25 серпня 2022 р. Справа № 440/7174/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 (головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова) по справі № 440/7174/21
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування припису, зобов'язання вчинити певні дії ,
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис від 19.05.2021 №000010 до акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 18.05.2021 №000042.
В обґрунтування позову зазначило, що, фактично, приписом відповідач продовжив термін позапланової перевірки, що є недопустимим та суперечить положенням ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, контролюючим органом порушено процедуру проведення перевірки, а саме: не вручено акт перевірки товариству, направлено його на адресу підприємства разом із приписом, що позбавило позивача ознайомитися із актом та надати свої зауваження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховані доводи позивача щодо неправомірності припису, а саме, що його вимоги спрямовані не на усунення порушень, виявлених під час перевірки на підставі звернення ОСОБА_1 , а фактично на продовження терміну перевірки. Натомість, за ухилення від виконання вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, на позивача мало бути накладене стягнення, передбачене ст. 188-2 КУпАП.
Також, вказує, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки акт перевірки не вручено уповноваженій особі в останній день її проведення, безпідставно зазначено про відмову отримати акт, а направлено одночасно із приписом , що унеможливило надати зауваження на акт перевірки.
Просить врахувати постанову Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 818/3764/15 при вирішенні справи.
Крім того, вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки враховано відзив на позов, поданий відповідачем поза межами строку встановленого судом.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 18.02.2021 до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 з проханням перевірити законність дій АТ "Полтаваобленерго" та зобов'язати оператора системи розподілу забезпечити надійне та якісне енергопостачання оселі заявника (а.с. 61).
09.03.2021 Держпродспоживслужба надала погодження на проведення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області позапланового заходу перевірки АТ "Полтаваобленерго", на підставі зазначеного звернення (а.с. 63).
Наказом від 29.04.21 №2078-ОД «Про проведення позапланових перевірок» призначено позапланову перевірку АТ "Полтаваобленерго" щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, стандартів, норм і правил в період з 30.04.2021 по 18.05.2021 (а.с. 64).
За наслідками здійснення державного контролю, з посиланням на порушення позивачем ст.11 Закону України " Про основи державного нагляду" відповідачем складено акт перевірки від 18.05.2021 № 000042 за висновками якого позивачем створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки.
В акті зазначено, що 30.04.2021 посадовими особами відповідача здійснено вихід за місцезнаходженням підприємства, пред'явлено директору з правової роботи АТ «Полтаваобленерго» направлення на проведення перевірки, копію погодження від 09.03.2021 та ознайомлено зі зверненням ОСОБА_1 від 18.02.2021, що слугувало підставою призначення перевірки.
Разом з тим, директором з правової роботи АТ «Полтаваобленерго» не надано доступу на територію підприємства та повідомлено представників відповідача, що після опрацювання матеріалів звернень і підготовки пояснень ним буде повідомлено, коли їх можна отримати.
14.05.2021 відповідачем здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності АТ «Полтаваобленерго» - м. Полтава, вул. Старий поділ, 5 для узгодження дати ознайомлення та отримання копій документів для з'ясування обставин, викладених у зверненні ОСОБА_1 .
Проте, представники відповідача не були допущені на територію підприємства, будь-якої інформації або документів, необхідних для розгляду звернення АТ «Полтаваобленерго» не надало.
17.05.2021 відповідачем також здійснено спробу надати керівнику АТ "Полтаваобленерго" письмовий запит про надання документів в термін до 10:00 18.05.2021 з метою подальшого опрацювання та складання акту перевірки, а саме: копії звернень/скарг/претензій від гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до позивача, та результати їх розгляду копії рішень/відповідей; копії документів, підтверджуючих факт порушення (недотримання) діючого законодавства з боку визначених осіб; копії попереджень про припинення постачання (розподілу або передачі) електроенергії, актів про відключення, актів про застосування обмеження, актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії тощо, копії документів, що аргументують підставу заміни лічильників, пояснення з порушених питань, в обсязі, який позивач вважає необхідним.
В телефонному режимі працівником приймальні повідомлено, що керівник зайнятий, а запит необхідно «вкинути до скриньки».
