Справа № 712/10219/20
Провадження № 6/712/133/22
26 серпня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Пироженко В.Д.
при секретарі - Жук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання і зміну способу та порядку виконання рішення суду,
Заявник ТУ ДСА України в Черкаській області звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання і зміну способу та порядку виконання рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.03.2021 ТУ ДСА України у Черкаській області отримано виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси, виданий 11.03.2021 по справі № 712/10219/20 про стягнення з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 2102 грн. у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди.
ТУ ДСА України в Черкаській області 19.03.2020 було направлено вказаний виконавчий лист на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, однак, 07.04.2021 виконавчий документ повернено без виконання, у зв'язку з тим, що у боржника Виконавчого комітету Черкаської міської ради немає відкритих рахунків в органах Казначейства.
12.04.2021 ТУ ДСА України в Черкаській області повернуло без виконання виконавчий лист, так як Виконавчий комітет Черкаської міської ради є неналежним боржником.
21.04.2021 Соснівський районний суду м. Черкаси повторно направив до Територіального управління виконавчий лист для виконання, але строк його був пропущений. Ухвалою суду від 14.06.2021 було поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, та виконавчий лист було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
01.02.2022 вказаним відділом винесено постанову про відкриття провадження по справі, однак, в подальшому виконавчий лист було повернуто у зв'язку з тим, що виконавчий документ необхідно подати органові Казначейства, тому стягувачу або виконавцю необхідно звернутися до суду із заявою щодо зміни способу і порядку рішення суду з метою повного виконання вищезазначеного виконавчого документа.
Крім того, ТУ ДСА України в Черкаській області звернулось до Виконавчого комітету Черкаської міської ради з листом про надання інформації щодо розпорядника коштів ВК ЧМР та наявності відкритих рахунків та отримало відповідь, що рішенням Черкаської міської ради про затвердження бюджету Черкаської міської ради на 2022 рік, серед розпорядників коштів місцевого бюджету Виконавчий комітет Черкаської міської ради був визначений як розпорядник місцевого бюджету Черкаської територіальної громади та не має відкритих рахунків у органах Казначейства, тому стягувану або виконавцю потрібно звернутися до суду із заявою щодо зміни та порядку виконання рішення суду з метою повного виконання виконавчого документу.
Таким чином, ТУ ДСА України в Черкаській області як стягувачем в межах наданих Законом повноважень, здійснило всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання виконавчого листа, а боржником Виконавчим комітетом Черкаської міської ради не вживається заходів щодо виконання виконавчого листа.
Просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/10219/20 та стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 2102 грн. з виконавчого комітету Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради. Також просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа № 712/10219/20 про стягнення з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Представник боржника в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2020 стягнуто з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2021 ТУ ДСАУ у Черкаській області отримано виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси, виданий 11.03.2022 по справі № 712/10219/20. Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання до 13.04.2021 року.
На виконання зазначеного рішення Соснівським районним судом м. Черкаси 11.03.2021 року видано виконавчий лист № 712/10219/20. Вказане рішення набрало законної сили, проте не виконано.
В подальшому ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2021 року поновлено пропущений строк пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно позиції ВСУ від 26.09.2012 року №6-85 цс12, та від 04.11.2015 року №6-1486 цс15 поважними причинами пропуску строку є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції «пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на доказі, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вимога заявника в частині зміни способу та порядку виконання рішення суду до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За частиною 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).
Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв'язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Виконання даного обов'язку не пов'язане з наявністю інших причин.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради. Департамент фінансової політики Черкаської міської ради при розгляді судом справи № 712/10219/20 не залучався.
В даному випадку Департамент фінансової політики Черкаської міської ради не є правонаступником виконавчого комітету Черкаської міської ради, тому, зміна способу і порядку виконання судового рішення передбачає зміну відповідача, який не був залучений до участі в справі в якості відповідача, тому подання державного виконавця не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 260, 261, 433, 435 ЦПК України, суд
Заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання і зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити частково.
Поновити пропущений строк пред'явлення до виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/10219/20.
В іншій частині заяви заявнику відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлений 26.08.2022
Головуючий В.Д. Пироженко