Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/221/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
16.08.2022 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
за участю:
захисника - Урсаленка О.М.,
особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Згідно постанови міськрайонного суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 05.04.2022 року о 19 год. 10 хв. в м.Олександрія, Кіровоградської області, по вул.Героїв Сталінграду керував автомобілем «Skoda Felicia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота на відстані, млява мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги зазначає, що йому було надіслано судову повістку, що розгляд справи буде проводитись 14.06.2022 року. Він завчасно прибув до суду і надав клопотання про те, що він бажає скористатись допомогою адвоката та надав клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату.
Постанова суду від 14.06.2022 року в Олександрійському міськрайонному суді не оголошувалась була надіслана йому поштою в порушення вимог ч.1 ст. 285 року лише 28.06.2022 року що і стало причиною пропуску встановленого строку подання апеляційної скарги.
За наслідком розгляду апеляційної скарги просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що на його думку вказана постанова винесена упереджено не тільки без наявності належних доказів того, що він керував транспортним засобом у стані сп'яніння, а й з підстав того, що взагалі розгляду даної адміністративної справи не було.
Так, йому була надіслана судова повістка, що розгляд справи буде проводитись у Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області 14.06.2022 року. В той день він прибув до суду завчасно і надав суду клопотання про те, що має на меті скористатись допомогою адвоката. Подав клопотання про те, що 14.06.2022 року адвокат з яким він уклав 03.06.2022 року Договір про надання правової допомоги, перебуває у іншому судовому засіданні, і просив перенести судовий розгляд на іншу дату.
Клопотання про перенесення розгляду не передбачало затягування судового розгляду з метою уникнення від відповідальності.
Для розгляду справи по притягненню до відповідальності за ст. 130 КУпАП передбачений строк -1 рік.
Секретар судового засідання взяла у нього клопотання і сказала, що суддя розгляне дане клопотання.
Проте, 28 червня він отримав з Олександрійського міськрайонного суду постанову від 14.06.2022 року про визнанання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, апелянт зазначає, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. У нього не було виявлено згідно ч.2 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння. Працівник поліції не провів заходів визначених п.7 розділу І Інструкції щодо його освідування у найближчому медичному закладі.
Також зазначає, що у нього працівниками поліції не вилучалось посвідчення водія.
При ознайомленні з матеріалами справи було з'ясовано, що до матеріалів не додано відеозапису про його затримання.
Апелянт вважає, що поліцейським було грубо порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння від 11.11 2015 року. А судом не було виконано вимог ст.245,268,278,,279,280,285 КУпАП щодо всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Крім того зазначає, що він працює водієм швидкої екстреної медичної допомоги. Суддя своїм незаконним рішенням позбавила його права на заробіток та утримання сім'ї, оскільки не дослідивши обставин можливого скоєння правопорушення, при відсутності об'єктивних доказів керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння виніс рішення про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Тому вважає, що позиція суду у цьому випадку є упередженою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Урсаленка О.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була скерована до суду 06 квітня 2022 року. При цьому штамп надходження вказаної справи в Олександрійський міськрайонний суд відсутній (а.с.6).
Згідно Протоколу розподілу судової справи між суддями справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.1 ст. 130 КУпАП була розподілена судді Нероді Л.М. 11 квітня 2022 року (а.с.8).
Відповідно до повістки про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення (дата документу 23 травня 2022 року) ОСОБА_1 був викликаний в Олександрійський міськрайонний суд в судове засідання на 14 червня 2022 року на 10 год. 05 хв. (а.с.9).
14 червня 2022 року захисник Урсаленко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншій справі раніше призначеної на цю дату та час. На підтвердження клопотання надав докази про його зайнятість в іншому судовому засіданні у кримінальному провадженні (а.с. 20-21).
Проте, незважаючи на клопотання адвоката Урсаленка О.М. 14 червня 2022 року Олександрійським міськрайонним судом була винесена постанова, з якої вбачається, що суддею міськрайонного суду вказане клопотання захисника не було прийнято до уваги та, посилаючись на затягування розгляду справи, без належного обґрунтування такого висновку, справа була розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Відповідно до супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року було направлено ОСОБА_1 20 червня 2022 року (а.с.25), яку останній отримав 28.06.2022 (а.с.26), а апеляційну скаргу подав 05.07.2022.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Що стосується висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне.
Обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч.1 ст.251, ст.280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які він безпосередньо досліджував у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи суддею суду першої інстанції вищезазначені вимоги закону дотримані не були, і розглянувши справу, в тому числі, за відсутності ОСОБА_1 , суддею міськрайонного суду не з'ясовано обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходив із того, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №241808 від 05.04.2022 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.04.2022 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.04.2022 року, які були запрошені в якості свідків і, в їх присутності, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров'я.
При цьому, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 не містить інформацію щодо дати та часу його складення, також і протокол не містить посилання на даний акт. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях зазначили, що бачили, що ОСОБА_1 був зупинений на блок посту по вул. Г. Сталінграда. Однак, пояснення свідків написані працівником поліції, а тому суд першої інстанції мав переконатися у відповідності письмових пояснень наявних у матеріалах справи фактичним обставинам.
Не зважаючи на це, суд першої інстанції не дав належної оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.
Тому, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №241808 від 05.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2022 року о 19год. 10хв. в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Героїв Сталінграду, керував автомобілем «Skoda Felicia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота на відстані, млява мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто дана норма закону передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Така обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом з наявними ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.
Апеляційним судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого апеляційний суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю обов'язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб'єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.
Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, а лише обмежився тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків.
Письмові пояснення свідків за таких обставин мали бути перевіреними в судовому засіданні шляхом їх допиту, однак, свідки зазначені у протоколі в суді першої інстанції не допитувались та не викликались.
За клопотанням захисника в суд апеляційної інстанції викликались свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, будучи належним чином повідомлені вказані свідки до апеляційного суду не з'явились, а тому апеляційний суд позбавлений можливості переконатись у відповідності їх письмових пояснень фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд зазначає, що формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, як було вказано вище, для об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити факт керування особою транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні. Крім того, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції категорично заперечував факт керування ним транспортним засобом, а відеозапис на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах в матеріалах адміністративної справи відсутній.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися накористь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
За таких обставин, постанову суду слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання апеляційної скарги, задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , строк подання апеляційної скарги на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко