25 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/6962/21 пров. № А/857/8821/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року (головуючий суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ) у справі № 300/6962/21 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування припису та постанови, -
05.11.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування припису від 23.09.2021 № 7 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2021 серії ІФ №01-06/91.
Позов обґрунтовує тим, що 17.09.2021 завідувачем сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпроспоживслужби в області проведено перевірку КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. В ході проведення державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою встановлено, що позивачем не розроблялося та не подавалося на розгляд міської ради інвестиційної програми, яка б передбачала планування прибутку на погашення кредитних запозичень у 2021 році в розмірі 15626,770 тис. грн. Таким чином, позивачем необґрунтовано включино до розрахунку тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 01.03.2021 №74 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради" плановий прибуток у розмірі 15626,770 тис. грн, оскільки спрямування цих коштів не підтверджено заходами інвестиційної програми, яка повинна розроблятись не пізніше ніж за три місяці до дати подання до міської ради розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, та необхідно пройти процедуру оприлюднення відповідно до вимог Порядку формування тарифів затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 №869. Рішенням Калуської міської ради №430 від 28.04.2021 погоджено інвестиційну програму КП "Водотеплосервіс" на 2021 2021 роки у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Пунктом 4 рішення №74 передбачено введення в дію даного рішення після завершення процедури переходу на нові договірні відносини із споживачами КП "Водотеплосервіс". Плановим заходом (перевіркою) Держпродспоживслужби встановлено, що в період з 01.06.2021 та по 01.09.2021 позивач здійснював нарахування плати споживачам (населенню) за послугу з постачання холодної води та водовідведення за тарифами, встановлених рішенням №74 і відповідно до наданої посадовій особі Держпродсоживслужби позивачем інформації із споживачами (населенням) укладені та діють на момент здійснення перевірки договори відповідно до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2002 №630. 23.09.2021 на підставі висновків акту перевірки, посадовою особою Держпродсоживслужби складено припис №7 від 23.09.2021. 05.10.2021 першим заступником начальника ГУ Держспоживслужби в області складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ №01-06/91 на заступника директора з комерційних питань КП "Водотеплосервіс".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 23.09.2021 № 7. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Сендецького Миколи Петровича від 05.10.2021 ІФ № 01-06/91 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за статтею 165-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 гривень і закрито справу про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначило, що в пакеті документів, на підставі яких був затверджений тариф рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 01,03.2021 р. № 74, були відсутні документи, які передбачені ч. 3 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Крім того, вказує, що якщо постачальником не було здійснено всіх доступних і належних дій задля повідомлення споживачів про місце опублікування тексту договору (суду першої інстанції не було надано жодних доказів) то не можливо виходити з того, що споживачі отримали оферту, а тому не могли здійснити конклюдентні дії, що свідчили би про акцепт. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
У відповідності до п. 8305 річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2021 рік, який затверджений наказом Держпродспоживслужби від 26.11.2020 №778 суб'єкту господарювання КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради повідомлено рекомендованим листом від 29.07.2021 №10 про проведення планової перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
На підставі наказу №836 від 31.08.2021 та направлення №1143 від 31.03.2021 завідувача сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпроспоживслужби в області направлено для проведення планового заходу із здійснення державного нагляду суб'єкта господарювання КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради.
За результатами проведення планової перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін складений акт №11 від 17.09.2021.
Перевіркою встановлено порушення вимог чинного законодавства при формуванні та застосування тарифів на комунальні послуги, а саме: Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 №869.
Внаслідок виявлених порушень ГУ Держпродспоживслужби винесено припис № 7 від 23.09.2021, яким КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради зобов'язано: 1) в термін до 01.11.2021 здійснити перерахунок споживачам (крім населення) зайво нарахованої плати за послуги з постачання холодної води та водовідведення на суму 903221,28 грн, згідно з актом перевірки, тим самим усунути допущені порушення при формуванні встановленні та застосуванні державних регульованих цін; 2) в термін до 01.11.2021 здійснити перерахунок споживачам послуг категорія населення зайво нарахованої плати за послуги з постачання холодної води та водовідведення на суму 6518311,98 грн згідно з актом перевірки, тим самим усунути допущені порушення при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін; 3) забезпечити введення в дію рішення виконкому Калуської міської ради від 01.03.2021 №74 після завершення процедури переходу на нові договірні відносини із споживачами послуг комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради; 4) в термін, визначений законодавством, сформувати економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 №869, Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердження наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 №630.
Першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області 05.10.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ІФ №01-06/91, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 165-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 2550 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів у повному об'ємі ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
За приписами пункту 5 частини 1 статті 1 цього Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням.
Згідно з статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державне регулювання цін/тарифів базується на такому основному принципі, як відповідність рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно із частиною 1 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з частиною 2 якої, виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
За приписами частини 3 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до частини 10 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг визначені статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; 2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; 3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням.
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначено Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011.
За приписами пунктів 9-10 цього Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов'язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді. Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.
Згідно пунктів 16, 17 Порядку до тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об'єктів і пооб'єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
Щодо доводів апелянта в частині порушення КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 №869, колегія суддів зазначає наступне.
КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради 28.01.2021 подано до органу місцевого самоврядування заяву про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та їх розрахунки.
Інформація про наміри здійснити зміну чинних тарифів на послуги розміщена 29.01.2021 на веб-сайті КП "Водотеплосервіс" та 02.02.2021 на веб-сайті Калуської міської ради.
13.02.2021 підприємство листом №114 повідомило орган місцевого самоврядування про те, що процедуру доведення до відома споживачів інформації про намір здійснити зміну чинних тарифів вважати такою, що відбулася.
Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 01.03.2021 №74 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення комунальному підприємству "Водотеплосервіс" Калуської міської ради" встановлено тарифи на послуги: з централізованого водопостачання 19,46 грн/куб. м з ПДВ, з централізованого водовідведення 17,74 грн/куб. м з ПДВ.
Даним рішенням встановлено структуру тарифів на послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.
Додатком 2 вищезазначеного рішення встановлено структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
У поданій структурі повна собівартість послуг на водопостачання з розрахунку на 1 м. куб. становить 10,6044 грн на водопостачання та 144887 грн на водовідведення, розрахунковий прибуток 5,613 на водопостачання та 0,2892 грн на водовідведення, в т. ч. на погашення основної суми кредиту 5,4010 грн на водопостачання та обігові кошти підприємства на водопостачання 0,2120 грн та на водовідведення 0,2892 грн.
Тариф розрахований та поданий для встановлення становить 16,212 грн (без ПДВ) за 1 куб. м. на послуги водопостачання та 14,78 грн (без ПДВ) на послуги водовідведення.
Абзацом 4 пункту 3 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 визначено, що інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання.
Висновок акту перевірки про протиправність формування планового прибутку на 2021 рік ґрунтується лише на відсутності інвестиційної програми КП "Водотеплосервіс".
Водночас, затверджений у встановленому законом порядку план використання коштів планового прибутку позивача на 2021 рік містить необхідні складові інвестиційної програми: плановий обсяг використання коштів із зазначенням об'єктів і пооб'єктних обсягів, джерела фінансування, плановий період, обґрунтування та підтверджуючи документи. Так, на 2021 рік підприємством заплановано придбати насоси, обладнання для перевірки лічильників та енергозберігаючу систему управління насосною станцією. Зазначене обладнання дозволить підприємству терміново реагувати на аварії насосів та безперебійно надавати послуги споживачам.
За таких обставин, відсутність у КП "Водотеплосервіс" інвестиційної програми за наявності плану використання коштів планового прибутку на 2021 рік, що за ознаками відповідає інвестиційній програмі, не може бути підставою для виключення планового прибутку із розрахунку тарифів на водопостачання та водовідведення на 2021 рік.
Апеляційний суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 12 закону України Про житлово-комунальні послуги" №2189 (Закон №2189), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, при цьому в акті зазначено, що враховуючи особливості перехідного періоду, а саме періоду від моменту введення в дію Закону №2189 (01.05.2021) до моменту укладання нових договорів про надання комунальних послуг, пунктом 3 розділу VI Закону №2189 передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до ведення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними Законом №2189.
Відповідно до Закону №2189 відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються договорами, які укладаються відповідно до типових договорів та мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону, і якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 2 статті 13 Закону №2189 передбачено, що виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивач діяв виключно в межах Закону, надавши власникам житлових та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків проекти типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка затверджена постановою КМУ "Про затвердження Правил надання типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення" та текст якого 01.05.2021 опублікований на офіційному сайті КП "Водотеплосервіс" та фактично є публічним договором приєднанням.
Форма "типового договору" затверджена постановою КМУ №690 від 05.07.2019 є чинною, відповідно до яких і надавалася послуга споживачам КП "Водотеплосервіс".
Статтею 12 Закону №2189 передбачено, що договори про надання комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ. Такі типові договори затверджені Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 13 передбачено, що виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві.
