Справа № 640/6393/22 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
25 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ПФУ у Київській області, в якому просив визнати протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки №97 від 13.05.2021 року та зобов'язання вчинити дії в цій частині.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року у позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не виконано умов ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19 квітня 2022 року, а відтак, позов підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт наполягає, що маючи зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», ухвалу про залишення позовної заяви без руху не отримував.
Натомість 17.06.2022 року отримав лише ухвалу про повернення позовної заяви Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 року з доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 25 серпня 2022 року.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на те, що позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у сумі 992 грн. 40 коп. та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції копія ухвали суду від 19.04.2022 року була направлена на електронну адресу позивача 20 квітня 2022 року, яка вказана у позовній заяві ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Дата доставки на електронну адресу позивача та звіт в матеріалах справи відсутні.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що станом на 30.05.2022 року позивачем недоліків позовної заяви не усунуто, тому позовна заява підлягає поверненню.
Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно частини шостої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
За правилами частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності до встановлених вимог, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній звіт про доставлення на електронну адресу позивача ухвали про залишення без руху від 19 квітня 2022 року, що свідчить про необізнаність позивача із текстом зазначеної ухвали та як наслідок, відсутність у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
Положеннями частини одинадцятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що підпункт 15 пункту 1 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Наведені норми свідчать, що суд зобов'язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення.
Посилання суду першої інстанції на те, що оскаржуване рішення було надіслано на електронну адресу позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не спричиняє правових наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 16.02.2022 у справі № 522/12743/19, від 28 квітня 2022 року у справі № 160/9400/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа.
Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.
У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні скаржником надісланої кореспонденції, оскільки матеріали справи не містять відповідного підтвердження про отримання адресатом надісланих документів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи також містяться засоби телефонного зв'язку, водночас про зміст та наявність ухвали суду позивача такими засобами також повідомлено не було.
Колегія суддів констатує, що не дивлячись на спроби суду першої інстанції здійснити повідомлення позивача про прийняття ухвали про залишення її позову без руху, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів отримання позивачем копії вказаної ухвали суду, з дати чого можна було б відраховувати строк на усунення недоліків.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної ухвали у суду першої інстанції буди відсутні правові підстави для повернення позовної заяви, оскільки згідно вимог статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України в матеріалах справи відсутні належні докази отримання позивачем судового рішення.
З огляду на викладене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва 30 травня 2022 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року про повернення позовної заяви - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко