17 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4411/20 пров. № А/857/9755/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Носа С.П.,
секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Гавдик З.В.) про прийняття звіту, постановлену в м.Львові 17 червня 2022 року, повне судове рішення складено 17 червня 2022 року, у справі № 380/4411/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
12.02.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в якій просив: - зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати до Львівського окружного адміністративного суду у встановлений судом термін звіт про виконання судового рішення у повному обсязі; - виконати всі інші необхідні дії, для повного виконання судового рішення по справі №380/4411/20 від 31.08.2020.
10.06.2021 Львівським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу з питань встановлення судового контролю, якою зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України подати у встановлений судом строк до 06.07.2021, звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №380/4411/20.
Міністерством внутрішніх справ подано звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №380/4411/21.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року прийнято звіт Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2022 у справі №380/4411/20.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі №380/4411/20 МВС України підготовлено та листом від 01.03.2021 (вих. №8081/22-2021) надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року за №22/6-1141 від 26.02.2021, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у якій зазначено відомості про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким направити матеріали до суду першої інстанції на повторний розгляд щодо встановлення судового контролю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що не включення відповідачем до довідки індексації, яка є однією із додаткових видів грошового забезпечення поліцейських за листопад 2019 року, є неналежним виконанням судового рішення. Скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанції по даній справі неодноразово зазначалося, що індексація є однією із додаткових видів грошового забезпечення, яка повинна включатися у грошове забезпечення для перерахунку пенсії, та встановлювався судовий контроль саме по даному питанні. Скаржник вважає, що тільки після включення всіх надбавок у нову довідку, які будуть не достовірні та не задовільнять позивача, може виникнути факт нового спору у позивача із відповідачем про дані внесенні ним відомостей та про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, за листопада 2019 року.
Скаржник подав заяву про проведення судового засідання без його участі, відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 229 та 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/4411/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021, задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для перерахунку розміру пенсії з 01 грудня 2019 року. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У вказаній постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання з 01.12.2019 пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ станом на 19.11.2019. Водночас, до моменту отримання належної довідки від відповідача у третьої особи ГУ ПФУ у Львівській області не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.
У заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду ОСОБА_1 вказував, що відповідач не виконав рішення суду на вимогу державного виконавця, а у сформованій відповідачем довідці №22/6-987 від 05.01.2021 проігноровано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 в частині обов'язкового зазначення відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
У звіті, поданому на виконання вимог ухвали Львівським окружним адміністративним судом від 10.06.2021, Міністерство внутрішніх справ України зазначило, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 направило на адресу ГУ ПФУ у Львівській області довідку №22/6-1141 від 26.02.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а тому повністю виконало покладені вказаним рішенням зобов'язання.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України згідно з положеннями якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, установити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, вправі суд, який ухвалив судове рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, встановленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Цей обов'язок не залежить від того, подала особа, на користь якої прийнято рішення, заяву чи виконавчий лист. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені статтею 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені статтею 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Обґрунтовуючи відсутність правових підстав для прийняття звіту, ОСОБА_1 покликається на не включення відповідачем до довідки індексації, яка є однією із додаткових видів грошового забезпечення поліцейських за листопад 2019 року, що позивач вважає неналежним виконанням судового рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/4411/20 зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії.
В свою чергу, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у відповідній редакції, покликання на яку у вказаному судовому рішенні - відсутнє.
Питання нарахування та виплати індексації не було предметом позову у справі №380/4411/20, таке не досліджувалось ні судом першої, ні апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем вчинено усіх можливих і залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне і належне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/4411/20, підстави для застосування заходів, передбачених ч.2 ст.382 КАС України, відсутні.
При цьому, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021, якою зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України подати у встановлений судом строк до 08.10.2021, звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/4411/20, на яку покликається скаржник в апеляційній скарзі, постановлена у зв'язку з тим, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо вчинення дій на виконання рішення суду, після винесення судом ухвали з питань встановлення судового контрою від 06.06.2021, в частині де зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача на 19 листопада 2019 року саме відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії.
Копія довідки №22/6-1141 від 26.02.2021 долучена до звіту відповідача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/4411/20 від 01.06.2022.
Враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримано норми процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року про прийняття звіту у справі № 380/4411/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
С. П. Нос
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 24.08.2022 згідно з ч.3 ст.321 КАС України