ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
21 червня 2022 року м. Київ№ 320/10638/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наказ від 25 вересня 2020 року № 392 Державної служби України з надзвичайних ситуацій «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в частині накладення на мене, ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення, п.3 частини 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язати відповідача - Державну службу України з надзвичайних ситуацій і Український гідрометеорологічний центр поновити мене на посаді директора Центральної геофізичної обсерваторії імені ОСОБА_2 ;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до винесення рішення суду;
- стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на мою користь 5 000 грн. (п'ять тисяч грн.) моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 адміністративну справу №320/10638/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
За результатом автоматизованого розподілу справу №320/10638/20 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 прийнято до провадження адміністративну справу, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що вимоги позивача не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 2 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби.
Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 693/1140/16-ц.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.09.2020 № 392 звільнено ОСОБА_1 - директора Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 1.1 Положення Центральну геофізичну обсерваторію імені Бориса Срезневського (далі - Положення), Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського є неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуація та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - УкрГМЦ).
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету (пункт 1.8 Положення).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не був державним службовцем, а посада, з якої його було звільнено, не відноситься до державної служби. ОСОБА_3 не складав Присягу державного службовця, і йому не присвоювався ранг державного службовця.
Принагідно вказати, що згідно оскаржуваного наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.09.2020 № 392, позивача звільнено на підставі Кодексу законів про працю України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у цій справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, а є виключно трудовим спором, у зв'язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до статті 3 цього Кодексу законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується трудових відносин і має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/10638/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
3. Ухвалу про закриття провадження у справі надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Т.П. Балась