17.05.2021 близько 15 години відповідачем скеровано перший примірник запиту до скриньки вхідної кореспонденції, яка знаходиться на прохідній підприємства, та який зареєстрований АТ " Полтаваобленерго" 18.05.2021 за №5664, про що повідомлено представників відповідача в телефонному режимі 18.05.21.
18.05.21 близько 11:00 до прохідної, де перебували представники відповідача вийшли два чоловіка, один з яких представився виконуючим обов'язки директора з правової роботи АТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_4 . ОСОБА_4 повідомив, що результати опрацювання звернення будуть надані не раніше 14-ї години та запропонував, за бажанням очікувати на території підприємства. О 14:00 ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив, що відповідь на запит ще не підписана генеральним директором. Отримавши таку інформацію близько 15 години здійснено черговий виїзд до позивача. Близько 16:00 18.05.2021 на прохідну підприємства вийшов ОСОБА_4 , жодних документів, які б могли підтвердити чи спростувати можливі порушення АТ "Полтаваобленерго" викладені споживачем у зверненні, ним не надано. При цьому ОСОБА_4 примусив виключити відеокамеру, заявивши, що він не є посадовою особою АТ "Полтаваобленерго" та не дозволяє проводити відеофіксацію.
Протокол про адміністративне правопорушення не складався, у зв'язку з неможливістю встановити особу порушника.
Акт містить відмітку про відмову від підпису та отримання його примірника керівником або уповноваженої ним особи.(а.с. 66-87)
17.05.2021 відповідачем на адресу позивача, через поштову скриньку направлена письмова вимога із проханням надати документи за зверненнями споживачів, яка отримана позивачем 18.05.21.
18.05.2021 у відповідь на вимогу позивачем надіслано на адресу відповідача лист із проханням конкретизувати перелік документів, необхідних для проведення перевірки.
19.05.2021 відповідачем винесено припис № 000010, яким зобов'язано АТ «Полтаваобленерго» створити умови для здійснення посадовими особами органу державного нагляду (контролю) заходу державного нагляду (контролю), забезпечити особисту присутність або присутність уповноваженої особи та надати документи, пояснення в обсязі, який позивач вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали питань, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до закону. З метою проведення позапланового заходу надати інформацію щодо дати присутності уповноваженої позивачем особи за місцем здійснення господарської діяльності (а.с. 88-89).
Акт перевірки та припис відповідачем одночасно направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача супровідним листом від 21.05.2021 та отримано останнім 25.05.2021 (а.с. 91-93).
31.05.2021 АТ "Полтаваобленерго" надіслало відповідачу лист, в якому вказано, що на його території на час проведення позапланової перевірки по зверненню гр. ОСОБА_1 було створено всі умови для здійснення контролюючими органами заходів державного нагляду (контролю), а саме обладнано приміщення для проведення планових та позапланових перевірок, документи з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) товариством надаються посадовим особам органів державного нагляду (контролю) в порядку, визначеному чинним законодавством.
Вважаючи протиправним припис від 19.05.21 відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з законності та обґрунтованості припису, правомірності дій відповідача, доведеності порушення позивачем вимог законодавства.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (ч. 10 ст. 4 Закону № 877-V).
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. (ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V).
Відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону № 877-V перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Абзац 6 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачає, що перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Положеннями статті 7 Закону № 877-V визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Наведене свідчить, що виявлення порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства можливе лише в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до статті 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, на підставі звернення ОСОБА_1 в період з 30.04.2021 по 18.05.2021 проводилася позапланова перевірка АТ "Полтаваобленерго" з питань дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів, під час якої відповідач листом- вимогою від 17.05.21 просив позивача надати в термін до 10:00 18.05.2021 документи з питань, висвітлених у скарзі ОСОБА_1 . Запит зареєстрований АТ «Полтаваобленерго» 18.05.2021.
Судом першої інстанції вірно установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що АТ «Полтаваобленерго» не допустило посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, не надало жодних документів, в зв'язку з чим фактично позапланова перевірка проведена не була.
18 травня 2021 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області складено акт від 18.05.21 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів , в якому зафіксовано порушення позивачем статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов'язку суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого ним Законом та надавати документи.
Також на акті міститься відмітка про відмову в його отриманні та підпису уповноваженими особами представника позивача.
Акт перевірки від 18.05.2021 разом із приписом від 19.05.2021 направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв'язку, та отримано останнім 25.05.21.
