Справа № 367/2945/22
Провадження №1-кс/367/610/2022
іменем України
25 серпня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022116420000337 від 13 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України,
23 серпня 2022 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання начальника СД відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022116420000337 від 13 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання начальник сектору дізнання зазначає наступне.
Сектором дізнання відділення поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022116420000337 від 13 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 серпня 2022 року, приблизно о 08 годині 20 хвилин за адресою: вулиця Є. Патона, будинок №2-Г, місто Буча, Бучанського району, Київської області, було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів надав посвідчення водія з явними ознаками підробки.
12 серпня 2022 року, з 10 години 40 хвилин по 10 годину 55 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав працівникам поліції бланк посвідчення водія на його ім'я, серія та номер НОМЕР_2 , видане 17 вересня 2021 року та дійсне до 17 вересня 2023 року, ТСЦ 8043, відкриті категорії В1 та В, яке в подальшому вилучено до спецпакету № БРБ5004702 та зберігається за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою від 15 серпня 2022 року бланк посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер НОМЕР_2 , виданого 17 вересня 2021 року та дійсного до 17 вересня 2023 року, виданого ТСЦ 8043, відкриті категорії В1 та В, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12022116420000337 від 13 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням статті 107 КПК України.
Дізнавач СД відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_6 надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Враховуючи, що власник вилученого майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, тому слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності власника майна відповідно до вимог статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши надані докази, слідчий суддя задовольняє клопотання про накладення арешту на майно, виходячи з наступного.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Враховуючи вищевикладене, те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що бланк посвідчення водія може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою від 15 серпня 2022 року вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, забезпечення збереження речового доказу, для проведення судових експертиз, відсутністю правових підстав для відмови в задоволенні поданого клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що на вказане майно слід накласти арешт.
Керуючись статтями 107, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_3 - задовольнити.
В межах кримінального провадження №12022116420000337 від 13 серпня 2022 року накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на:
-бланк посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер НОМЕР_2 , видане 17 вересня 2021 року та дійсне до 17 вересня 2023 року, ТСЦ 8043, відкриті категорії В1 та В,
яке вилучене згідно протоколу огляду місця події 12 серпня 2022 року та зберігається в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити, що відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1