іменем України
Справа №377/333/22
Провадження №3/377/138/22
25 серпня 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП, що надійшла від відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.154 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 553681 від 03.08.2022 року, зазначено, що 25.07.2021 року о 10 годині 44 хвилини ОСОБА_2 , порушила правила утримання собак,що виразилось у виведенні утримуваної нею незареєстрованої собаки «спайк» у двір будинку без повідка, чим порушила п.3.1.(5) та п.3.1(8) Правил утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними у м. Славутичі, затверджених рішенням Славутицької МР від 14.10.2010 №1470-46-V, повторно, протягом року, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 154 КУпАП.
На підтвердження зазначеного вказано свідка - заявника ОСОБА_3 , із пояснень якого слідує, що він 25.07.2022 року перебував у себе вдома, його дочка ОСОБА_4 , 18 років пішла на вулицю, через деякий час близко 10 години 44 хвилин поверталась додому і побачила агресивну собаку, яка стояла біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 , коли відкрила двері собака почала агресивно вести себе, після чого його донька забігла до квартири, може пояснити що, собака його сусідки з квартири АДРЕСА_3 , яка проживає на першому поверсі, яка постійно вигулює свою собаку на вулиці без намордника та без нагляду, тілесних пошкоджень завдано нікому не було.
В судове засідання ОСОБА_5 , не з'явилась, неодноразово судом викликалась в судові засідання 11.08.2022 року та 25.08.200 року. Про час і місце розгляду належним чином повідомлена, причини неявки до суду не повідмила. Із письмових пояснень вбачається, що вона має собаку на ім'я «Спайк» о пятій годині випускає собаку погуляти, в вечірній час вигуює собаку на повідку. 25.07.2022 року де була собака не пам'ятає.
Суд дослідив матеріали справи, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії серії ВАБ № 553681 від 03.08.2022 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , прийшла до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено у статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозицією ч.1 ст.154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Частиною другою 2 цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за ті ж самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без поводків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад);
2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без поводків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Правила тримання собак і котів встановлюються органами місцевого самоврядування.
Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 14.10.2010 року №1470-46-V затверджені Правила утримання домашніх тварин і поводження з ними у м. Славутичі.
У протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.154 КУпАП, серії ВАБ №553681 від 03.08.2022 року вказано, що ОСОБА_2 , допустила порушення п.п. 3.1(5) та 3.1.(8) зазначених Правил, проте не зазначено суті вчиненого правопорушення, передбаченого диспозицією частини 2 статті 154 КУпАП, яка відсилає до диспозиції частини першої вказаної статті.
Пунктом 3.1.5 Правил встановлено, що особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов'язані реєструвати тварин, віком від трьох місяців і старше. При реєстрації таких тварин їхнім власникам видаються реєстраційні посвідчення та роз'яснюються правила їх утримання.
Пунктом 3.1.8 Правил встановлено, що особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов'язані, вивожити собак на сходи, у двори, інші місця заального користування на повідку з прикріпленим до нашийника особисти номерним знаком, а собак з підвищеною агресивністю та інших тварин, які мають потейнійно небезпечний характер, на короткому повідку (не більше1,м) в наморднику.
Виходячи з викладеного, протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, а тому за змістом не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, у зв'язку з чим не може бути достатнім та належним доказом вчинення ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували яка саме собака та за яких обставин виводилась у двір будинку без повідка, як і не містять достатніх та допустимих доказів того, що вказана у протоколі собака, належить саме
ОСОБА_2 анкцією ч.2 ст.154 КУпАП, передбачено додаткове стягнення у виді конфіскації тварини. Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом. Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особою, яка його склала, зобов'язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини). Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 553681 від 03.08.2022 року та додані до нього документи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварини - собаки.
Крім того матеріалах справи відсутні пояснення самої потерпілої 18 річної особи на ім'я ОСОБА_4 , а з письмових пояснень її батька ОСОБА_3 , вбачається, що він пояснення дає зі слів повнолітньої дочки, і свідком або очевидцем самої події не був, агресивно себе вела невідома собака, а він допустив, що це собака сусідки. Свідкі цієї події відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.154 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , особою, уповноваженою на складання протоколу, були порушені вимоги ст.ст.251, 256 КУпАП та не зібрано достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.154 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі № 1-34/2010 щодо адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 , у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_2 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги, що в судовому засіданні не встановлено належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 , правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, то провадження у справі необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду
Суддя Т. О. Малишенко