Таким чином "публічний договір приєднання" означає, що виконавець комунальної послуги є "зв'язаний" умовами типового договору, затвердженого КМУ та зобов'язаний його укладати з усіма споживачами, які не визначилися з моделлю договірних відносин або обрали модель індивідуального договору.
Апеляційний суд зауважує, що прикінцеві положення Закону №2189 згадують (не дають прямої вказівки) про затвердження КМУ "типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг".
Процедура укладення договору за ч. 5 ст. 13 закону №2189 передбачає, що виконавець публікує текст договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті та розміщує повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Після цього співвласники багатоквартирного будинку, якщо бажають укласти договір за іншою моделлю договірних відносин, мають 30 днів, щоб обрати таку іншу модель та укласти договір з виконавцем. Якщо цього не відбудеться, то через 30 днів від дати публікації тексту договору він вважатиметься укладеним. Тобто, Законом закладено принцип презумпції згоди за відсутності заперечень.
Системне тлумачення зазначених норм свідчить про те, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладення договору або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Вищезазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №646/834/17.
Щодо доводів апелянта в частині необґрунтованого включення до розрахунку тарифів, встановлених рішенням №74, планового прибутку в розмірі 15626,770 тис. грн, оскільки спрямування цих коштів не підтверджено заходами інвестиційної програми, яка повинна була розроблятись не пізніше ніж за три місяці до дати подання до Калуської міської ради розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, апеляційний суд зазначає наступне.
У рамках впровадження проекту "Розвиток міської інфраструктури" (Угода про позику між Україною та Міжнанордним банком реконструкції та розвитку від 26.05.2008 №4869-UA) між Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та КП "Водотеплосервіс" укладено договір про субкредитування від 16.10.2009 №28010-02/110 від 16.10.2009 (надалі договір про субкредитування), в якому відображені умови обслуговування та погашення позики, визначені Угодою про позику
Головною метою проекту "Розвиток міської інфраструктури" є виконання КП "Водотеплосервіс" низки заходів в секторі водопостачання, спрямованих на вирішення проблем енергозбереження, зменшення витрат (витоків) води та покращення екологічної ситуації, шляхом заміни енергоємного технологічного обладнання на нове.
Питна вода в систему водопостачання міста Калуш надходить від двох водозаборів. Перший міський водозабір ВНС "Парк" функціонує з 1903 року, другий водозабір ВНЗ "Добровляни" у 60-70 роках XX сторіччя і забезпечує приблизно 85-90% добового обсягу подачі питної води. Для забезпечення необхідного тиску в будинках висотної забудови в системі водопостачання функціонує 26 підкачувальних насосних станцій, які обслуговують понад 80 житлових багатоповерхових будинків.
У процесі виконання проекту замінено застаріле обладнання, здійснено заміну найбільш аварійних ділянок водопровідної мережі з наступним виведенням з експлуатації неефективних ланок системи водопостачання, закуплено сучасне діагностичне та лабораторне обладнання, оновлено спецтехніку.
Загальна сума виділених коштів за субкредитним договором становила 9,6 млн. дол. США, з яких фактично КП "Водотеплосервіс" освоїло 8,5 млн. дол. США, а решта коштів повернута на рахунок Світового банку.
За рахунок коштів, 100% яких фінансувалися безпосередньо із договору про субкредитування, загалом реалізовано 12 контрактів, завдяки чому вдалося вдвічі скоротити витрати електроенергії, шляхом заміни того ж енергоємного обладнання на нове. Оновлений автомобільний парк та сучасна техніка, яка мобілізує роботу аварійних бригад, дали змогу значно зменшити витрати паливно-мастильних матеріалів та вивести їх експлуатації застарілі транспортні засоби, які повністю вичерпали свій ресурс і потребували нераціонально великих матеріальних затрат на їх відновлення.
У вересні 2013 завершено реконструкцію підкачувальних насосних станцій III-го підйому (21 шт) та водопровідної насосної станції (ВНС) II-го підйому та введено в експлуатацію 21 ПНС III-го підйому та ВНС II-го підйому.
На ПНС III проведено будівельно-ремонтні роботи будівель ПНС, змонтовано комплексні насосні станції з електросиловим обладнанням, трубопроводами обв'язки, засувками, клапанами та встановлено прилади обліку води.
На ВНС II проведено капітальний ремонт приміщення станції, змонтовано 4 насосних агрегати, прокладено новий напірний трубопровід діаметром 180 мм та довжиною 1367,4 м в район "Височанка" під ПНС №27, що позволило вивести з експлуатації ВНС "Хотінь". Крім цього, замінено 370 м найбільш аварійних трубопроводів біля ПНС №27.
