Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"25" серпня 2022 р. № 520/3595/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Гончаренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40,смт. Донець,Ізюмський район, Харківська область,64250)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
2. Зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
3 Стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ: 04397112) судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Визначаючись щодо можливості розгляду справи, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України зазначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін, за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є громадянином України та членом Харківської обласної громадської організації “Спілка ветеранів АТО”, а також учасником бойових дій - ветераном війни АТО, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
23.09.2021 року позивач звернувся до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання її у власність.
У додатках до зазначеного клопотання позивачем було надано викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; інформації про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності; копії паспорту громадянина України; копію ідентифікаційного коду; копії посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь в АТО; заяву ОСОБА_2 від 21.09.2021 року №1520.
Відповідно до відкритих даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, яку позивач бажає оформити, відноситься до земель комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля), власником та розпорядником яких відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.
В позовній заяві представником позивача зазначено, що станом на дату подання позивачем до Донецької селищної ради клопотання 23.09.2021 року та станом на дату подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду земельна ділянка кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га перебуває в користуванні на умовах оренди громадянина ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 12.12.2014 року, укладеного з Головним управлінням Держземагенства (Держгеокаластру) у Харківській області, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого мaйнa 469043563202.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , керуючись абз.2 ч.6 ст.79-1 та ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, 21.09.2021 року надав позивачу ОСОБА_1 та іншим громадянам нотаріально посвідчену згоду (заяву) від 21.09.2021 року №1520 на поділ, вилучення та оформлення 50 (п'ятдесяти) земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га кожному за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та перебуває у його користуванні на умовах оренди, з метою подальшого надання вищевказаних земельних ділянок у приватну власність позивачу та громадянам, зазначеним у нотаріально посвідченій заяві.
Судовим розглядом справи встановлено, що клопотання відповідачем у встановлені законодавством строки розглянуто не було, доказів протилежного до суду під час розгляду справи не надано.
Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).
При цьому, пунктом “а” частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно із положеннями п."а" ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч.2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно із приписами ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до положень абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З аналізу вищевказаної норми слід дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися “відмовою у наданні дозволу” у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Також, суд зазначає, що п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно із приписами ч.1 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
На підставі ч.4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1.29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
З аналізу вищевикладеного, слід дійти висновку про те, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Відтак, приписами чинного законодавства передбачено, що за результатами розгляду заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
З системного аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за результатами розгляду якого відповідачем мало бути прийнято відповідне рішення, однак, як встановлено судом, а ні позивачем, а ні відповідачем не було надано до суду, а отже доказів прийняття такого рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні матеріали справи не містять.
Оскільки судом встановлено, що позивачем, з урахуванням вищезазначених норм Земельного кодексу України, подано відповідні документи, то у відповідача не було правомірних підстав, щодо не прийняття відповідного рішення про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконано вимог щодо прийняття рішення із наведенням законних підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації та наданні дозволу позивачу на відведення земельної ділянки площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи норми діючого законодавства та з огляду на відсутність у відповідача законодавчо визначеної можливості відступити від порядку розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що відповідачем не було здійснено належного розгляду клопотання позивача.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 06.02.2019 року у справі № 638/20447/14-а, від 17.04.2018 року №820/4554/17.
Отже, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 , поданого 23.09.2021 року, та невирішення питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
Відтак, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача та не здійснення відповідачем належного розгляду клопотання позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 , подане 23.09.2021 року, та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, а не зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, як просить суд позивач в позовній заяві.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40,смт. Донець,Ізюмський район, Харківська область,64250) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
Зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 , подане 23.09.2021 року, та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2022 року.
Суддя Спірідонов М.О.