ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/456
27 червня 2022 року м. Київ № 640/14814/19
за позовомАкціонерного товариство "Альтбанк"
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Акціонерне товариство "Альтбанк" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0201461206 від 11.03.2019 в частині нарахованого штрафу у загальному розмірі 184 822,43 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва повернути АТ "Альтбанк" сплачений штраф у розмірі 184 822,43 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2019 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
13.09.2019 р. та 02.10.2019 р. надано відзиви на позов.
12.09.2019 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ознайомившись з клопотанням та матеріалами справи, суд дійшов висновку про те, що їх достатньо для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
Акціонерне товариство "Альтбанк" (03055, м. Київ, вул. Вузівська, 5, код 19358784) зареєстровано в якості юридичної особи 21.10.1991 р., перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Солом'янському районі; 64.19 Інші види грошового посередництва.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ "Альтбанк" за 2017-2018 рік, про що складено акт перевірки від 14.02.2019 р. за №1684/26-15-12-06/19358784.
Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в ЄРПН згідно з переліком (29 податкових накладних за період з 28.02.2019 р. по 30.04.2018 р.).
За результатами проведення перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 року №0201461206, згідно з яким за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст. 201, згідно з п.120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 191 691, 11 грн. (10% - 75 383, 77 грн., 20% - 4 599, 9 грн., 30% - 12 639, 81 грн., 40% - 99 067, 63 грн.)
За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 17.05.2019 р. за №22915/6/99-99-11-06-01-25 вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Позивач - Акціонерне товариство "Альтбанк" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати в частині нарахованого штрафу у загальному розмірі 184 822,43 грн. з таких підстав.
Позивач зазначає, що частина податкових накладних, щодо яких накладено штраф, є "зведеними" і не надаються покупцю, оскільки виписані відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України з номенклатурою "постачання для здійснення операцій, що не підлягають оподаткуванню, не є об'єктом оподаткування", тому нарахування штрафу за їх неподання є протиправним (9 податкових накладних згідно з наданим позивачем переліком на суму ПДВ 332 793, 58 грн. та 118 403, 23 грн. штрафу).
Щодо податкової накладної №16 від 31.10.2017 р. на суму ПДВ 664 192, 03 грн., зареєстрована 16.11.2017 р., позивач додатково покликається на її вчасне подання 15.11.2017 р., тоді як затримка реєстрації виникла з вини контролюючого органу, а саме - технічними проблемами на сервері ДФС України.
Також позивач зазначає, що з метою уникнення нарахування штрафних санкцій він добровільно сплатив нарахований штраф в розмірі 191 691, 11 грн., і у випадку задоволення позовних вимог він має бути повернений з бюджету.
Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акта перевірки.
Зокрема, відповідач зазначив, що ним зареєстровано податкові накладні з порушенням граничного строку.
В свою чергу, в податкових накладних, що зареєстровані позивачем з порушенням строку, у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" стоїть помітка "Х" тип причини 08 та 14, у графі зазначено код ставки - 20.
Тобто, податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Відповідач - Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що у випадку наявності підстав для повернення сплаченого штрафу контролюючий орган має звернутися з відповідним поданням.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з пп.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на 14.02.2019 р.) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно з п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
В даному випадку камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ "Альтбанк" за 2017-2018 рік, про що складено акт перевірки від 14.02.2019 р. за №1684/26-15-12-06/19358784, проведено на підставі вказаних положень Податкового кодексу України, з дотриманням передбачених п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строків.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
В даному випадку позивачем не оскаржується факт порушення строків реєстрації податкових накладних згідно з наведеним в акті перевірки переліком (за винятком податкової накладної №16 від 31.10.2017 р. на суму ПДВ 664 192, 03 грн.), тому суд вважає факт порушення строків реєстрації встановленим і додатково його не з'ясовує.
Щодо посилання позивача на оформлення податкових накладних в порядку п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, згідно з п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України складання податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), а також складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), є підставою для звільнення платника від відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної.
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, в тому числі, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Згідно з п.11, 12, 16 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".
У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".
У разі складання податкової накладної за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "400000000000", а в рядку "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).
У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" такої накладної проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 не заповнюються.
У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.
Таким чином, для встановлення факту формування податкових накладних за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, необхідним є встановлення реквізитів податкових накладних, зокрема, ІПН отримувача та позначку у верхній лівій частині податкової накладної.
Між тим, позивачем до позовної заяви копії податкових накладних, перерахованих у акті перевірки від 14.02.2019 р. за №1684/26-15-12-06/19358784, не надано.
Відповідачем до відзиву надано копії чотирьох податкових накладних від 31.05.2017 р. №6 на суму ПДВ 93 537, 71 грн., від 30.04.2017 р. №10 на суму ПДВ 2 776, 62 грн., від 13.11.2017 р. №11 на суму ПДВ 26 516, 73 грн., від 30.11.2017 р. №12 на суму ПДВ 26 516, 73 грн., зазначених в акті перевірки.
Ознайомлення з вказаними податковими накладними свідчить про те, що податкові накладні від 31.05.2017 р. №6 на суму ПДВ 93 537, 71 грн., від 30.11.2017 р. №12 на суму ПДВ 26 516, 73 грн. оформлені позивачем як зведені, про що свідчить позначка у верхньому лівому кутку з кодом 8, код ІПН отримувача 600000000000, проте, позивачем заповнено рядки ІІ, ІІІ, V розділу А.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18.
Таким чином, щодо податкових накладних від 31.05.2017 р. №6 на суму ПДВ 93 537, 71 грн., від 30.11.2017 р. №12 на суму ПДВ 26 516, 73 грн. вказані вимоги дотримано, і факт заповнення позивачем рядків ІІ, ІІІ, V розділу А податкових декларацій на вказану обставину не впливає.
Відповідно, в частині вказаних податкових декларацій висновки відповідача щодо наявності підстав для накладення штрафу за порушення терміну реєстрації є безпідставними.
Щодо податкових накладних від 30.04.2017 р. №10 на суму ПДВ 2 776, 62 грн., від 13.11.2017 р. №11 на суму ПДВ 26 516, 73 грн., то вони згідно з їх змістом оформлені на нерезидента - ІПН 500000000000, у верхньому лівому кутку міститься відповідна позначка і код 14.
Тобто, вказані податкові накладні не повинні надаватись отримувачу (покупцю), проте, вони не містять інформації про те, що складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, ці дві податкові накладні умовам звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, не відповідають, і підстави для звільнення від штрафних санкцій щодо них відсутні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Щодо інших податкових накладних, копії яких відсутні в матеріалах справи, то за відсутності у суду відсутні підстави для висновку про їх відповідність умовам звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, і підстави для визнання протиправними висновків контролюючого органу відсутні.
Щодо податкової накладної №16 від 31.10.2017 р. на суму ПДВ 664 192, 03 грн., по якій встановлено 1 день прострочення терміну, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 10, 11, 12, 14, 15 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки згідно з переліком.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з п. 2 р. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557, перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Згідно з п. 11, 12 р. ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
В даному випадку згідно з наданими позивачем роздруківками квитанцій вказана податкова накладна доставлена в поштову скриньку ДФС України 15.11.2017 р. о 19:28:13, електронний документ отримано 16.11.2017 р. о 09:17 (квитанція №1), зареєстровано 16.11.2017 р. о 12:19:23 (квитанція №2, що підтверджується даними акта перевірки).
Тобто, електронний документ був лише направлений до ДФС України о 19:28:13, за півгодини до завершення операційного дня, тоді як реєстрація передбачає два етапи - проведення перевірок для доставлення документа та його прийняття/неприйняття, що технічно неможливо протягом такого короткого терміну.
Зокрема, згідно з п. 11 р. ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня, і ці терміни дотримано.
З огляду на скерування електронного документа позивачем в останній день реєстрації податкової накладної за півгодини до завершення операційного дня реєстрація електронного документа до завершення операційного дня була технічно ускладненою/неможливою, що не може вважатися провиною контролюючого органу.
За таких обставин в цій частині позовні вимоги не можуть бути визнані обґрунтованими.
З врахуванням викладеного позовні вимоги підлягають до задоволення частково - щодо податкових накладних від 31.05.2017 р. №6 на суму ПДВ 93 537, 71 грн. (штраф - 37 415, 08 грн.), від 30.11.2017 р. №12 на суму ПДВ 26 516, 73 грн. (штраф - 10 606, 69 грн.)
Щодо позовних вимог до Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва суд зазначає наступне.
Фактична сплата штрафу позивачем згідно з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві №0201461206 від 11.03.2019 у сумі 191 691, 11 грн. та зарахування суми до бюджету підтверджується матеріалами справи та відповідачем у відзиві.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.13 р. №787, і він визначає випадки, за яких органи Державної казначейської служби України зобов'язані виконувати операції з повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п. 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно, для стягнення позивачем помилково сплачених коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України.
Таким чином, у випадку фактичної сплати штрафу згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням належним способом захисту є зобов'язання контролюючого органу направити до органу Державного казначейства України відповідне подання.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 9, 241-246, 255-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0201461206 від 11.03.2019 в частині 48 021, 77 грн. штрафу.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) звернутись до Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 31, код 38050812) з поданням про повернення Акціонерному товариству "Альтбанк" (03055, м. Київ, вул. Вузівська, 5, код 19358784) АТ "Альтбанк" сплаченого штрафу у розмірі 48 021, 77 грн.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві на користь Акціонерного товариства "Альтбанк" (03055, м. Київ, вул. Вузівська, 5, код 19358784) 720, 8 грн. судового збору.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 27.06.2022р.