У листопаді 2014 завершилася реконструкція станції свердловино-вакуумного водозабору "Добровляни" (Блоки 1, 2, 3).
Якщо зазначений проект не було впроваджено, то очікувалося б збільшення виробничих витрат підприємства на експлуатацію системи водопостачання за рахунок погіршення гідравліки розподільчої мережі, збільшення втрат води, обсягів подачі води в систему та кількості спожитої електроенергії. Також був ризик неприпустимого погіршення питної води, через неможливість відключення водозабору "Хотінь" і погіршення екологічної ситуації, за рахунок збільшення кількості стоків у водойму.
Однак, вищевказані заходи не дозволили вирішити фінансову ситуацію на КП "Водотеплосервіс", пов'язану із значною збитковістю тарифу, що впродовж довгих років не переглядався, однак з моменту девальвації валюти, необхідність повернення коштів за договором субкредитування погіршувало тяжку фінансову ситуацію.
Отже, заборгованість за кредитом МБРР, станом на 01.01.2021 становить 6598,976 тис. дол. США (в т. ч. прострочена 2451,8 тис. дол. США) та прострочені відсотки 600,0 тис. дол. США та непогашена пеня 29447,0 тис. грн.
Водночас, тариф, що затверджено рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 01.03.2021 №74, в складову якого закладено розрахунковий прибуток, зокрема і на погашення основної суми кредиту, без обтяження іншими факторами, дозволяє ефективно виплачувати суму заборгованості, що утворилась, що утворилась станом на даний час. Заборгованість за кредитним договором погоджено уповноваженими органами та кошти з освоєння якого реалізовані для цілей основної господарської діяльності.
Зазначені кошти це фактично виділена складова тарифу, що передбачена в його структурі на погашення кредиту Світового банку близько 6,4 грн або 40% тарифу за кубометр водопостачання без ПДВ і включає в себе 1 гривню фінансових витрат на обслуговування кредиту Міжнародного банку реконструкції і розвитку, тобто погашення відсотків, а також 5,4 грн на погашення основної суми кредиту.
З метою аргументації відсутності в своїх діях порушення вимог Порядку формування тарифів та наказу 191 при розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, КП "Водотеплосервіс" направлено листа до Міністерства розвитку громад та території України від 10.08.2021.
Колегія суддів також зазначає, що Угоду про позику на реалізацію "Проекту розвитку міської інфраструктури" між Україною та МБРР ратифіковано Законом України від 24.09.2008. 16.10.2009 підписано договір про субкредитування №28010.02/110 між Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради.
Відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України "Про затвердження Порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів для надання кредитів, передбачених для комунальних підприємств, що повинні бути відібрані для участі у проекті "Розвитку міської інфраструктури"" від 07.07.2008 №206 КП "Водотеплосервіс" підготовлений бізнес-план для залучення кредитних коштів позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку для фінансування проекту реконструкції системи централізованого водопостачання міста Калуш.
Рішенням Калуської міської ради "Про підтримку участі КП "Водотеплосервіс" у реалізації відкритого компонента спільного з міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Розвиток міської інфраструктури"" №877 від 23.04.2009 підтримано участь КП "Водотеплосервіс" у реалізації проекту та надано Калуською міською радою Міністерству фінансів України Гарантію №1 від 21.09.2009.
Апеляційний суд вказує, що Порядком забезпечення виконання комунальними підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги, боргових зобов'язань в рамках реалізації "відкритого компонента" спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Розвиток міської інфраструктури" затвердженим постановою КМУ №1088 від 17.12.2008 передбачено, що Мінжитлокомунгосп здійснює відбір комунальних підприємств шляхом проведення конкурсу відповідно до затвердженого ним порядку з обов'язковим урахуванням рішення міської ради про місцевий бюджет, у якому визначені умови надання гарантії щодо забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання комунальним підприємством, відібраним для участі у реалізації "відкритого компонента", зобов'язань за кредитом, який буде йому наданий згідно з договором про субкредитування, та позитивного висновку Мінфіну стосовно відповідності рішення ради про надання такої гарантії вимогам бюджетного законодавства.
Таким чином, з огляду на вказані положення Порядку, та факт зазначення в протоколі засідання Калуської міської ради від 23.04.2009 в доповідній частині КП "Водотеплосервіс" про те, що у підприємства є можливість отримати кредит з посиланням на вищевказаний Порядок затверджений постановою КМУ №1088, можна зазначити, що Калуською міською радою погоджено використання коштів планового прибутку на виконання договору субкредитування згідно графіку погашення.
