25 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/25147/21 пров. № А/857/9947/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року про зупинення провадження у справі (головуючий суддя: Желік О.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 22.12.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції та зобов'язати відповідача здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2021 № 375 нарахувати та виплатити інспектору взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 30.09.2021 у повному обсязі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року зупинено провадження у справі 380/25147/21 до припинення перебування сторін у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнних стан.
Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що на суб'єкта владних повноважень, зокрема, на органи Національної поліції України, положення п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України не поширюються.
У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Зупиняючи провадження в цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, який є відповідачем по справі, входить до складу військових формувань, що переведені на воєнний стан для оборони України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі стосуються обставин, від яких залежить можливість її розгляду, і які передбачені статтею 236 КАС України.
Так, відповідно до пункту 5 частиною 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 2 вказаного указу, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що всі співробітники Департаменту патрульної поліції, на момент розгляду питання про зупинення провадження у справі, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво та самопредставництво цього органу в судах, здійснюють заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, що унеможливлює належне представництво органу в суді.
Крім цього, судом першої інстанції не наведено жодних мотивів на обґрунтування висновку про неможливість суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду у цій справі до закінчення воєнного стану в Україні.
Також, суд апеляційної інстанції не може залишити поза увагою не врахування судом першої інстанції важливості дотримання встановлених нормами КАС України розумних строків розгляду справи та можливості розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Так, реалізація завдання адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 КАС України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.
Частиною 3 статті 2 КАС України одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Судовий розгляд справи повинен відповідати вимозі розумного строку в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів. (п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10)).
У пункті 41 справи «Антоненко та інші проти України» від 22.11.2005 (заява № 14183/02) Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що судом першої інстанції в ухвалі від 28.12.2021 про відкриття спрощеного позовного провадження, встановлено можливість розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними матеріалами, що виключає необхідність явки представників відповідача до суду.
Разом з тим, суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, не надав оцінки можливості розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням закріпленого статтею 2 КАС України принципу розумності строків розгляду справи судом.
Крім цього, сторонами не подавались клопотання про зупинення провадження у справі, а судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної підстави, яка б, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, надавала б суду можливість дійти висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зупиняючи провадження в цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, який є відповідачем по справі, входить до складу військових формувань, що переведені на воєнний стан для оборони України. Однак, таке твердження суду першої інстанції є помилковим, оскільки відповідачем по цій справі є Департамент патрульної поліції.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку мотивам суду першої інстанції щодо зупинення провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі, з підстав передбачених пунктом 5 частини 1 статті 236 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при зупиненні провадження у справі допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 236, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року про зупинення провадження в адміністративній справі 380/25147/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. О. Большакова
В. В. Ніколін