Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3793/21 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.
Категорія ч.1 ст. 130 КупАП Доповідач Бережна С. В.
12 серпня 2022 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., в залі суду в м. Житомирі розглянувши апеляційну скаргу захисника Ковальчука В.В. на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.,
Постановою Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 12.07.2021 року о 22-45 год. по вул. І. Мамайчука в м. Новоград-Волинському керував автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
На прийняте судом рішення захисник Ковальчук В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2021 року та закрити по ній провадження у зв'язку з відсутністю події адміністративного проступку.
Зазначає, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи порушені вимоги ст.ст.7, 33,245,280 КУпАП.
Вказує, що із досліджених матеріалів справи та наданої відео фіксації правопорушення, працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Зазначив, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінпорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Посилається на те, що суд, грубо порушуючи принцип диспозитивності судового процесу, фактично притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за те чого він і не скоював, базувавши своє помилкове рішення на припущеннях, зокрема з того, що він винний, бо вийшов зі стоячого на узбіччі авто з водійського місця, хоча, насправді, він мав до нього доступ після того, як ОСОБА_3 зупинила автомобіль. На підтвердження вказаних обставин вказаного свідка судом не було допитано.
Вказує, що складання протоколу є незаконним тому, що в порушення відповідних для поліції нормативних інструкцій не було залучено двох понятих, відсутність з яких хоча б одного і вже свідчить протиправність дій поліції (п.6 розділу II - Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилається на те, що жодних зазначених доказів саме фізичного керування ОСОБА_4 автомобілем працівник поліції перед винесенням постанови не мав, як і не міг мати, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 ознак та складу адміністративного правопорушення.
Також зазначає, що ОСОБА_1 на судовому засіданні 09.12.2021 року просив суд перенести засідання у зв'язку з відсутністю з поважних причин захисника, оскільки 09.12.2021 року він перебував на амбулаторному лікуванні у зв'язку з травмуванням під час ДТП. Однак вказане клопотання судом залишено поза увагою, та прийшовши до помилкових висновків про винність ОСОБА_1 .
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Ковальчук В.В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції своєчасно повідомлені належним чином. Про причини неявки до суду не повідомляли, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
В березні 2022 року захисник Ковальчук В.В. в телефонному режимі повідомив, що в лавах ЗСУ, однак ніяких клопотань у зв'язку з цим не заявлялв. Не заявляв таких клопотань і сам ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що для забезпечення дотримання його прав в тому числі і на правовоу допомогу апеляційним судом неодноразово відкладався розгляд провадження з належним повідомленням про конжне наступне судове засідання.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП, участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковою, та відповідно до положень ст. 294 КУпАП неявка особи не перешкоджає апеляційному розгляду справи, за наявності відомостей про її своєчасне сповіщення про час та місце судового розгляду, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Ковальчука В.В.
Дослідивши матеріали та докази, наявні в адміністративній справі, зміст постанови суду першої інстанції відповідно до вимог ст.294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга захисника Ковальчука В.В. не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати усі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні вказаного правопорушення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Пунктом 2.9А ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Обґрунтованість висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення від 12.07.2022 серії ААБ № 002398, відповідно до якого ОСОБА_2 12.07.2021 року о 22-45 год. по вул. І. Мамайчука в м. Новоград-Волинському керував автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначений протокол складено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N1452/735 (далі Інструкція), посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол -поліцейським СРПП Новоград - Волинського РВП старшим сержантом поліції. Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з правами, передбаченими ст.62 Конституції України, ст.268 КУпАП. Будь-яких зауважень з приводу обставин, викладених у протоколі, останній не зазначав.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується результатами проходження тестування на місці за допомогою приладу «Драгер 6820» від 12.07.2021 року, результат якого показав позитивну пробу- 1.30 проміле, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 .
Доводи захисника Ковальчука В.В. про те, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.266 КУпАП, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в неавтоматичному режимі та Порядок направлення водіїв на огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідків на місці події не було, а тому його огляд на стан сп'яніння та протокол про адміністративне правопорушення є недійсними, апеляційний суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
Так відповідно до ч. 2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820 », що зафіксовано технічним засобом відеозапису, а тому підстав для додаткового залучення свідків не було.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Drager Alcotest 6820 », результат якого показав позитивну пробу- 1.30 проміле. Вказаний Акт складено працівником поліції за участю ОСОБА_1 який в графі «з результатами згоден» будь - яких заперечень чи пояснень не надав та проставив свій підпис.
Крім того вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського, наявного в матеріалах справи. З вказаного відео вбачається, що працівники поліції попросили ОСОБА_1 надати документи на автомобіль для перевірки, оскільки останнім порушені вимоги правил дорожнього руху. Надати відповідні документи на автомобіль ОСОБА_1 не зміг та зазначив що на даний момент їх у нього немає та він їх ніколи не бере. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота в зв'язку з чим було запропоновано йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою приладу драгер так і в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився на місці зупинки транспортного засобу та пройшов такий огляд результат якого показав 1.30 проміле. ОСОБА_1 погодився з вказаним результатом тестування та будь - яких зауважень щодо незгоди з результатами чи порушення процедури не зазначав. Крім того працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом.
Вказаним відео також спростовуються доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля була його дружина.
З вказаного відео вбачається, що саме ОСОБА_1 виходить з місця водія, при спілкуванні з працівниками поліції за порушення ним правил дорожнього руху, за яке його було зупинено, та при огляді не заперечував факту керування ним автомобілем. Дружина вийшла з місця пасажира та почала пропонувати працівникам поліції зафіксувати, що за кермом вона була.
Крім того вказаний довід був предметом розгляду в суді першої інстанції якому надана обґрунтована та вмотивована відповідь, він розцінений судом як спосіб захисту та намаганням уникнути відповідальності за вчинене. З вказаним погоджується й апеляційний суд.
Також є безпідставними доводи апелянта про те, що судом залишено поза увагою клопотання ОСОБА_1 в судовому засіданні 09.12.2021 року про перенесення розгляду справи, через перебування його захисника 09.12.2021 року на амбулаторному лікуванні у зв'язку з травмуванням під час ДТП, оскільки захисник Ковальчук В.В. не надав підтверджуючих документів неможливості участі в судовому засіданні через травму ні в суді першої інстанції ні в апеляційній. Крім того даних про заяву ОСОБА_1 про відкладення судового засідання через це матеріали справи не містять.
Не є підставою для визнання огляду незаконним та скасування постанови суду також і доводи про те, що через значне сп'яніння ОСОБА_1 не міг адекватно оцінити обстановку, а працівники поліції безпідставно не звернули на це уваги та не дочекалися його витрезвління, щоб отримати пояснення. Зазначені доводи не грунтуються на законі та спростовуються відеозаписом, на якому ОСОБА_1 цілком однозначно та беззаперечно погоджувався з тим, що керував автомобілем, зупиняючи спроби своєї дружини ОСОБА_3 довести, що за кермом була вона, а також її пропозиції вирішити питання іншим чином.
Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення визначено судом першої інстанції з урахуванням передбаченої санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Керуючись ст.ст.285, 294 КУпАП,суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника Ковальчука В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: