23 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/23204/21 пров. № А/857/7951/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року, головуючий суддя - Лунь З.І., ухвалене о 10:56 год. у м. Львові, повний текст якого складено 13.04.2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В грудні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №605-о від 10.11.2021 року про припинення державної служби та звільнення його з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці; поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці з дати звільнення; стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що у нього відсутній обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску. Позивач зазначав, що відповідачем порушено порядок звільнення, а саме: повідомлення про наступне звільнення було відправлено на електронну пошту позивача непідписаним електронним цифровим підписом файлом; спірний наказ не містить мотивування невідповідності займаній посаді; попередження про наступне звільнення надіслане позивачу на електронну пошту, не відповідає вимогам до його змісту та форми. У зв'язку із зазначеним позивач вважав, що його слід поновити на роботі на посаді, з якої він був протиправно звільнений.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці №605-о від 10.11.2021 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці з 11.11.2021 року; стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на суму 72 816 грн. 64коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що успішне складення тестування було включено до переліку завдань на випробувальний термін, а тестування позивачем пройдено «неуспішно». В оскарженому наказі про звільнення міститься обґрунтування його прийняття, в ньому зазначено підстава його прийняття та виданий він відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства. При цьому, апелянт вказує, що неналежне виконання або невиконання хоча б одного із завдань на випробувальний термін, які покладені на позивача, дія укладеного контракту між сторонами може припинитись за ініціативою державного органу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.07.2021 року між Львівською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження державної служби №672 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці. Строк дії контракту з 15.07.2021 року по 14.07.2024 року.
Додатком до контракту №672 від 14.07.2021 року є графік виконання завдань, визначених п.5 Контракту.
Відповідно до наказу Львівської митниці «По особовому складу» від 14.07.2021 року №130-о ОСОБА_1 було встановлено випробування на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці строком шість місяців.
14.07.2021 року в.о. начальника Львівської митниці затверджено завдання на випробувальний термін державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
У пунктах 10-11 зазначених завдань вказано: «Успішне проходження тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності та успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №916 відповідно до пункту 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, затвердженого цією постановою.
Для первинного тестування встановлено термін виконання - протягом строку випробування, для повторного тестування - протягом строку випробування, але не раніше ніж протягом одного місяця від дати проходження тестування.
Відповідно до Відомості №1 Галицької митниці Держмитслужби про проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства від 06.05.2021 року державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 тестування пройдено «неуспішно» та написано заяву на повторне тестування.
Відповідно до Відомості №1 Львівської митниці про проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства від 22.09.2021 року державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 тестування пройдено «неуспішно».
За результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 начальником відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Ю. Пшеничним начальнику Львівської митниці І. Ніжнікову подано доповідну записку від 22.10.2021 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 неуспішно склавши повторне тестування на знання митного та антикорупційного законодавства, не виконав завдання, визначені пунктами 10 та 11 «Завдання на випробувальний термін» від 14.07.2021 року та порушив вимоги пунктів 17.5 та 22 Контракті про проходження державної служби, вимоги ст. 8 Закону України «Про державну службу» та положення пунктів 3.11, 8 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби. Відтак, начальник відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Ю. Пшеничний рекомендував підтвердити невиконання умов контракту державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 та доручив управлінню по роботі з персоналом Львівської митниці на підставі результатів проведених контрольних заходів підготувати проект наказу та звільнити ОСОБА_2 із займаної посади на підставі п. 2 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
На підставі доповідної записки заступника начальника Управління по роботі з персоналом від 26.10.2021 року №182/7.4-12/37 пропоновано начальнику Львівської митниці розглянути питання щодо припинення державної служби та звільнення із займаної посади ОСОБА_1
26.10.2021 року Львівською митницею складено попередження у формі листа №7-4-1-12/10/ НОМЕР_1 , яким повідомлено ОСОБА_1 , що у зв'язку із встановленням невідповідності займаної ним посади, йому буде припинено державну службу та звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та припинено дію Контракту про проходження державної служби від 14.07.2021 року №672 не раніше, ніж через сім днів від дати ознайомлення з цим листом.
26.10.2021 року о 16:47 год. складено протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця, відповідно до якого на електронну пошту ОСОБА_1 (з особової справи) скеровано лист від 26.10.2021 року №7-4-1-12/10/10184.
Наказом Львівської митниці №605-о від 10.11.2021 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » позивачу припинено державну службу та звільнено 10.11.2021 року з роботи з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та припинено дію Контракту про проходження державної служби від 14.07.2021 року №672 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 .
Підставою видання зазначеного наказу: доповідна записка від 22.10.2021 року за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 , складена начальником відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Ю. Пшеничним та подана начальнику Львівської митниці І. Ніжнікову; доповідна записка заступника начальника Управління по роботі з персоналом - начальника відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу ОСОБА_3 від 26.10.2021 року №182/7.4-12/37; Контракт про проходження державної служби від 14.07.2021 року №672; наказ Львівської митниці від 14.07.2021 року №130-о «По особовому складу», завдання на випробувальний термін, протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 26.10.2021 року; завдання на випробувальний термін державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , затверджені 14.07.2021 року в.о. начальника Львівської митниці.
Позивач вважав, що припинення державної служби та звільнення його із займаної посади відповідач вчинив протиправно, тому звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не урахував того, що впродовж випробувального строку позивач пройшов лише тестування №1. При цьому констатувати невідповідність займаній посаді позивача відповідач міг тільки при наявності непроходження повторного тестування під час випробувального строку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Статтею 35 Закону передбачено, що в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №916 (далі - Порядок), визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо тестування з питань кваліфікації та благонадійності посадових осіб територіальних органів Держмитслужби, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 895 “Деякі питання територіальних органів Державної митної служби” реорганізуються шляхом приєднання до Держмитслужби (далі - посадові особи), а також тестування на благонадійність посадових осіб митних органів, що включаються до складу комісій з проведення тестування з питань кваліфікації та благонадійності (далі - комісія).