Частиною 5 статті 7 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) визначено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею, зокрема посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).
Судом не встановлено, а позивачем не спростовано правомірність не допуску посадових осіб відповідача до перевірки.
Отже, ГУ Держспоживслужба вбачала порушення позивачем законодавства саме у порушенні положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов'язку суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), створювати умови для проведення перевірки та надавати документи.
У відповідності до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Отже, припис органу державного нагляду (контролю) - Держпродспоживслужби - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства щодо захисту прав споживачів та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.
Проте, в акті перевірки від 18.05.2021 зафіксовано лише факт недопуску до перевірки відповідача, оскільки перевірка дотримання вимог законодавства в сфері захисту прав споживачів не проводилась, тому що позивач документів для її проведення не надав .
Як встановлено судом першої інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вимоги припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства в сфері захисту прав споживачів, оскільки внаслідок не проведення перевірки не встановлено жодних порушень у цій сфері.
Вважаючи правомірним припис від 19.05.21, суд першої інстанції не врахував, що припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.
Необхідність створення умов для здійснення посадовими особами органу державного нагляду (контролю) заходу державного нагляду (контролю), надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов'язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 826/2384/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17, від 12 вересня 2019 року у справі №817/1984/17, від 30 вересня 2019 року у справа №817/61/16, від 11 червня 2019 року у справі № 802/793/16-а та від 22 січня 2019 року у справі № 816/1481/17, від 26 січня 2021 року у справі № 805/1468/18-а.
Крім того, невиконання посадовими особами законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів - тягне за собою адміністративну відповідальність згідно ч.1 ст.188-2 КУпАП.
Колегія суддів зазначає, що Держпродспоживслужба уповноважена здійснювати державний контроль суб'єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Результати таких перевірок оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів, зокрема, у вигляді припису з конкретною вимогою щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Отже, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень у сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення та є підставою вжиття Держпродспоживслужбою заходів для усунення виявлених порушень, водночас відповідач недотримався встановленого Законом № 877-V порядку.
Крім того, колегія суддів враховує, що акт перевірки від 18.05.21 не вручався представнику позивача, був направлений на адресу позивача одночасно із приписом, що свідчить про те, що такими діями відповідач не забезпечив дотримання права суб'єкта господарювання подати зауваження щодо здійснення державного нагляду (контролю), які відповідно до абзацу 11 частини 6 статті 7 Закону №877-V є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Також, колегія суддів зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини вимоги відповідача надати документи.
Суд апеляційної інстанції враховує, що запит про надання документів в строк до 10.00 18.05.21 на адресу позивача було направлено в перед останній день перевірки 17.05.21 о 15.00 год. через поштову скриньку. Вказаний запит отримано позивачем в останній день перевірки 18.05.2021 о 11.00., що об'єктивно унеможливлює вчасне, до закінчення перевірки, надання інформації.
Будь-яких доказів звернення відповідача із вимогою про надання документів поштовим зв'язком, чи в інший спосіб, з початку проведення перевірки до 17.05.2021 відповідачем ні суду першої , ні апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, при проведенні перевірки та оформленні її результатів відповідачем не дотриманий порядок оформлення та ознайомлення позивача із результатами проведеної перевірки, а також не вірно обрано спосіб реагування на виявлені порушення.
Такі недоліки при проведенні перевірки не можна визнати незначними, позаяк не ознайомлення суб'єкта господарювання із результатами перевірки до складання припису, позбавляє останнього права на подачу заперечень (зауважень) або додаткових пояснень чи документів на спростування порушень, відображених у акті перевірки.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.06.2021 у справі №640/4984/19, яка, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватись судом.
Колегія суддів також враховує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Наведені обставини в сукупності свідчать про протиправність припису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 19.05.2021 №000010, через що позовні вимоги в частині його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів зазначає, що АТ «Полтаваобленерго» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 270,00 грн та апеляційної скарги - 3 405,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями .
Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 675 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 по справі № 440/7174/21 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 19.05.2021 №000010, складений стосовно Акціонерного товариства "Полтаваобленерго".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (ЄДРПОУ 40358617, вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (ЄДРПОУ 00131819, вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022) витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок. .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова