Справа № 640/32119/20
25 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення суми недоотриманої пенсії та моральної шкоди, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України (далі - Відповідач, ПФ України), в якому просив:
- визнати протиправними дії ПФ України, що полягають у незаконному переведенні ОСОБА_1 з пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із втратою годувальника;
- визнати протиправними дії ПФ України, що полягають у відмові виплачувати пенсію у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» та переказувати пенсійні кошти на територію Чеської Республіки;
- зобов'язати ПФ України здійснювати виплати пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до норм Закону України «Про державну службу» та переказувати пенсійні кошти на територію Чеської Республіки;
- зобов'язати ПФ України здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі;
- стягнути з ПФ України суму недоотриманої пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі;
- стягнути з ПФ України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ПФ України, що полягають у незаконному переведенні ОСОБА_1 з пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із втратою годувальника;
- визнано протиправними дії Пенсійного фонду України, що полягають у відмові виплачувати пенсію, у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про державну службу» та переказувати пенсійні кошти на територію Чеської Республіки;
- зобов'язано Пенсійний фонд України здійснювати виплати пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» та переказувати пенсійні кошти на територію Чеської Республіки;
- зобов'язано Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі;
- стягнуто з Пенсійного фонду України суму недоотриманої пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі;
- стягнуто з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 вирішено апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Пенсійного фонду України суми недоотриманої пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі.
Прийняти в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.
Змінити пункт 5 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року, виклавши його в наступній редакції: «Зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1 , у зв'язку з втратою годувальника відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в період з 1 лютого 2018 року до дати набрання рішенням законної сили по даній справі, з урахуванням раніше виплачених сум.».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року - залишити без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у постанові суду апеляційної інстанції було зазначено, що ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим останні присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ПФ України не підлягають. За твердженням Позивача, ці документи направлялися на адресу суду 15.07.2022 разом із додатком до відзиву на апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку, однак оскільки вони отримані судом не були, то такі документи додаються до заявленого клопотання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2022 заява про ухвалення додаткового рішення призначена до розгляду у порядку письмового провадження.
У запереченні на заявлене клопотання ПФ України просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що, по-перше, питання щодо витрат на професійну правничу допомогу було предметом розгляду суду першої інстанції, який у присудженні їх за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача відмовив з підстав відсутності доказів їх понесення і рішення суду у цій частині Позивачем не оскаржувалося, а відтак вони не підлягають розподілу судом апеляційної інстанції, по-друге, ряд послуг, наведених в актах прийняття-передачі послуг, фактично надані набагато пізніше від підписання таких актів, що унеможливлює врахування їх відомостей як достовірних, по-третє, розмір витрат є неспівмірним із складністю справи та є необґрунтованим, оскільки чотири сторінки відзиву на апеляційну скаргу займає цитування резолютивної частини рішення суду першої інстанції, обґрунтування поновлення пропущеного строку на його подання, а також хронологія подій отримання процесуальних документів, зміст відзиву в частині обґрунтування моральної шкоди є ідентичним позовній заяві.
Розглянувши матеріали заявленого клопотання, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписи п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України відносять до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Водночас ч. 7 ст. 139 КАС України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. У такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Виходячи з викладеного тлумачення статей 134 та 139 КАС України, Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № №380/3999/21 прийшов до висновку, що умовою прийняття рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу є подання позивачем до закінчення судових дебатів заяви про ці витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2022 на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому останній просив, зокрема, стягнути з ПФ України судові витрати, понесені Позивачем у справі №640/32119/20. У свою чергу, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у цій справі було встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи містять ордер серії КС №729682 від 11.12.2020, виписаний адвокатом Сологубом А.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.12.2020 №19 (т. 1 а.с. 30), і до відзиву на апеляційну скаргу додано розрахунок судових витрат від 15.07.2022, що містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Будь-яких інших документів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем не надано.
При цьому колегією суддів звертається увага, що заяви про те, що докази розміру понесених судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів до закінчення розгляду справи, Позивачем подано не було, у зв'язку з чим питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було вирішено судом апеляційної інстанції у постанові від 27.07.2022.
Крім того, судова колегія зауважує, що розгляд справи у суді апеляційної інстанцій відбувся у порядку письмового провадження за правилами п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, а тому судові дебати не проводились.
Враховуючи викладене, оскільки у суді апеляційної інстанції справа розглядалася без проведення судових дебатів, то Позивач мав подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 23.12.2021 у справі №640/10796/19 та від 26.05.2022 у справі № №389/3078/16-а(2-а/389/95/16), а також з позицією Верховного Суду, висловленою у вже згаданій постанові від 16.06.2022 у справі № №380/3999/21.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять підтверджень того, що Позивач або його представник подали докази, що підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом судового рішення у справі №640/32119/20, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів, то підстави для прийняття у цій справі додаткового рішення відсутні, позаяк питання про розподіл судових витрат вже було вирішено у постанові суду від 27.07.2022.
Керуючись ст. ст. 139, 248, 252, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк
Повний текст ухвали складено та підписано 25 серпня 2022 року.