Пунктом 2 Порядку визначено, що тестування посадових осіб з питань кваліфікації та благонадійності (далі - тестування) проводиться з метою підвищення ефективності діяльності митних органів, запровадження моніторингу та контролю кваліфікації та благонадійності та відповідного інформування суб'єкта призначення.
Відповідно до п. 13 Порядку тестування включає: 1) тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства (далі - тестування № 1); 2) тестування на загальні здібності (зокрема, абстрактне мислення, числове мислення, вербальне мислення) (далі - тестування № 2); 3) тестування на благонадійність (далі - тестування № 3), яке є психологічним тестом, призначеним оцінити особистісні фактори благонадійності та лояльності посадових осіб для виявлення посадових осіб із ризиками схильності до порушення встановлених правил та непродуктивної поведінки на робочому місці.
Згідно п. 14 Порядку за поданням робочої групи Держмитслужба приймає рішення, в якому визначає: 1) перелік питань для тестування № 1 та тестування № 2; 2) тривалість кожного виду тестування та перерв між ними; 3) кількість питань для кожного виду тестування, які обираються для кожної посадової особи автоматично із загального переліку питань для відповідного виду тестування; 4) мінімально допустиму кількість балів, які повинні бути набрані для успішного проходження тестування № 1 та тестування № 2; 5) кількість варіантів відповіді та спосіб оцінювання правильної відповіді для тестування № 1 та тестування № 2; 6) рекомендації щодо тлумачення протоколів про проходження тестування № 3; 7) порядок надання комісії результатів тестування посадових осіб.
За пунктами 15-20 Порядку перелік питань для тестування № 1 оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Мінфіну та Держмитслужби. Питання тестування № 2 та тестування № 3 є закритими та не підлягають оприлюдненню.
Тестування однієї посадової особи здійснюються в один день, а їх результати визначаються із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних технологій.
Посадова особа може завершити будь-який вид тестування достроково.
Тестування проходить із використанням комп'ютерної техніки у присутності членів комісії.
Держмитслужба забезпечує організацію фіксації процесу проходження тестування за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису, а також відеотрансляцію процесу проходження тестування в Держмитслужбу, про що попереджаються посадові особи та члени комісії.
Під час проходження тестування посадовим особам забороняється спілкуватися між собою, користуватися будь-якими джерелами інформації, засобами зв'язку, власними технічними пристроями, фотографувати тестові завдання (крім випадків, коли використання додаткових електронних приладів становить розумне пристосування). Посадові особи, які порушують зазначені вимоги, відсторонюються від подальшого проходження тестування.
Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування № 1 або тестування № 2, або після надання посадовою особою відповіді на останнє питання відповідного виду тестування таке тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат тестування, що є автоматичним інформуванням посадової особи про результат проходження тестування.
У разі набрання посадовою особою за результатами проходження тестування № 1 та тестування № 2 кількості балів, яка дорівнює або є більшою мінімально допустимої кількості балів для відповідного виду тестування, посадова особа допускається до тестування № 3.
Посадова особа, яка за результатами проходження тестування № 1 та/або тестування № 2 набрала меншу кількість балів, ніж мінімально допустима, або була відсторонена від подальшого проходження тестування відповідно до пункту 18 цього Порядку, не допускається до проходження тестування № 3, а комісія приймає рішення про неуспішне проходження тестування. За бажанням такої посадової особи допускається ще один раз пройти тестування № 1 та/або тестування № 2, але не раніше ніж протягом одного місяця від дати проходження відповідного виду тестування, про що під підпис такої посадової особи робиться відмітка у протоколі засідання комісії.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, умов Контракту проходження державної служби від 14.07.2021 року №672, як на додаткову умову позивач погоджувався на проходження у встановленому порядку періодичної перевірки рівня професійної підготовки (професійного розвитку), практичного застосування положень законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків, благонадійності упродовж терміну випробування.
При цьому, термін випробування починався з дня укладення Контракту, з 14.07.2021 року та становив шість місяців.
Як слідує з матеріалів справи, з моменту укладення контракту - 14.07.2021 року, ОСОБА_1 проходив тестування 22.09.2021 року.
Вказане тестування він пройшов «неуспішно».
Колегія суддів звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачено повторне проходження тестування № 1 та/або тестування № 2 у разі неуспішного проходження тестування.
При цьому, відомості №1 Галицької митниці Держмитслужби про проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства від 06.05.2021 року державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 тестування у спірних правовідносинах не можуть братись до уваги, оскільки випробування на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» Львівської митниці встановлено позивачу з 14.07.2021 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що ОСОБА_1 не проходив повторно тестування упродовж випробувального терміну, однак був звільнений з роботи з посади, яку він займав.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що дійсно, у пунктах 10-11 завдань зазначено: «Успішне проходження тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності та успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №916 відповідно до пункту 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, затвердженого цією постановою.
При цьому, виконання пункту 11 нівелює невиконання вимог пункту 10, оскільки Порядком чітко передбачено право повторного проходження атестування, тобто зазначені пункти є пов'язаними між собою, відмінністю яких є лише факт повторного проходження такого атестування.
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта про те, що позивачем не виявлялось бажання повторного проходження атестування, оскільки такі не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, в матеріалах справи відсутній протокол комісії, в якому робиться відмітка про дану обставину.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що невідповідність займаній посаді позивача відповідач міг тільки при наявності непроходження повторного тестування під час випробувального строку, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі №380/23204/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 25.08.2022 року.