Справа № 535/1101/22
Провадження № 1-кс/535/275/22
іменем України
25 серпня 2022 року смт Котельва
Слідчий суддя Котелевського районного суду Полтавської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221230000797 від 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
установив:
У провадженні СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221230000797 від 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2022 до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від оперуповноваженого ВП ОСОБА_4 про те, що 17.08.2022 о 10 год 46 хв, поблизу водойми по вул. Академічній, смт Мала Данилівка Харківського району Харківської області, ним було виявлено автомобіль марки «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_1 із причепом р/н НОМЕР_2 з дровами та бензопилою, за кермом якого перебував ОСОБА_5 .
До суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12022221230000797 від 18.08.2022, на наступне тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ-8138» р/н НОМЕР_2 в якому знаходиться деревина - сухостій різної породи вагою 20 кг різного діаметру від 5 до 20 см та бензопила «WORCRAFT».
В обґрунтування клопотання прокурор вказує що 17.08.2022 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, старшим слідчим СВ ВП № 3 Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де проведено слідчу дію, а саме - огляд відкритої ділянки місцевості поблизу озера, в результаті чого виявлено та вилучено: автомобіль марки «ИЖ 41243» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ- 8138» р/н НОМЕР_2 в якому знаходиться деревина - сухостій різної породи вагою 20 кг різного діаметру від 5 до 20 см та бензопила «WORCRA.PT». Відповідно до пояснення ОСОБА_5 , 17.08.2022 приблизно о 09 год. 00 хв. він на своєму автомобілі марки «ИЖ 41243» з причепом марки «КРАЗ-8138», взявши свою бензопилу «WORCRAFT» виїхав до лісосмуги поблизу вул. Ювілейної смт Мала Данилівка, де знайшовши сухі дерева у кількості двох одиниць, які лежали на землі, розпиляв їх на частини довжиною по 1,5-2 метри та гілки. Розпиляні фрагменти деревини завантажив до зазначеного причепу, і в цей час прибули співробітники поліції.
Метою накладання арешту на вище вказане майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Прокурор ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просила судовий розгляд провести у її відсутність.
Володілець майна ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій проти накладення арешту на майно заперечує та просить передати йому автомобіль та причеп на відповідальне зберігання.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2022 року відповідно до ст. 214 КПК України до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 246 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Транспортний засіб марки «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 , згідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 , належить ОСОБА_8 . Причеп марки «КРАЗ-8В8» р/н НОМЕР_2 , згідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 , належить ОСОБА_5 .
Отже, враховуючи наслідки арешту майна для власника (законного володільця) майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт автомобіля «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 та причепу «КРАЗ-8В8» р/н НОМЕР_2 шляхом заборони на відчуження буде найменш обтяжливим способом, оскільки арешт майна шляхом його вилучення є надмірним.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221230000797 від 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, задовольнити повністю.
Накласти арешт на тимчасове вилучене майно, а саме: деревину - сухостій різної породи вагою 20 кг різного діаметру від 5 до 20 см та бензопилу «WORCRAFT», що були вилучені 17.08.2022 під час проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості поблизу озера по вул. Ювілейна, 2, смт Мала Данилівка Харківського району, Харківської області, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Накласти арешт шляхом заборони на відчуження наавтомобіль марки «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ-8138» р/н НОМЕР_2 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Транспортний засіб «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ-8138» р/н НОМЕР_2 , який зберігається у ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 10; негайно передати під письмову розписку на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_5 .
Зобов'язати особу, якій передано на зберігання транспортний засіб «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ-8138» р/н НОМЕР_2 зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Попередити особу, якій буде передано на відповідальне зберігання транспортний засіб «ИЖ 412ИЗ» р/н НОМЕР_3 з причепом марки «КРАЗ-8138» р/н НОМЕР_2 про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1