Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
25 серпня 2022 р. справа № 520/4246/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №100/33072 від 09.12.2021 року за вихідним №33/41-4470, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", з урахуванням раніше виплачених сум; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 01.12.2019 року у відповідності до Довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33072 від 09.12.2021 року за вихідним №33/41-4470, з урахуванням раніше виплачених сум.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що владний суб'єкт протиправно не вчинив дій по перерахунку пенсії за оновленою довідкою про складові грошового забезпечення.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - владний суб'єкт, адміністративний орган, ПФУ), подав відзив на позов, в якому зазначив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії заявника.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник проходив публічну службу в органах системи Міністерства внутрішніх справ України, отримує від ГУ ПФУ в Харківській області пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На відносини з оплати праці публічного службовця за аналогічною штатною посадою відносно заявника поширюються положення постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988).
МВС України в особі Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" було складено документ про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського за посадою начальник відділення, що не входить до складу відділу станом на листопад 2019 року у розрізі компонентів: посадовий оклад - 2950,00 грн., оклад за військовим званням полковник поліції - 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції 45% - 2227,50 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 60,00% - 4306,50 грн.; премія у відсотках від нарахованого грошового забезпечення 40,20% - 4616,57 грн.; всього - 16100,57 грн. (довідка 100/33072 від 09.12.2021 року за вихідним №33/41-4470), яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що відповідачем не спростовано.
Листом від 15.02.2022р. №2513-1778/Д-02/8-2000/22 на звернення заявника Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило заявнику у здійсненні перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки з підстав відсутності визначених умов проведення перерахунку пенсій після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови №103.
Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку пенсії, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України.
Пунктом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії норми ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-XII).
Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Окрім того, процедура призначення та процедура перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії деталізовані також і приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей". Цим Законом статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988). Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Саме дане нормативне рішення Уряду України поширюється на відносини за участю заявника і призводить до виникнення правової підстави для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням винагороди за службу діючих поліцейських громадянину з категорії «міліціонер у відставці» або з категорії «поліцейський у відставці».
Пунктом 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015, № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Одночасно пунктом 5 Постанови №103 обумовлено перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводити на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (Офіційний вісник України, 2008, № 12, ст. 301).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Так, залишаючи без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, яким скасовано п.3 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові 19 листопада 2019 року вказав, що пункт 3 Постанови КМ України № 103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988 наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Зокрема, Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
З наведеного слідує, що з 19 листопада 2019 року з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 пункт 3 Постанови №103 скасований, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Тому, суд вважає, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, де суд, серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (набрала чинності 01 січня 2020 року) пункти 1-3 постанови №103 виключено.
Інші положення Порядку №45, зокрема й ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 19 листопада 2019 року - пункту 3 Постанови №103, фактично не змінилися.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 19.11.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18).
Тому, до 19.11.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Утрата чинності пунктом 3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019р. у силу ст.ст. 255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці з 01.12.2019р. як першого дня наступного календарного місяця за подією підвищення винагороди.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №540/2873/18.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), скасований рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 р., то саме з 19.11.2019 р. у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ має бути здійснений ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення з приводу відмови у перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за усіма складовими компонентами грошового забезпечення, яке реально отримує діючий поліцейський, що проходить публічну службу на тій же самій (аналогічній чи прирівняній) посаді, звідки заявницю було звільнено.
Окремо суд зважає, що за приписами ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця (поліцейського) у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті; 3) прийняття компетентним суб'єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім військовослужбовцям; 4) співставності умов проходження служби; 5) реального отримання діючим військовослужбовцем підвищеної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження.
У спірних правовідносинах пенсійний орган жодних заперечень з приводу змісту довідки про розмір та структуру грошового забезпечення не висловив.
Отже, факт порушення права заявника на перерахунок пенсії за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого поліцейського у спірних правовідносинах слід визнати підтвердженим.
Визнавши підтвердження факту порушення суб'єктивного права заявника на отримання пенсії у належному розмірі, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні такого перерахунку та обтяжити адміністративний орган обов'язком провести перерахунок пенсії заявника з 01.12.2019р.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється в порядку ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Стосовно відшкодування 4.000,00 грн. витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що у розумінні ч.1 ст.132 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов'язаними із розглядом справи, і тому входять до складу судових витрат.
Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.
Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009р. у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006р. у справі Двойних проти України, від 30.03.2004р. у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася заявнику адвокатом Павленко В.О. на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 17.01.2022р. з адвокатським об'єднанням "Адвокати та медіатори України".
Фактична сплата наданих послуг підтверджена квитанцією №17 від 21.01.2022р.
Відповідно до умов вказаного договору професійна правнича (праовова) допомога, що надається Виконавцем, Клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, визначеному Актом виконаних робіт.
22.02.2022р. за вказаним договором складено акт виконаних робіт №1, згідно з яким виконавцем виконано роботи щодо написання позовної заяви в кількості 1 год., вартістю 4.000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, до того ж сама по собі причина виникнення спору не вимагає вжиття будь-яких додаткових зусиль для з'ясування обставин фактичної дійсності.
Крім того, дана справа ухвалою суду від 30.05.2022р. була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження у порядку письмового провадження.
Тому, підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 10.06.2021р. по справі №820/479/18 та від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 1.000,00 грн.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №100/33072 від 09.12.2021 року за вихідним №33/41-4470, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року у відповідності до довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33072 від 09.12.2021 року за вихідним №33/41-4470, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійки).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1.000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева