Житомирський апеляційний суд
Справа №279/5724/21 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
10 серпня 2022 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., за участю секретарів Велидчук І.М., Кошиль О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Немировського В.І., потерпілого ОСОБА_2 , його представника Лугинця В.П., розглянувши в режимі відеоконференціїї апеляційну скаргу захисника Немировського В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року за ст. 124 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 ( шість) місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 , 454 (чотириста п"ятдесят чотири) гривні судового збору.
Згідно постанови суду, відповідно до протоколу, 15.10.2021 року о 12 годині 42 хвилин на а/д Київ-Ковель-Ягодин 151 км.+ 400м ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Мерседес Бенс Спрінтер - 12 Д" д.н. НОМЕР_1 , рухаючись з м. Рівне у напрямку м. Київ виїхав на регульоване перехрестя на заборонений жовтий, переходячий у червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Фіат, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зелений колір світлофору зі сторони м. Коростень у напрямку м. Овруч. При зіткненні автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.8.7, 2.3 (Б) ПДР, тобто скоїв правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Немировський В.І. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до суду Житомирської першої інстанції. Посилається на те, що постанова суду є незаконною. Вказує, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами. В основу постанови мають бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. Однак як вбачається з матеріалів справи будь-яких доказів, які б свідчили про відеофіксацію події ДТП, що мала місце 15.10.2021 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посадовою особою, що складала протокол про адміністративне правопорушення суду надано не було. Відеозапис на якому нібито зафіксовано саму подію було долучено до матеріалів справи за клопотанням представника потерпілого, адвоката Луганець Віктора Павловича, який в подальшому суд визнав в якості доказу в даній справі та з рештою ліг в основу обвинувачення ОСОБА_1 . З урахуванням вимог ч.2 ст.251 КУпАП даний доказ було подано не уповноваженою на це особою. Окрім того як зазначив адвокат Луганець В.П. в своєму клопотанні це відео було скопійоване на СБ диск з відеореєстратора водія ОСОБА_3 , який нібито рухався позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 . Проте з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №116202 не вбачається, що свідком даної події був ОСОБА_3 , однак суд на це уваги не звернув та з початку задовольнив клопотання про виклик і допит даного свідка, а в подальшому ще й визнав відеозапис у вигляді доказу по справі, що є недопустимим. Матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься СД диск, що є копією відеозапису. Тобто в матеріалах справи відсутнє джерело походження відеозапису, що не дає можливості його ідентифікувати, отже, доказ у виді відеозапису є неналежним та недопустимим доказом, та не міг братися судом до уваги. Така позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в Постанові від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17.
Поряд з іншим суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права фактично розглянувши клопотання про відвід суддею, якій по сутті даний відвід було заявлено, що також є не допустимим виходячи з наступного. З наведеного вище вбачається, що розглядаючи справу, суд першої інстанції значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, та порушив вимоги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 за №14, де зазначено, що необхідно "звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП.
В суді апеляційного інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Лугинець В.П. заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази, наявні в матеріалах справи, переглянувши відеозапис, долучений потерпілим під час судового розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції зазначені вимоги дотримані в повному обсязі, досліджено усі надані сторонами докази та перевірені усі наведені доводи і прийняте законне та обгрунтоване рішення, з яким апеляційний суд вважає за необхідне погодитися.
Так ст.124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 8.7 е Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів 10.10.2001 №1306 - червоний сигнал, у тому числі миготливий , або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, та відповідно до п. 8.7. Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору. (№ 876 від 01.10.2008).
За змістом п.2.3. "Б" вказаних Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №064019 від 29.09.2018 року за ст.124 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 15.10.2021 року о 12 годині 42 хвилин на а/д Київ-Ковель-Ягодин 151 км.+ 400м ОСОБА_1 , керуючи автомобілем " Мерседес Бенс Спрінтер - 12 Д" д.н. НОМЕР_1 , рухаючись з м. Рівне у напрямку м. Київ виїхав на регульоване перехрестя на заборонений жовтий, переходячий у червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Фіат, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зелений колір світлофору зі сторони м. Коростень у напрямку м. Овруч. При зіткненні автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.8.7, 2.3 (Б) ПДР.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вона поза розумним сумнівом підтверджується матеріалами справи, зокрема, схемою від 15.10.2021 року, в якій відображена дорожньо-транспортна обстановка, протоколом про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 № 116202 від 15.10.2021 року, письмовими пояснення учасників дорожньо - траспортної пригоди, записом відеореєстратора, наданим потерпілим в ході розгляду справи в суді першої інстанції та поясненнями свідків.
Дані протоколу про адміністративне правопорушення про фактичні обставини ДТП поза розумним сумнівом підтверджуються об"єктивними фактичними даними відеозапису події, зафіксованими на відеореєстраторі іншого транспортного засобу. Потерпілий зупинився перед перехрестям на червоне світло світлофора і здійснював виїзд на перехрестя саме на зелене світло. Таким чином ОСОБА_5 виїхав на перехрестя відповідно на червоний сигнал світлофору, і як наслідок, саме у зв'язку з цим відбулося заткнення його автомобіля та автомобіля потерпілого. Зіткнення автомобілів та був нанесений удар з вини ОСОБА_1 )
Також судом першої інстанції були допитані в судовому засіданні учасники дорожньо-ранспортнгої пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_6 зазначив, що в жовтні 2021 року він разом з ОСОБА_1 їхав на автомобілі останнього з м. Рівне в м. Київ. На перехресті в м. Коростень автомобіль під керуванням ОСОБА_1 переїзджав перехрестя на зелений колір світлофора і зненацька отримав удар в праву сторону.
З показів свідка ОСОБА_3 вбачається , що в день аварії він рухався на автомобілі слідом за ОСОБА_2 , бачив як загорілось зелене світло, ОСОБА_2 почав здійснювати рух, і його автомобіль був ударений іншим автомобілем. Оскільки у нього на автомобілі встановлений відеореєстратор, то після пригоди він підійшов до ОСОБА_2 , дав йому свої контактні дані і повідомив, що за необхідності передасть дані, оскільки достеменно бачив, як з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо оцінки пояснень свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , який надав перевагу показанням незалежного та незацікавленого свідка ОСОБА_8 , які в сукупності з іншими доказами відображають реальну обстановку подій та вказують на порушення правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведені вище досліджені докази, апеляційний суд погоджується з висновками суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, оскільки ці докази за своїм змістом в своїй сукупності узгоджуються між собою, доповнюють один одного та в цілому об'єктивно відображають обставини ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Апеляційний суд вважає наведені докази допустимими та достатніми для вирішення справи. Для висновку по суті справи не потребується спеціальних знань, такий висновок суд може зробити шляхом юридичного аналізу та оцінки наявних доказів, тому апеляційним судом також було відмовлено стороні захисту у задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги захисника Немировського В.І. про недопустимість відеозапису наданого потерпілим, з підстав того, що докази можуть надаватися лише особами, що складають протокол та те, що є незрозумілим походження даного відеозапису, є неспроможними.
Так ст.269 КУпАП надає право потерпілому заявляти клопотання. ч.2 ст.251 КУпАП передбачає обов'язок осіб, що складають протокол збирати докази, але це не позбавляє права інших учасників судового розгляду в тому числі і потерпілого заявляти клопотання про долучення доказів, чим потерпілий в даному випадку й скористався та заявив клопотання про долучення відео до матеріалів справи. При цьому сторона захисту також заявляла клопотання про додаткові докази, а саме про призначення автотехнічної експертизи.
Отже, відеозапис з відеореєстротора свідка ОСОБА_8 є допустимим доказом у даній справі, оскільки свідок ОСОБА_8 , який не є заінтересованою особою в розгляді справи, підтвердив в судовому засіданні його достовірність та пояснив його походження і передачу потерпілому.
Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при заявленні судді відводу.
В постанові суду зазначено про те, що чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід. Однак якщо навіть застосувати аналогію закону та затосувавати КПК України то, в ст.75 КПК України визначено виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. При цьому враховуючи судову практику щодо аналогії, відвід можливо було б розглядати на початку судового розгляду, а не на стадії дебатів, як в даному випадку після оголошення судом про перехід до судових дебатів, клопотання поступило через канцелярію суду.
Таке рішення судді не суперечить положенням КУпАП, тому вважати його таким, що є підставою для скасування постанови в цілому апеляційний суд підстав не вбачає. Тим більш, що постанова суду переглядається по суті в апеляційному поярдку з повнотрним дослідженням усіх доказів в справі.
З огляду на викладене доводи апеляційної скраги щодо порушення процесуального права під час розгляду справи є безпідставними, оскільки не грунтуються на вимогах закону, а доводи про неповноту його розгляду, відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення спростовуються доказами, дослідженими під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній.
Усі посилання захисника на наявні на його думку порушення процесу при розгляді справи в суді першої інстанції по суті не впливають на правильність висновків про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні правопорушення.
Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника Немировського В.І. не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та для закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст.285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу захисника Немировського В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: