Справа № 544/739/22
2/544/236/2022
Номер рядка звіту 69
23 серпня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю:
секретаря - Киричевської В. М.,
учасників справи:
позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Ковтуна М. В.,
у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що в березні 2020 року вона почала проживати з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. Після народження їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони припинили шлюбні відносини. Дитина проживає разом з позивачкою. Відповідач працездатний, отримує стабільний та високий дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, інших утриманців не має. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, додатково пояснила, що відповідач працює, але не офіційно. Вона хоче, щоб аліменти стягувалися офіційно, оскільки раніше відповідач пересилав їй гроші на дитину, а потім вимагав їх повернення. Окрім цього, у відповідача наявні дві квартири, які оформлені не на нього, а на родичів. Просить стягнути аліменти з відповідача в розмірі 1/3 частини від його доходів, оскільки він має бізнес та може сплачувати аліменти в такому розмірі і саме такий розмір забезпечить потреби дитини. Свою матір, яка є інвалідом, відповідач не утримує, допомоги їй не надає.
Представник відповідача - адвокат Ковтун М. В. надав відзив, в якому вказав, що відповідач не ухиляється від утримання доньки ОСОБА_4 . З того часу, як позивачка з їх спільною донькою почали проживати окремо, відповідач постійно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини. У зв'язку з тим, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою, тимчасово не працює, ніяких соціальних виплат не отримує, підприємницькою діяльністю не займається, сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини від свого доходу не має змоги. Окрім цього, доводи позивачки про те, що відповідач працює, має дохід, має нерухоме майно та транспортний засіб не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Враховуючи викладене, відповідач заперечує сплачувати аліменти в розмірі, який просить стягнути позивачка, згоден сплачувати аліменти в розмірі 1000грн щомісячно. Окрім цього, представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Додатково вказав, що відповідач також має на утриманні матір - інваліда.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони від спільного проживання мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження та рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області (а.с. 7, 11-13).
Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання доньки надає не регулярно.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст.51 Конституції України обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і до батька дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд, на підставі вищевказаних норм матеріального права, враховує наступні обставини.
Матеріальний стан платника аліментів. Так, відповідач надав довідку, що він взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, на даний час відповідач безробітній, що підтверджується копією трудової книжки. При цьому доводи відповідача про те, що на його утриманні знаходиться мати - інвалід, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази цьому. Крім того суд приймає до уваги те, що відповідач працездатний, а також суд враховує згоду відповідача сплачувати аліменти, хоча і в меншому розмірі, як того просить позивачка.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивачки про те, що відповідач працює, отримує дохід, має у власності нерухоме майно та транспортний засіб, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Окрім цього, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
На підставі викладеного та враховуючи, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не відмовляється від цього, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на неповнолітню дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Таким чином позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн на користь держави.
У відповідності зі ст. 430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.07.2022 і до повноліття дитини.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.08.2021.
Суддя Н. В. Нагорна