25 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3896/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року (суддя Маковська О.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 03.06.2022 року) у адміністративній справі №160/3896/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила визнати протиправним рішення відповідача 1 №046150007726 від 04.02.2022 року; зобов'язати відповідача 2 призначити їй пільгову пенсію відповідно до п. а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.01.2022 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №046150007726 від 04.02.2022 року щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 28.01.2022 року.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення є необґрунтованим, безпідставним і таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначав, що процесу призначення, нарахування та виплати пенсії передує процес обрахування пенсійним органом страхового та пільгового стажу особи, що належить до виключних повноважень пенсійного органу, тобто суд втрутився у дискреційні повноваження пенсійного органу. Апелянт зазначав, що до категорії осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» після 23.01.2020 року належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до 01.04.2015 року та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії. Апелянт зазначав, що станом на 01.04.2015 року (до набрання чинності Закону №213-VІІІ від 02.03.2015 року) пільговий стаж ОСОБА_1 становив 06 років, 01 місяць, 14 днів, а саме з 06.06.2002 року по 13.10.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, з 01.03.2007 року по 18.07.2007 року, з 11.11.2013 року по 28.02.2014 року та з 02.03.2014 року по 01.04.2015 року від потрібного 07 років 06 місяців. Апелянт зазначав, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії було 47 років, а тому пенсія не могла бути призначена зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 28.01.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. За принципом екстериторіальності матеріали передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, рішенням від 04.02.2022 року №046150007726 якого відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 виповнилось 47 років. У рішенні пенсійний орган зазначив, що страховий стаж складає 34 роки 03 місяці 01день, пільгових стаж за Списком №1 складає 12 років 06 місяців 23 дні. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зазначив, що ч.2 ст.114 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», згідно якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Натомість, згідно з п. а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Суд зазначив, що норми даних законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному, а тому у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Суд прийшов до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про пенсійне забезпечення». Суд, посилаючись на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, вважав, що здійснювати призначення пенсії має Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оскільки воно розглядало заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 та приймало рішення про відмову їй у призначенні пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.01.2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що за принципом екстериторіальності матеріали передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, який 04.02.2022 року прийняв рішення №046150007726, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, оскільки на день звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 виповнилось 47 років. Як вбачається з рішення пенсійного органу, останній не заперечував, що страховий стаж складає 34 роки, 03 місяці, 01 день, в тому числі пільговий стаж складає за Списком №1 - 12 років 06 місяців, 23 дні.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також зазначало, що до категорії осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» після 23.01.2020 року належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до 01.04.2015 року та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії., оскільки, станом на 01.04.2015 року (до набрання чинності Закону №213-VІІІ від 02.03.2015 року) пільговий стаж ОСОБА_1 становив 06 років, 01 місяць, 14 днів, а саме з 06.06.2002 року по 13.10.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, з 01.03.2007 року по 18.07.2007 року, з 11.11.2013 року по 28.02.2014 року та з 02.03.2014 року по 01.04.2015 року від потрібного 07 років 06 місяців, то вона не мала право з цих підстав на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Законом України від 03.10.2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було доповнено розділом XIV-1, п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовахпризначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Вище вказаним Законом України, який набрав чинності з 01.04.2015 року, внесені зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі N1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б» - «г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII. Застосуванню підлягає ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, а саме працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умова згідно Списку №1 була правова колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зв'язку з чим пенсійним органом мала бути застосована та норма закону, яка найбільш сприятлива для особи, а саме ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка встановлювала право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України для жінок - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 28.01.2022 року ОСОБА_1 мала право на призначення вказаної пенсії відповідно до п. а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про розрахунок пільгового стажу станом на 01.04.2015 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 такого способу розрахунку не встановлено.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України керується судовою практикою, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року у адміністративній справі №160/3896/22 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко