Номер провадження 22-ц/821/1110/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №696/432/22 Категорія: на ухвалу Білопольська Н.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
25 серпня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Остапенко Ірини Сергіївни на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
Разом із позовом надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки Toyota Corolla Verso, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 , та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного автомобіля.
Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулась.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 липня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається існування об'єктивних припущень щодо обставин, які можуть унеможливити ефективний захист прав позивача. Доказів того, що відповідач має намір здійснити відчуження автомобіля матеріали заяви не містять.
Не погодившись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко І.С. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції не надав належну правову оцінку доводам позивача, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, не урахував фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому просила ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично позивач з 27 лютого 2021 року з відповідачем спільно не проживає, не спілкується, спільним майном, а саме автомобілем Toyota Corolla Verso, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 не користується , до автомобіля ніякого доступу немає, де знаходиться автомобіль їй також невідомо. Своїми діями відповідач порушує права позивача на користування та розпорядження спільним майном. У зв'язку з чим існує ймовірність відчуження або переоформлення автомобіля на користь сторонніх осіб без її згоди.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.
Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме автомобіля марки Toyota Corolla Verso, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 .
Зокрема, позивачем заявлено наступні позовні вимоги:
1.Розірвати шлюб укладений 28 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2.Визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Toyota Corolla Verso, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ;
3.Стягнути з мальованого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля марки Toyota Corolla Verso, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 в сумі 102 400 грн.
В заяві про забезпечення позову вказує, що після припинення шлюбних відносин у лютому 2021 року автомобіль перебуває у користуванні та розпорядженні відповідача, та вважає, що відповідач може неправомірно розпорядитися вказаним майном шляхом його відчуження третім особам, що в подальшому може унеможливити ефективний захист її прав.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Обов'язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову з огляду на те, що предметом спору у справі є придбане сторонами у шлюбі рухоме майно, однак позивач порушує питання про стягнення з відповідача на її користь компенсаційної виплати вартості автомобіля, тому такий вид забезпечення позову, як накладення арешту, при таких правовідносинах не є доцільним. Накладення арешту на автомобіль є невиправданим та надмірним тягарем, який обмежує право власності відповідача.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 151, 374, 375, 381 - 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Остапенко Ірини Сергіївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2022 року.
Судді: