Справа № 674/667/22
Головуючий у 1-й інстанції: Посунько Г.А.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
25 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора капітана поліції сектору поліцейської діяльності №1 (Нова Ушиця) відділення поліції №2 (м. Дунаївці) Кам'янець-Подільського районного управління ГУНП в Хмельницькій області Літвінчука Миколи Станіславовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора капітана поліції сектору поліцейської діяльності №1 (Нова Ушиця) відділення поліції №2 (м. Дунаївці) Кам'янець-Подільського районного управління ГУНП в Хмельницькій області Літвінчука Миколи Станіславовича у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 04.06.2022 серії ЕАО № 5448007 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27.06.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що інспектор СПД № 1 ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчук М.С. безпідставно зупинив його автомобіль, оскільки позивач не порушував ПДР. Позивач вважає, що він був позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Крім того, позивач стверджує, що частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку. Отже, правопорушенням вважається не будь-які порушення правил користування попереджувальними сигналами, а лише ті, які вчинені при початку руху чи зміні його напрямку. Ввімкнення аварійної світлової сигналізації відповідно до п.9.1 (ґ) ПДР вважається попереджувальним сигналом. В той же час, зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку. Під час зупинки автомобіля водій зобов'язаний ввімкнути аварійну світлову сигналізацію, як це передбачено Правилами дорожнього руху, але працівники поліції не мають права накладати адміністративне стягнення за неввімкнену аварійну світлову сигналізацію при зупинці транспортного засобу.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що 04.06.2022 о 14:02 на вулиці Подільській в с. Струга Новоушицької територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_1 , після зупинки працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9 (б) Правил дорожнього руху. За даним фактом інспектор СПД № 1 ВП №2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчук М.С. правомірно виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП - штрафу в розмірі 510 грн.
05.08.2022 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 04.06.2022 інспектор СПД № 1 ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчук М.С. виніс постанову серії ЕАО №5448007, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 510 грн.
За змістом вказаної постанови 04.06.2022 о 14:02 на вулиці Подільській в с. Струга Новоушицької територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_1 , після зупинки працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9 (б) Правил дорожнього руху.
Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача правомірна, а доводи позивача не свідчать про її протиправність.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1456 (Порядок №1456), уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:
- порушення водієм Правил дорожнього руху;
- якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
- якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
- якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
- необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
- необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
- необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
- порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
- проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Пункт 2 Порядку №1456 визначає, уповноважена особа - посадова особа, яка призначається наказом коменданта та якій надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів наявності підстав для зупинки позивача, передбачених ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" та п.10 Порядку №1456, а також наявності у інспектора СПД № 1 ВП №2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчука М.С. статусу уповноваженої особи в розумінні п.2 Порядку №1456.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що інспектор СПД № 1 ВП №2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчука М.С. незаконно зупинив позивача.
При цьому, порушення, яке допустив позивач прямо пов'язане із його зупинкою, безпідставність якої свідчить про протиправність постанови від 04.06.2022 серії ЕАО №5448007.
Апеляційний суд зазначає, що частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку.
Отже, правопорушенням вважається не будь-які порушення правил користування попереджувальними сигналами, а лише ті, які вчинені при початку руху чи зміні його напрямку.
Ввімкнення аварійної світлової сигналізації відповідно до п.9.1 (ґ) ПДР вважається попереджувальним сигналом. В той же час, зупинка на вимогу поліцейського на виконання вимоги п.9.9 (б) ПДР не стосується початку руху чи зміни його напрямку.
При цьому, згідно ст.125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що не виконання вимоги п.9.9 (б) ПДР призводить до притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП, а не за ч.2 ст.122 КУпАП, що свідчить про неправильну кваліфікацію відповідачем вчиненого позивачем діяння, навіть якщо припустити, що зупинка позивача була законною.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №640/16220/16-а зауважив, що ненадання водію можливості скористатися правовою допомогою адвоката є порушенням права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно наявного у матеріалах справи відеозапису позивач при складанні спірної постанови не заявляв клопотання про надання правової допомоги, консультувався по телефону щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Тому, апеляційний суд не погоджується із доводами позивача про те, що при притягненні до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваної постанови відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом не забезпечення права позивача на правову допомогу.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскаржувану постанову від 04.06.2022 серії ЕАО № 5448007.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, позивачу необхідно повернути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір, який підлягав сплаті за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у загальному розмірі 1240,5 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 червня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора капітана поліції сектору поліцейської діяльності №1 (Нова Ушиця) відділення поліції №2 (м. Дунаївці) Кам'янець-Подільського районного управління ГУНП в Хмельницькій області Літвінчука Миколи Станіславовича від 04.06.2022 серії ЕАО № 5448007.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 1240,5 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.