За таких обставин, навіть у випадку відсутності у КП "Водотеплосервіс" інвестиційної програми за наявності фактичного плану використання коштів планового прибутку на 2021 рік на виконання погодженого у встановленому порядку договору субкредитування, що за ознаками відповідає інвестиційній програмі, не може бути підставою для виключення планового прибутку із розрахунку тарифів на водопостачання та водовідведення на 2021 рік.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №440/3183/19.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування припису №7 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 23.09.2021.
Щодо доводів апелянта в частині правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2021 серії ІФ №01-06/91, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З 01.05.2019 введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", практична реалізація норм і положень якого, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюватиметься з переходом на нові договірні відносин між виконавцями комунальних послуг і споживачами.
При цьому. Прикінцевими та Перехідними положеннями цього Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом№ 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) чітко визначено умови перехідного періоду. Передбачено, що до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (тобто, до дати набрання чинності новими договорами про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (пункт 3 розділу VI Закону). Передбачено, що у разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Встановлено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
21.08.2019 року Кабінетом Міністрів України, відповідно до підпунктів 1 і 2 ч.1 ст. 4 Закону №2189, прийнято постанову №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", яка набрала чинності 04.09.2019.
Отже, відповідно до діючого законодавства старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24.06.2004. №1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, продовжують діяти до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладені за правилами, визначеними Законом №2189, та відповідно до типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 окремо для різних моделей організації договірних відносин.
Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг, тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону №2189, нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до умов договорів, укладених до 01.05.2019.
Відповідні роз'яснення щодо введення в дію з 01.05.2019 Закону №2189 також були надані в листі Мінрегіону від 02.05.2019 №7/10.1/7260-19 року, в якому зазначено, що практична реалізація нововведень, передбачених Законом, можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг). Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому пунктом 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто, не пізніш як 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не оберуть одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону, та/або не дійдуть згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником після 01.05.2020 року буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги з урахуванням особливостей, визначених частиною сьомою статті 14 Закону. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг, зокрема і в багатоквартирних будинках, визначаються статтями 13 -15 Закону.
Відповідно до частини 4 ст. 13 Закону №2189 з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Тобто, відповідно до Закону №2189 відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються договорами, які укладаються відповідно до типових договорів та мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону, і якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення".
За змістом ст. 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI (Закон №5007-VI), органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно зі ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення".
Частиною 1 ст. 17 Закону №5007-VI передбачено, що основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Відповідно до п. п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право, зокрема, проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), поклавши на Службу, що утворюється, функції, зокрема, із здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо формування, становлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 1 Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (Положення про Держпродспоживслужбу), визначено, що Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами.
Пунктом 2 Положення №667 передбачено, що Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пп. 2 п. 3 Положення №667 одним з основних завдань Держпродспоживслужби є дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пп. 11 п. 4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 7 цього Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Положенням про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 року за №604/30472, затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 року №209 (Положення про ГУ), передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (пункт 11 ч.4 Положення про ГУ).
Згідно із пп. 22 п. 6 Положення про ГУ управління має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.
У відповідності до ч.1 ст.165-2 КУпАП, порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - у розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч.ч.1,2 ст.254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КупАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Згідно змісту оскаржуваної постанови заступник директора з комерційних питань КП "Водотеплосервіс" Микитин О.Є. порушив вимоги п. 16 Порядку формування тарифів на комунальні послуги, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011, а саме до тарифу включив плановий прибуток без погодження в установленому законодавством порядку інвестиційної програми та здійснював протягом квітня-серпня 2021 року застосування тарифів для інших споживачів, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.165-2 КУпАП.
В основу винесеної постанови покладено висновки припису №7 від 23.09.2021, складеного за результатами проведеної планової перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (акт перевірки від 17.09.2021 №11), який визнано протиправним.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ч.1 ст.165-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.
Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідних нормативних актів, які регулюють суспільні відносини у сфері встановлення і застосування цін і тарифів, зокрема пункту 3 розділу VI Закону №2189, згідно якого до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.165-2 КУпАП, є порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок і доплат до них (формальний склад).
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено всіх об'єктивних обставин справи, не надано їм належної оцінки, а саме по собі посилання у протоколі та в постанові у справі про адміністративне правопорушення на порушення позивачем вимог пункту 16 Порядку формування тарифів на комунальні послуги, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011, без належного з'ясування обставин є недостатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 300/6962/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний