна повірка ваг здійснена 15.07.2021.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу вантажовідправником.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як встановлено частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Залізнична накладна №50315951 оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Судом встановлено, що завантаження вагону №62111877 та визначення маси вантажу за залізничною накладною №50315951 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо навантаження вагону підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник ОСОБА_1 .
Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.
Відповідно до положень статті 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов'язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць.
У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.
Стаття 24 Статуту залізниць України передбачає саме право залізниці взагалі перевіряти правильність зазначених вантажовідправником у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Позивач скористався своїм правом на таку перевірку, разом з тим, стаття 52 Статуту залізниць України передбачає обов'язок для залізниці на перевірку таких відомостей у виключних випадках, які в ній визначені.
Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом «а» частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (ч.3 ст.129 Статуту).
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Актом загальної форми від 30.08.2021 №57614 встановлено, що згідно документу поверхня вантажу нижче бортів 150мм промарковано продовжніми борознами. Фактично поверхня вантажу бортів приблизно 10см, маркування відповідає, виїмок немає. Вагон бездвірний, люка закриті. Течі вантажу немає.
З матеріалів справи вбачається, що комісійне контрольне зважування вагону №62111877 на станції Покровськ Донецької залізниці проводилось на підставі акту загальної форми від 31.08.2021 №1145 станції Покровськ Донецької залізниці, яким фактично виявлено, що в вагоні №62111877 по документу нетто 69850кг по вагам нетто 68700кг, що менш док 1150кг. тара згідно документа. Вказані дані містяться у книзі обліку контрольних зважувань вагонів ф.ГУ-78 17.07.2021.
З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №50315951 у вагоні №62111877 на станції Покровськ Донецької залізниці складено комерційний акт №482004/458 від 31.08.2021.
Відповідно до розділу «Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту №482004/458 від 31.08.2021, який було складено на підставі актів загальної форми №57614 від 30.08.2021, №1145 від 31.08.2021 зазначено: «згідно АЗФ №57614 від 30.08.2021, АЗФ (ваги) №1145 від 31.08.2021 ст.Покровськ комісією у складі: робітники станції - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зам ДС Ветошко Д.В. , представника вантажоодержувача Гуценко Н.А., була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, нетто 69850кг, тара 22500кг. При подаванні вагона із зупинкою без розчеплення на 150-т статичні ваги станції Покровськ, повірені 15.07.2021 виявлено: фактично маса брутто 91200кг, тара з ПД 22500кг, нетто 68700кг що менш док на 1150кг. В документі зазначено: вантаж промарковано та ущільнено скребковим розрівнювачем 5 борозн повздовжніх, навантаження нижче ботів 150мм. Фактично: поверхня вантажу вище бортів приблизно 10см, маркування відповідає, виїмок немає. Вагон бездвірний, люка закриті. Течі вантажу немає. Вагон у технічному стані справний. Посада нач.вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня».
Суд вбачає, що зі змісту комерційного акту №482004/458 від 31.08.2021 вбачається, що маркування вагону №62111877 не порушено. Доказів протилежного відповідач суду під час розгляду справи не надав.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з п.п. 5,7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" визначило вагу вантажу у накладній №50315951 - на вагонних вагах (150 т) заводський №146 ЗВВТ ВЭТ-150В2.
Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т тензометричних вагах ст. Покровськ Донецької залізниці, які були справними та згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) заводський №146 належним чином повіреними.
Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і Залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акту.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст.64 та ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
Як свідчать досліджені судом матеріали справи, комерційний акт №482004/458 від 31.08.2021 підписали: робітники станції - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зам ДС ВетошкоД.В., представник вантажоодержувача Гуценко Н.А.
Відсутність за штатним розписом станції посади начальника вантажного району (двору) підтверджується довідкою №293 від 20.09.2021 Станції Покровськ РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». Крім того, про цей факт вказано в комерційному акті.
Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, суд зазначає, що заступник начальника станції Ветошко Д.В. є належним підписантом, адже має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
Наказом №119/ДС від 14.01.2020 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів ГУ-22 по станції Покровськ» призначено відповідальних осіб, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ згідно Статуту Залізниць України: начальник станції Вакуленко Д.В., або його заступники; за відсутності в штатному розпису станції Покровськ штатної одиниці начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) інженера станції Покровськ ОСОБА_3.; змінних агентів комерційних станції Покровськ; змінних маневрових диспетчерів станції Покровськ.
З даним наказом ознайомлені агенти комерційні, у тому числі й Самойленко Т.М.
Таким чином, суд приходить до висновку, що комерційний акт №482004/458 від 31.08.2021 складений та підписаний з додержанням вимоги трьох підписів особами, повноваження яких підтверджені матеріалами справи.
Суд вважає комерційний акт таким, що за своєю формою та змістом відповідає п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. та положенням Статуту залізниць України (ст.129 Статуту).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними та допустимими доказами - комерційним актом №482004/458 від 31.08.2021, який є підставою для покладання на вантажовідправника відповідальності, передбаченої статтею 122 Статуту залізниць України.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної №50315951 у вагоні №62111877 складає 1631,00грн.
Позивачем в тексті позовної заяви з урахуванням заяви про усунення недоліків розраховано штраф у п'ятикратному розмірі від провізної плати: 1631,00грн ?5 = 8155,00грн.
Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 8155,00грн. за накладною №50315951 є правомірними.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 8155,00грн в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241,248,252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про стягнення штрафу у розмірі 8155,00грн задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (адреса місцезнаходження: 85000, Донецька обл., м.Добропілля, вул.Київська, б.1, ідентифікаційний код 00176472) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 84400, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; ідентифікаційний код 40150216) штраф у розмірі 8155,00грн., судовий збір у розмірі 2481,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду підписане 26.08.2022.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова