Справа № 580/7150/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.В.Руденко
25 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача №51 від 30.07.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з 31.12.2020 на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі за текстом - Закон №2262-XII).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ПФУ в Черкаській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що пункт «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу років, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні.
Щодо постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року зазначає, що вона не може бути застосована до положень статті 12 Закону №2262-XII.
Вважає, що Головне управління діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ПФУ в Черкаській області, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 26 липня 2022 року.
Від позивача до суду 19 липня 2022 року надійшов відзив, в якому позивач зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено жодних підстав для скасування законного і справедливого рішення суду першої інстанції, а висновки суду підтримані у постановах Верховного Суду від 25.05.2022 року №480/4643/20, від 13.04.2022 №640/26198/19, від 01.06.2022 року №620/5996/21.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
На підтвердження позиції щодо необхідності зарахування пільгового періоду військової служби до загальної календарної вислуги років на пільгових умовах судом першої інстанції зроблено посилання на правові висновки Верховного Суду, що сформовані у постановах від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а та від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та наказом державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» №231/ОС-20 від 22.12.2020 року звільнений 30.12.2020 року через хворобу відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції». Вислуга років у календарному обчисленні станом на 30.12.2020 становить: 23 роки 04 місяці 16 днів; у пільговому обчисленні: 30 років 07 місяців 27 днів.
Позивач 23.06.2021 року звернувся до державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» із заявою про призначення пенсії за вислугу років, яку державна установа разом із доданими документами направила до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Листом №8/1-14846/Гр від 14.07.2021 року Департамент з питань виконання кримінальних покарань направив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач у справі) документи для призначення позивачу пенсії.
Відповідач рішенням №51 від 30.07.2021 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років з тих підстав, що право на призначення пенсії виникає при наявності календарної вислуги років не менше 25 років, проте у позивача календарна вислуга років становить 23 роки 04 місяці 16 днів.
Вважаючи висновки відповідача щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону.
Так, згідно пункту "а" статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт "б" частини першої статті 13 Закону).
Так, згідно статті 17-1 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Статтею 17 Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям за контрактом. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 року дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону і положенням цього Закону не суперечить.
Крім того, право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 цього Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
Зазначена позиція суду відповідає також позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18. Так, у вказаній справі Верховний Суд відступив від правових позицій, викладених у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17, на які органом Пенсійного фонду зроблено посилання в апеляційній скарзі.
Так, у справі №480/4241/18 Верховним Судом сформовано наступні правові висновки:
- в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);
- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, є необґрунтованим висновок відповідача про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на те, що у межах спірних правовідносин вислуга років позивача у пільговому обчисленні складає 30 років, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 30.07.2021 року №51 та, як наслідок, на призначення пенсії за вислугою років.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та не є підставою для його скасування/зміни.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.О.Аліменко
Суддя В.П.Мельничук